751/5828/20 Про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - 22.06.2022 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Другої чернігівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус відмовила їй, з посиланням на пропуск строку на подання такої заяви.

Пропуск встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що на день смерті ОСОБА_3 і до 13 серпня 2020 року вона працювала у м. Харків. Указувала, що у зв`язку із введенням карантину на території України було відсутнє міжобласне сполучення, а також те, що у період з 08 червня 2020 року до 08 липня 2020 вона перебувала на лікуванні.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд на підставі статті 1272 ЦК України визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном два місяці після набрання чинності рішенням суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач мала достатньо часу для особистого звернення до нотаріальної контори із письмовою заявою чи направлення такої заяви поштою. Вказані ОСОБА_1 обставини не є поважними, вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій,спрямованих на прийняття спадщини.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2021 року скасовано, прийнято постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд указав, що поважність причин пропуску строку позивачкою для подання заяви про прийняття спадщини підтверджено належними та допустимими доказами. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (211-2020-п) було запроваджено наявність обмежень руху транспорту у зв`язку з карантином, який було введено на усій території України з 12 березня 2020 року. З довідки ТОВ "Медаком" МОЗ України № 39 від 08 липня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні у стаціонарному режимі в період з 08 червні 2020 року по 08 липня 2020 року. Крім того, суд взяв до уваги незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та поданням позивачкою заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину. При застосуванні частини третьої статті 1272 ЦК України апеляційний суд у тому числі керувався правовими висновками Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник указує, що ОСОБА_1 не наведено об`єктивних підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення їй додаткового строку на подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що введення карантинних заходів та обмеження руху транспорту не перешкоджало позивачеві звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку.

Висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які викладені

у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі

№ 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 372/2383/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17, від 20 лютого 2020 року у справі

№ 419/3788/17, від16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17, від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційної скарги ОСОБА_2, вказала, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, та з урахуванням правової позиції Верховного Суду. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, апостанову Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Новозаводського районного суду м. Чернігова цивільну справу № 751/5828/20.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, заповіту не залишив.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16 березня 1991 року ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 .

07 липня 2020 року ОСОБА_2 (брат померлого ОСОБА_3 ) подав заяву про прийняття спадщини за законом.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 61085554 від 28 липня 2020 року відкрито спадкову справу за № 388/2020, спадкодавець - ОСОБА_3

28 липня 2020 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 4-1081.

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Листом державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори № 1665/02-17 від 21 серпня 2020 року, ОСОБА_1 було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки остання пропустила строк, визначений для прийняття спадщини.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Паралакс Лімітед" у період з 09 жовтня 2019 року до 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 працювала на посаді регіонального менеджера по роботі з клієнтами у м. Харків.

Згідно медичної довідки, виданоїТовариством з обмеженою відповідальністю "Медаком" № 39 від 08 липня 2020 року у період з 08 червня 2020 року до 08 липня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні.

Постановою державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори № 1945/02-31 від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадину за законом на спадкове майно після померлого ОСОБА_3, у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада2015 року у справі № 6-1486цс15 і підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 лютого 2018 року в справі № 318/1037/15-ц (провадження № 61-4630св18), від 21 жовтня 2019 року в справі № 662/1724/18 (провадження № 61-9300св19), від 24 січня 2020 року в справі № 192/1663/17 (провадження № 61-7193св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи вказують на те, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно зі статтею 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом. Строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 07 липня 2020 року.

На обґрунтування поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 зазначила про те, що у період з 08 червня 2020 року до 08 липня 2020 року вона хворіла, а також що у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних обмежень у встановлений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк не мала можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою. Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (211-2020-п)

"Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, а також обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 "Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину" було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не звернулася у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через неможливість дістатися до нотаріальної контори за станом здоров`я, який зумовлений хворобою.

У справі, яка є предметом касаційного розгляду, судом апеляційної інстанції також було враховано, що пропуск визначеного статтею 1270 ЦК України строку є незначним (із заявою про прийняття спадщиниОСОБА_1 звернулася 21 серпня 2020 року, тобто через один місяць 14 днів, після закінчення шестимісячного терміну, на який, зокрема, припадали карантинні обмеження).

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив доводи та надані сторонами докази, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначенняОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .

Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, викладеним у постановах, на які посилався ОСОБА_2 у касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться, значною мірою, до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.