175/771/16-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 30.06.2022 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року, постановлену суддею Ребровим С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції заявника

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") у січні 2016 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням від 31 січня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області позов задовольнив, стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 29 липня 2008 року № 1401-0161004/ФК-08 в сумі 406 312, 00 грн та судові витрати в сумі 6 094, 68 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Еліт Фінанс") увересні 2020 року звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 23 червня 2020 року АТ "Дельта Банк"та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" уклали договір про відступлення прав вимоги № 2268/К, згідно з умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 29 липня 2008 року № 1401-0161004/ФК-08 перейшло до ТОВ "ФК "Еліт Фінанс".

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів щодо боржника немає, оригінали виконавчих листів щодо боржника на примусовому виконанні не перебувають. Відповідно до акта приймання-видачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог оригінали виконавчих листів до ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" не передані. Отже виконавчі листи втрачено стягувачем.

ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" зазначало, що рішення суду залишається невиконаним, боржник не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання рішення суду.

Враховуючи те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, стягувач позбавлений можливості виконати рішення суду, просив поновити пропущений з поважних причин строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, замінити стягувача у справі на його правонаступника та видати дублікат виконавчого листа.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 07 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області заяву ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" задовольнив.

Замінив стягувача з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ " ФК " Еліт Фінанс" у справі № 175/771/16.

Видав дублікат виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та поновив пропущений строк для пред`явлення його до виконання.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача у справі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оригінал виконавчого листа втрачено, рішення в добровільному порядку боржником не виконано і не втратило своєї законної сили.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 15 вересня2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року в частині висновків про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" в оскаржуваній частині відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСОБА_1, наполягаючи на тому, оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив, що:

- суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно видав дублікат виконавчого листа, оскільки факт заміни стягувача у зобов`язанні та непередання виконавчого листа новому стягувачу не підтверджує обставини втрати оригіналу виконавчого листа;

- суд першої інстанції здійснив розгляд заяви ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" без направлення учасникам справи повідомлення про розгляд зазначеної заяви, тобто справу розглянуто за браком доказів на підтвердження належного повідомлення учасників справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 22 вересня 2021 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на оскаржувані судові рішення в частині висновків про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, відкрив касаційне провадження в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа та відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року.

За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані рішення в частині видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" відмовити. Тож заявник не оскаржує судові рішення в частині висновків про заміну стягувача у справі.

Також ухвалою від 22 вересня 2021 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження в частині висновків про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Тож, з урахуванням викладеного, Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги лише в частині висновків про видачу дубліката виконавчого листа. Підстави для перегляду цих рішень в іншій частині висновків з урахуванням приписів статті 400 ЦПК України Верховним Судом не встановлені.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 (v005p710-13) у справі № 1-7/2013 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.

Відповідно до § 51-53 рішення ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що "якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

У справі, що переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, поновив ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11

(провадження № 14-308цс19), заява ТОВ "ФК "Еліт Фінанс"про видачу дубліката виконавчого листа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що оригінал виконавчого листа втрачено, рішення в добровільному порядку боржником не виконано і не втратило своєї законної сили, та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа, на законність судових рішень не впливають. При цьому оригінал виконавчого листа відсутній як у самого стягувача, так і на виконанні в державній виконавчій службі. Наведені обставини ОСОБА_1 не спростовані. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив учасників справи про розгляд заяви

ТОВ "ФК "Еліт Фінанс".

Як вже зазначалося, Верховний Суду переглядає оскаржувані судові рішення лише в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Процесуальним законодавством не передбачено повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа, тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Оскільки Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 рокув частині поновлення заявнику пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому доводи боржника стосовно необґрунтованості рішень судів першої й апеляційної інстанцій у частині висновків про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Верховний Суд вважає неприйнятними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд встановив, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків про видачу дубліката виконавчого листа ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень в цій частині не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень. Повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій в частині висновків про видачу дубліката виконавчого листа без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 рокув частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа залишити без змін.