802/729/16-а Про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції області Про припинення діяльності приватного нотаріуса, та визнання протиправним та скасування подання Головного територіального управління юстиції області про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса - 18.04.2018 Прийняття

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Заброцької Л. О., суддів: Бошкової Ю. М., Віятик Н. В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Сапальової Т. В., суддів: Боровицького О. А., Матохнюка Д. Б.,

У травні 2016 року приватний нотаріус ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 21 квітня 2016 року № 4 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 22 квітня 1997 року за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22 квітня 2016 року № 1198/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1";

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 10 травня 2016 року № 120/7 "Про припинення діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1";

визнати протиправним та скасувати подання Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 1/2141-15 від 23 листопада 2015 року про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачі всупереч вимогам чинного законодавства, за відсутності правових підстав та поза межами розумного строку для притягнення особи до відповідальності, прийняли рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1

Вважаючи дії відповідачів протиправними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування рішення, наказів та подання стосовно анулювання свідоцтва, виданого позивачу про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

В обґрунтування касаційної скарги вказує на порушення позивачем Правил професійної етики нотаріусів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року № 2104/5 (z1730-13) (далі - Правила професійної етики), під час видачі розписок (2004, 2007 та 2011 рр.) та скріплення їх печаткою приватного нотаріуса. Крім того позивачем порушено присягу нотаріуса в частині збереження чистоти високого звання нотаріуса, оскільки ним використано своє офіційне становище для невиправданого здобування особистої та фінансової користі для своєї сім'ї.

Водночас адвокат позивача у запереченнях вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ОСОБА_1 здійснював нотаріальну діяльність у Калинівському районному нотаріальному окрузі Вінницької області на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого 22 квітня 1997 року Міністерством юстиції України, та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності НОМЕР_2, виданого 23 квітня 1997 року Управлінням юстиції Вінницької області.

В 2004, 2007 роках ОСОБА_1 надано розписки про позику громадянину ОСОБА_4, якими засвідчено факт отримання позивачем та його сином ОСОБА_5 в борг грошових коштів в сумі 175000,00 доларів США та 30000,00 доларів США.

Також, в 2011 році позивачем надано розписки про позику громадянину ОСОБА_6, якими засвідчено факт отримання позивачем та його дружиною ОСОБА_7 в борг грошових коштів в сумі 90000,00 доларів США та 10000,00 доларів США.

Вищевказані розписки підписані власноруч ОСОБА_1 та скріплені належною йому печаткою приватного нотаріуса.

Громадянин ОСОБА_6 неодноразово, а саме 27 березня 2014 року, 06 травня 2014 року, 26 травня 2014 та 17 вересня 2015 року звертався до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зі скаргами на дії приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про порушення ним статті 9 Закону України "Про нотаріат".

17 вересня 2015 року на адресу Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшла скарга від громадянина ОСОБА_6 на дії приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 з проханням провести перевірку діяльності приватного нотаріуса та вирішити питання про позбавлення його свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, за наслідками розгляду якої листом № Д-797/5 від 06 жовтня 2015 року наведена скарга направлена на розгляд Комісії з професійної етики Відділення Нотаріальної палати України у Вінницькій області.

Так, згідно з протоколом засідання Комісії з професійної етики Відділення Нотаріальної палати України у Вінницькій області № 3 від 12 жовтня 2015 року, розглянувши звернення Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо порушень Правил професійної етики приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_1, Комісія з професійної етики Відділення Нотаріальної палати України у Вінницькій області зробила висновок про наявність в діях позивача порушення Правил професійної етики нотаріусів України.

Разом з цим, Комісією з професійної етики Відділення Нотаріальної палати України у Вінницькій області листом від 19 жовтня 2015 року повідомлено Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області про неодноразове порушення позивачем Правил професійної етики та зазначено про наявність підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю у зв'язку з порушенням пункту "і" частини другої та частини третьої статті 12 Закону України "Про нотаріат".

23 листопада 2015 року Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області звернулось до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України з поданням № 1/2141-15 про розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_1, на підставі підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" та видано наказ від 23 листопада 2015 року № 236/7 "Про призупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1".

За результатами розгляду подання Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 1/2141-15 Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату на підставі підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" прийнято рішення № 4 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 22 квітня 1997 року за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, у зв'язку з неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики.

На підставі вказаного рішення 22 квітня 2016 року Міністерством юстиції України видано наказ № 1198/5 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1"

Крім цього 10 травня 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у Вінницькій області видано наказ № 120/7 "Про припинення діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час надання розписок про позику ОСОБА_1 не вчиняв нотаріальних дій, як приватний нотаріус Калинівського районного нотаріального округу. Такі дії, що полягають у проставлянні позивачем на розписках печатки приватного нотаріуса не несуть будь-яких негативних наслідків, про що свідчить відсутність порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_1, а відтак висновки Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо неодноразового порушення позивачем Правил професійної етики є помилковими.

Таку позицію Вінницького окружного адміністративного суду підтримав і Вінницький апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат" (3425-12) .

Визначення нотаріус міститься у статті 3 наведеного Закону та означає уповноважену державою фізичну особу, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 5 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29 1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

Згідно з частиною першою статті 7 вказаного Закону нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_6 неодноразово, а саме 27 березня 2014 року, 06 травня 2014 року, 26 травня 2014 та 17 вересня 2015 року звертався до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зі скаргами на дії приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про порушення ним статті 9 Закону України "Про нотаріат".

Підставою ж звернення зі скаргою слугував факт отримання позивачем та його дружиною ОСОБА_7 в борг грошових коштів в сумі 90000,00 доларів США та 10000,00 доларів США у зв'язку з чим укладено договір позики у вигляді розписок, які підписані власноруч ОСОБА_1 та скріплені належною йому печаткою приватного нотаріуса.

Крім того судами попередніх інстанцій встановлено надання ОСОБА_1 в 2004 та 2007 роках розписок про позику громадянину ОСОБА_4, якими засвідчено факт отримання позивачем та його сином ОСОБА_5 в борг грошових коштів в сумі 175000,00 доларів США та 30000,00 доларів США.

Наведені розписки також підписані власноруч ОСОБА_1 та скріплені належною йому печаткою приватного нотаріуса.

В оскаржуваному рішенні від 21 квітня 2016 року № 4 стосовно анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю містяться пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1, які ґрунтуються на тому, що розписки про позику грошових коштів він підписував на робочому місці та перебував у схвильованому стані і помилково, автоматично поставив печатку приватного нотаріуса на своєму підписі.

За змістом статті 9 Закону України "Про нотаріат" нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органів місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо невчинення нотаріальних дій під час надання розписок ОСОБА_1 про позику в сумі 90000,00 доларів США та 10000,00 доларів США громадянину ОСОБА_6, а також в сумі 175000,00 доларів США та 30000,00 доларів США громадянину ОСОБА_4, оскільки з наведених розписок, які містяться в матеріалах справи чітко вбачається засвідчення цих розписок печаткою та особистим підписом, а також власноручним надписом "приватний нотаріус", що в свою чергу, свідчить про посвідчення правочину в розумінні пункту 1 частини першої статті 34 "Про нотаріат".

В силу розділу V Правил професійної етики нотаріус має дотримуватися таких морально-етичних зобов'язань: захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону; сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість; не вчиняти в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб дій, які могли б поставити під сумнів неупередженість і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у суспільній думці, заподіяти шкоду авторитету професії нотаріуса; ставитися до колег по юридичній професії в дусі поваги і доброзичливого співробітництва; підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі і в нотаріальній спільноті в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством; постійно підвищувати свій професійний рівень, технічну компетентність, вивчати чинне законодавство і нотаріальну практику; зберігати професійну таємницю; нести повну особисту і майнову відповідальність за дотримання вимог законодавства; забезпечувати у своїй діяльності високі критерії і вимоги культури спілкування, в будь-якій ситуації прагнути зберегти витримку й особисту гідність.

Водночас відповідно до розділу VII Правил професійної етики нотаріус не має права використовувати своє офіційне становище для невиправданого здобування особистої користі або особистої та фінансової користі для своєї сім'ї. Нотаріус зобов'язаний запобігати виникненню конфлікту інтересів, а у разі виникнення конфлікту - вжити заходів з його врегулювання.

Разом з тим, у розділі X Правил професійної етики обумовлено, що нотаріус як особа, наділена довірою і відповідальністю перед державою і суспільством, зобов'язаний: дотримуватися норм етики та моралі; утримуватися від будь-якої діяльності, здатної негативно вплинути на здійснення професійних обов'язків нотаріуса або викликати сумнів в його незалежності та об'єктивності, а також перешкоджати залученню членів родини до цієї діяльності; утримуватися від вчинення дій, які можуть зашкодити професійній діяльності нотаріуса чи підірвати довіру та престиж професії в суспільстві; перешкоджати впливу на нотаріуса у зв'язку із виконанням ним своїх професійних обов'язків і невідкладно інформувати про це компетентні правоохоронні органи.

Таким чином ОСОБА_1 порушено присягу нотаріуса в частині використання свого офіційного становища для невиправданого здобування особистої користі та фінансової користі для своєї сім'ї.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку про неодноразове порушення позивачем як нотаріусом Правил професійної етики та, як наслідок, правомірність оскаржуваних наказів, рішення та подання стосовно анулювання свідоцтва, виданого позивачу про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити в задоволенні адміністративного позову.