Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 (головуючий суддя - Кисильова О.Й.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді - Золотніков О.С., Осіпов Ю.В.)

у справі № 821/122/16

за позовом ОСОБА_2

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Каховська ОДПІ) про скасування податкової вимоги від 20.01.2016 №277-23 про сплату земельного податку з фізичних осіб у сумі 52 364,75 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 20.01.2016 №42/21-15-23.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що не отримував жодного податкового повідомлення-рішення про нарахування йому грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 52 364,75 грн., у зв'язку з чим вважає податкове зобов'язання неузгодженим, а податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу - незаконними.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 31.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016, позов задовольнив повністю:

- скасував податкову вимогу Каховської ОДПІ від 20.01.2016 № 277-23 на суму 52364,75 грн.;

- скасував рішення Каховської ОДПІ від 20.01.2016 №42/21-15-23 про опис майна ОСОБА_2 у податкову заставу.

Судові рішення обґрунтовані тим, що позивач не отримував податкові повідомлення-рішення від 05.09.2014 №2834911501 та від 30.06.2015 №15235-17, відповідно у нього відсутній обов'язок зі сплати нарахованої суми грошового зобов'язання із земельного податку, оскільки зобов'язання є неузгодженим, що виключає право Каховської ОДПІ надсилати ОСОБА_2 податкову вимогу та приймати рішення про опис майна у податкову заставу.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Каховська ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

23.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що 05.09.2014 Каховська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №2834911501, яким визначила ОСОБА_2 податкове зобов'язання з земельного податку у сумі 24597,03 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано позивачу 08.09.2014 на адресу: Херсонська обл., м. Каховка, вул. Луначарського, 17/43. Однак поштове відправлення повернулось до Каховської ОДПІ 29.09.2014 з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

30.06.2015 Каховська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №15235-17, яким визначила ОСОБА_2 податкове зобов'язання з земельного податку у сумі 30721,69 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано до органу місцевого самоврядування м. Каховки для вручення ОСОБА_2 за місцем проживання.

20.01.2016 Каховська ОДПІ прийняла податкову вимогу від 20.01.2016 №277-23 про сплату позивачем податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями із земельного податку з фізичних осіб у сумі 52364,75 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 20.01.2016 №42/21-15-23, які були направлені позивачу за належною адресою - АДРЕСА_1

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач не отримував податкові повідомлення-рішення від 05.09.2014 №2834911501 та від 30.06.2015 №15235-17, то у нього, відповідно, відсутній обов'язок зі сплати нарахованої суми грошового зобов'язання із земельного податку. Таким чином, податкове зобов'язання є неузгодженим, що виключає право відповідача надсилати позивачу податкову вимогу та приймати рішення про опис його майна у податкову заставу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 06.08.2002 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорта громадянина України із відповідною відміткою на сторінці 12 "Місце проживання", тому позивач наполягав на тому, що не отримував вищевказаних податкових повідомлень-рішень та заперечував узгодження податкового боргу у сумі 52364,75 грн.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014 №2834911501відповідач надіслав за адресою, за якою позивач із серпня 2002 року не проживає, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №15235-17 взагалі не надсилав за місцем проживання останнього.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав доказів надіслання (вручення) ОСОБА_2 податкових повідомлень-рішень від 05.09.2014 №2834911501 та від 30.06.2015 №15235-17 за належною адресою, що свідчить про їх неотримання позивачем.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 05.09.2014 №2834911501 та від 30.06.2015 №15235-17 ОСОБА_2 грошове зобов'язання з земельного податку у сумі 52364,75 грн. є неузгодженим, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у нього податкового боргу та протиправність прийнятих Каховською ОДПІ податкової вимоги від 20.01.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу від 20.01.2016 №42/21-15-23.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.