826/5838/13-а Про визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією - 13.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної фінансової інспекції в м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 20 грудня 2012 року №26-04-14-14/16341, -

У квітні 2013 року позивач - Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом до Державної фінансової інспекції в м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 20 грудня 2012 року №26-04-14-14/16341, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції у м. Києві № 26-04-14-14/16341 від 20.12.2012 року про усунення порушень, виявлених ревізією.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога Державної фінансової інспекції у м. Києві від 20 грудня 2012 року № 26-04-14-14/16341 про усунення порушень, виявлених ревізією, є неправомірною лише в частині п. 1, а саме - зобов'язання Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) опрацювати матеріали ревізії на нараді колективу, адже матеріали справи не містять доказів наявності спільного рішення позивача і відповідача про опрацювання позивачем матеріалів ревізії на нараді. Натомість матеріалами справи підтверджено порушення позивачем пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" (848-2003-п) у зв'язку з використанням у вихідні та святкові дні в період з 01 квітня 2009 року по 01 лютого 2012 року автотранспорту без відповідного на те розпорядження (дозволу) керівника та пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 3.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансові України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є установою, підконтрольною державній контрольно-ревізійній службі.

З 17 липня по 09 жовтня 2012 року відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на ІІІ квартал 2012 року Державною фінансовою інспекцією у м. Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, в тому числі з питань використання бюджетних коштів, виділених на підготовку та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Фактично ревізію проведено за період з 01 квітня 2009 року по 01 липня 2012 року, оскільки реєстрацію позивача як юридичної особи проведено 19 березня 2009 року, а згідно з казначейськими документами (виписками, довідками про відкриті рахунки) надходження коштів позивачу здійснювалося з 28 квітня 2009 року.

Результати ревізії оформлені актом від 15 листопада 2012 року № 04-30/2117, в якому зафіксовано виявлені ревізією порушення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується доводами апеляційної скарги, що повноваження Державної фінансової інспекції в місті Києві щодо проведення ревізії та складення акту позивачем не заперечуються, також не заперечується дотримання відповідачем процедури проведення ревізії.

Разом з тим позивач не погоджується з висновками відповідача про наявність виявлених під час ревізії порушень.

Відповідачем частково взято до уваги заперечення позивача від 26 листопада 2012 року № 084-12/1373 на акт ревізії.

Разом з тим, листом від 20 грудня 2012 року № 26-04-14-14/16341 Державна фінансова інспекція в місті Києві звернулась до позивача з вимогами про усунення виявлених ревізією порушень, а саме:

- згідно з пунктом 1 указаного листа відповідач вимагає у позивача опрацювати матеріали ревізії на нараді колективу та вжити заходи щодо притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях;

- згідно з пунктом 2 указаного листа відповідач вказує на порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" (848-2003-п) у зв'язку з використанням у вихідні та святкові дні в період з 01 квітня 2009 року по 01 лютого 2012 року автотранспорту без відповідного на те розпорядження (дозволу) керівника, в результаті чого на утримання автотранспорту додатково витрачено кошти загального фонду місцевого бюджету та як наслідок заподіяно місцевому бюджету матеріальну шкоду (збитки) на суму 26,80тис. грн., які позивач має відшкодувати місцевому бюджету в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;

- згідно з пунктом 3 указаного листа відповідач вказує на порушення позивачем статті 181 ГК України, оскільки при укладанні договорів не врахував визначений цією статтею порядок укладення господарських договорів, а саме не запропонував включення до договорів право замовника отримувати від виконавця пред'явлення копій документів щодо фактичних витрат включених до актів виконаних робіт/надання послуг. Як наслідок, позивачем всупереч пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 3.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансові України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) , здійснено оплату за актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг), вартість яких безпідставно завищена, а саме:

- ТОВ "Імперіал Гріффін Груп" за послуги з прибирання на суму 1,04 тис.грн.;

- ПП "Захід-Холдінг-Центр" за послуги охорони на суму 4,27 тис. грн.;

- КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" за автотранспортні послуги на суму 8,75 тис.грн.

У сукупності розмір матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету, становить 14,06 тис.грн.

Під час ревізії порушення на суму 4,27 тис.грн. позивачем усунуто, тому відповідач вимагає від позивача в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, вжити заходи щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9,79 тис.грн. та забезпечити повернення до місцевого бюджету коштів в сумі 14,06 тис.грн.

Обговорюючи правомірність позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням вищевказаної норми закону, перегляду підлягають лише пункти 2 та 3 вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві.

Щодо вимоги, яка міститься в пункті 2 листа Державної фінансової інспекції в місті Києві від 20 грудня 2012 року № 26-04-14-14/16341, про відшкодування місцевому бюджету в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, матеріальної шкоди в розмірі 26,80 тис.грн., колегія суддів зазначає наступне.

У ході ревізії відповідачем встановлено, що в період з 01 квітня 2009 року по 01 липня 2012 року між позивачем та КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" укладено 4 договори з додатковими угодами щодо автотранспортного обслуговування позивача автомобілями Toyota Camry та Opel Omega.

За змістом вказаних договорів передбачалось надання позивачу автомобілів з водієм в робочі дні тижня (у вихідні дні за попереднім замовленням) (а.с.130 - 133).

Згідно зі статтю 20 Закону України "Про державну службу" для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до трудового законодавства.

Під час проведення зустрічної звірки КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, за результатами якої складено довідку від 13 серпня 2012 року № 04-31/1475, яка є додатком до акту ревізії, встановлено, що в період з 01 квітня 2009 року по 01 липня 2012 року позивачем використовувався автотранспорт у вихідні та святкові дні без письмових повідомлень. Відповідні листи-звернення чи замовлення щодо залучення автотранспорту для роботи у вихідні дні до КП "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" у позивача відсутні, табелювання особи, яка використовувала автотранспорт не здійснювалося.

Використання позивачем автомобілів у святкові та вихідні дні впродовж вищевказаного періоду підтверджується також реєстрами використання транспорту у вихідні дні без письмових заявок (листів, повідомлень, розпоряджень) відповідно за 2009, 2010, 2011 роки та за період з 01 січня по 01 липня 2012 року, які є додатками до довідки від 13 серпня 2012 року № 04-31/1475 зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між позивачем та КП "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" за період з 01 січня 2010 року по 01 липня 2012 року.

Згідно з указаними реєстрами, в яких зазначені дати використання автомобілів, їхні державні номери, номери подорожніх листів, відпрацьовані години, пробіг автомобіля, прізвища осіб, які користувалися автомобілем, вартість автотранспортних послуг у святкові та вихідні дні у період складає:

- у 2009 році - 9 553,33 грн.;

- у 2010 році - 12 698,14 грн. (13 537,88 - 839,74 грн. за робочий день 08 вересня 2010 року);

- у 2011 - 3967,04 грн.;

- у період з 01 січня по 01 липня 2012 року - 579 грн.

У цілому вартість згаданих послуг складає 26 797,61 грн. (26,80 тис.грн.).

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції та відповідача про порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" (848-2003-п) , відповідно до якої:

- обслуговування легковими автомобілями посадових осіб установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів (далі - установи), здійснюється в межах установлених лімітів та асигнувань, передбачених у їх кошторисах;

- легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб. Після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія підтверджується особистим підписом час закінчення обслуговування;

- користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, а також відрядження на легковому автомобілі за межі області, Автономної Республіки Крим на відстань, що перевищує 200 кілометрів, здійснюються лише з дозволу керівника установи;

- керівників органів виконавчої влади зобов'язано вжити заходів до впорядкування використання легкових автомобілів, що обслуговують ці органи та підпорядковані їм установи, зокрема шляхом запровадження транспортного обслуговування посадових осіб за викликом та затвердження керівниками установ порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов'язаних із службовою необхідністю посадових осіб, розробленого виходячи із специфіки діяльності та вимог, що передбачені цією постановою.

Доказів про надання дозволів керівником позивача на використання автотранспорту у вихідні та святкові дні, які за висновком колегії суду мають бути оформлені в письмовому вигляді, а також про те, що згідно з відповідним розпорядженням керівника позивача особа, яка користувалася цим автотранспортом, виходила на роботу у вихідні та святкові дні позивачем до суду не надано.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що п. 2.2.4 договорів про надання транспортних послуг з перевезення наземних транспортом встановлено, що по закінченню користування послугами, в кінці робочого дня, відповідальна особа замовника в частині її компетенції, повинна оформити подорожній лист, який наданий виконавцем.

Разом з тим, матеріали справи не містять подорожніх листів за святкові та вихідні дні.

Оплата позивачем за надані автотранспортні послуги здійснювалася за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету, виділених по КФКВ 010117 "Органи виконавчої влади міста Києва" по КЕКВ 1134 "Оплата послуг" (крім комунальних)", тому використання ним автомобілів у святкові та вихідні дні з порушенням установленого порядку заподіяло місцевому бюджету матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 26,80 тис. грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою вимогу Державної фінансової інспекції в місті Києві щодо відшкодування позивачем в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, заподіяну місцевому бюджету вищевказану матеріальну шкоду в розмірі 26,80 тис.грн.

Щодо вимог, які містяться в пункті 3 листа Державної фінансової інспекції у місті Києві від 20 грудня 2012 року № 26-04-14-14/16341, про відшкодування в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, матеріальної шкоди в розмірі 9,79 тис.грн., та повернення до місцевого бюджету коштів в розмірі 14,06 тис.грн., колегія суддів зазначає наступне.

Ревізією відповідності сплаченої вартості товарів, робіт та послуг умовам укладених договорів, а також відповідності кількості та асортименту отриманих товарів, робіт та послуг умовам договорів, проведеною вибірковим методом за період з 01 січня 2010 року по 01 липня 2012 року, встановлено, що позивачем всупереч статті 181 Господарського кодексу України при укладанні договорів не враховано порядок укладання господарських договорів, а саме не запропоновано включення до договорів право замовника отримувати від виконавця пред'явлення копій документів щодо фактичних витрат, включених до актів виконаних робіт/наданих послуг.

Так, ревізією встановлено укладення позивачем низки господарських договорів з ПП "Захід-Холдінг-Центр", ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо того, що в указаному порядку відсутні вимоги щодо обов'язкового включення до господарських договорів право замовника отримувати від виконавця пред'явлення копій документів щодо фактичних витрат, включених до актів виконаних робіт/наданих послуг. Тому, колегія суддів не вбачає порушень вимог статті 181 Господарського кодексу України у вищевказаних діях позивача при укладенні господарських договорів з ПП "Захід-Холдінг-Центр", ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".

Відсутність порушень ст. 181 Господарського кодексу України (436-15) є єдиною підставою на яку посилається позивач для скасування п. 3 оскаржуваної вимоги в своїй апеляційній скарзі.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відповідача про виявлені порушення, що мали місце при оплаті позивачем послуг, отриманих за вказаними договорами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП "Захід-Холдінг -Центр" укладено договір від 01 червня 2012 року № 25 про надання охоронних послуг. Згідно з актами про надання послуг від 20 червня 2012 року, від 02 липня 2012 року ПП "Захід-Холдінг-Центр" охоронні послуги в рамках заходу "Облаштування офіційної фан-зони на Майдані Незалежності", в т.ч. проектні роботи, консультаційні послуги" відповідно до завдання 19 Міської цільової програми підготовки та проведення у місті Києві фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15 липня 2010 року № 1273/4711 (ra1273023-10) , на загальну суму 99 800,00 грн. (без ПДВ).

Згідно з довідкою Державної фінансової інспекції в місті Києві від 27 вересня 2012 року № 04-31/1730 (яка є частиною акта ревізії позивача від15 листопада 2012 року № 04-30/2117) зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між позивачем та ПП "Захід-Холдінг-Центр" за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, детальним аналізом відповідності фактично наданих послуг з охорони згідно з вищевказаним договором № 25, включених до калькуляції вартості послуг з охорони, актів надання послуг відповідачем встановлено, що включені витрати до калькуляції вартості послуг з охорони та до відповідних актів надання послуг перевищують фактично надання послуг на загальну суму 4 272,96 грн.

Під час проведення ревізії ПП "Захід-Холдінг-Центр" повернуло позивачу кошти в розмірі 4,27 тис.грн. Проте, останній не повернув до місцевого бюджету ці кошти, які були виділені в межах Міської цільової програми підготовки та проведення у місті Києві фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, що зумовлює у нього обов'язок повернути до місцевого бюджету.

Відтак, вимога відповідача про повернення позивачем до місцевого бюджету згаданих коштів у розмірі 4,27 тис.грн. є обґрунтованою.

Між позивачем та ТОВ "Імпел Гріффін Груп" укладено договір прибирання від 31 травня 2012 року № 24/1, предметом якого є виконання заходу - облаштування офіційної фан-зони, в тому числі проектні роботи, консультаційні послуги.

Відповідно до умов договору орієнтовна ціна цього договору становить 41 300,00 грн., в тому числі ПДВ 6 883,33 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено можливість зменшення ціни цього договору за взаємною згодою сторін.

Згідно з пунктом 8.7 договору до нього додається і складає його невід'ємну частину додаток № 1 (розрахунок кошторисної вартості послуг), додаток № 2 (акт виявлених дефектів).

Згідно з пунктом 3.3.1 договору замовник має право під час надання виконавцем послуг за даним договором перевірити якість надання послуг співробітниками виконавця, і у разі виявлення серйозних відхилень від вимог цього договору, пред'явити виконавцю протягом 2 годин письмову рекламацію, оформлену належним чином.

Згідно з довідкою Державної фінансової інспекції в місті Києві від 07 вересня 2012 року № 04-31/1617 (яка є частиною акта ревізії позивача від15 листопада 2012 року № 04-30/2117) зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, що здійснювались між позивачем та ТОВ "Імпел Гріффін Груп" за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, відповідачем встановлено, що вищевказані послуги надано та кошти за них сплачено в повному обсязі. Документи стосовно визначення приміщення для прибирання відсутні.

Довідкою також встановлено, що включені ТОВ "Імпел Гріффін Груп" до розрахунку кошторисної вартості та до відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг) витрати перевищують фактично надані послуги на загальну суму 1 035,77 грн. (1,04 тис.грн.), а саме:

- до розрахунку кошторисної вартості послуг внесено суму амортизації інвентарю (відро, тримачі для мопа, совок та віник, набір для миття вікон) та уніформи на суму 395,52 грн., що обліковується на рахунку 209 "Інші матеріали", які не є об'єктом нарахування амортизації;

- до калькуляції робіт (послуг) віднесено витрати на оплату операційного менеджера в розмірі 319,92 грн. та адміністративно-транспортні витрати в розмірі 320,33 грн., які не входять до розрахунку витрат кошторисної вартості послуг, що є додатком № 1 до договору.

Як наслідок, видатки за отримані послуги з прибирання здійснено позивачем в червні-липні 2012 року за рахунок коштів спеціального фонду місцевого бюджету за КФКВ 010117 "Органи виконавчої влади в місті Києві" по КЕКВ 1134 "Оплата послуг (крім комунальних) без здійснення перевірки на предмет фактичним обсягам наданих послуг, чим місцевому бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 035,77 грн. (1,04 тис.грн.).

Відтак, вимога відповідача щодо вжиття позивачем заходів для відшкодування в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, матеріальної шкоди в сумі 1,04 тис. грн. та забезпечення повернення до місцевого бюджету цих коштів є обґрунтованою.

Між позивачем та КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" укладено низку договорів щодо надання позивачу автотранспортних послуг, а саме договори:

- від 01 січня 2011 року № 105;

- від10 травня 2011 року № 105/1;

- від 04 липня 2011 року № 105/11.

Згідно з довідкою Державної фінансової інспекції в місті Києві від 13 серпня 2012 року № 04-31/1475 (яка є частиною акта ревізії позивача від 15 листопада 2012 року № 04-30/2117) зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, що здійснювались між позивачем та КП "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, відповідачем встановлено, що включені до калькуляції собівартості перевезень, актів надання послуг за вищевказаними договорами перевищують розмір фактично наданих послуг на загальну суму 8 754,19 грн., а саме фактично нараховано та виплачено заробітну плату - 59 940,84 грн. (податки на ФОП - 22 573,72 грн.), тоді як в калькуляції передбачена сума - 66 300,12 грн. (податки на ФОП - 24 968,63 грн.), тому сума виставлена КП "Автотранспортне підприємство виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" позивачу на 8 754,19 грн.

Позивачем видатки на оплату автотранспортних послуг здійснювались в 2011 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КФКВ 0010117 "Органи виконавчої влади в місті Києві" по КЕКВ 1134 "Оплата послуг (крім комунальних)" без здійснення перевірки на предмет фактичним обсягам, чим завдано матеріальної шкоди на суму 8 754,19 грн. (8,75 тис.грн.).

Відтак, вимога відповідача щодо вжиття позивачем заходів для відшкодування в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, матеріальної шкоди в сумі 8,75 тис.грн. та забезпечення повернення до місцевого бюджету цих коштів є обґрунтованою.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року - без змін.