Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Градовського Ю.М., Кравченко К.В., Лук'янчук О.В. від 17.05.2017 у справі №521/17547/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одеси про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,,

У жовтні 2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до УПФ України в Малиновському районі м.Одеси, в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати рішення УПФ України в Малиновському районі м.Одеси за №110/л-1 від 6.05.2016р. щодо відмови перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 90% від посадового окладу працівнику прокуратури Одеської області ОСОБА_2 на підставі постанови КМУ за № 505 від 31.05.2012 р. "Про упорядкування структури та умови оплати праці працівників органів прокуратури" (505-2012-п) у зв'язку зі збільшенням посадового окладу відповідно до постанови КМ за № 1013 від 9.12.2015 р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) ;

- зобов'язати УПФ України в Малиновському районі м.Одеси з метою відновлення права на соціальний захист у повному передбаченому Законом обсязі провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку з 1.01.2016р., та здійснити виплати відповідно до ч.1 ст.50-1 ЗУ "Про прокуратуру" в редакції ЗУ від 4.09.2008 р. № 502-VI (502-17) на підставі довідки, виданої прокуратурою Одеської області №420 від 25.03.2016р.;

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 6 грудня 2016р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішення, управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось з апеляційною скаргою.

12.05.2017 позивач звернувся до апеляційного суду з клопотання про зупинення провадження у справі до винесення рішення Конституційним судом України за поданням Верховного Суду України від 31.01.2017 щодо відповідності (конституційності) абз.6 ч.15 ст.86 ЗУ "Про прокуратуру" за № 1697-VII від 14.10.2014 р. положенням ч.1 ст.8,ч.2, 3 ст.22, ч.1, 3 ст. 46 Конституції України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 зупинено провадження у справі №521/17547/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 - до винесення рішення Конституційним судом України стосовно законності змін внесених у Закон України "Про прокуратуру" за № 1697-VII (1697-18) .

В касаційній скарзі Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Заперечень на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції Закону № 2147-VIII) справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції посилався на наявність достатніх підстав для зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" положенням частини першої статті 8, частини другої та третьої статті 22, частини першої та третьої статті 46 Конституції України, оскільки таке звернення є перешкодою для вирішення справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Пленуму Верховного Суду України від 20.01.2017 № 2 (v0002700-17) прийнято рішення про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" положенням частини першої статті 8, частини другої та третьої статті 22, частини першої та третьої статті 46 Конституції України.

Положеннями ст. 61 Закону України Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР (який діяв на момент постановлення ухвали) було визначено, що Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України (254к/96-ВР) інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

На підставі положень ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів звертає увагу, що Конституційним Судом України за наслідком розгляду конституційного подання Верховного Суду України рішення прийняте не було, при цьому в разі прийняття такого рішення останнє не вплине на спірні правовідносини у даній справі, які виникли до прийняття такого рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, викладений в ухвалі від 17 травня 2017 року, про наявність підстав для зупинення провадження в справі до вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" положенням частини першої статті 8, частини другої та третьої статті 22, частини першої та третьої статті 46 Конституції України, оскільки таке звернення є перешкодою для вирішення справи.

Отже, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задовольнити, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.