800/448/15 Про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення особи з посади судді районного суду міста у зв'язку з порушенням присяги судді" - 17.04.2018 Прийняття

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 25.09.2006 призначений на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва строком на п'ять років та з 06.10.2011 обраний суддею Солом'янського районного суду міста Києва безстроково. Оспорюваним рішенням відповідач, за наслідками розгляду висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, ухваленого відносно позивача, встановив у його діях порушення присяги судді, яке полягало у порушенні норм кримінального процесуального законодавства, незабезпечення виконання завдань кримінального провадження та недотримання принципу верховенства права під час обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою в межах розгляду кримінальних проваджень №760/1374/14-к та №760/1376/14-к. Позивач вважає рішення відповідача протиправним. Зокрема, позивач посилається на недоліки заяв про проведення перевірки судді, поданих гр. ОСОБА_5 від 13.10.2014 та заступником Генерального прокурора України Бачуном О.В. від 05.12.2014 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Також позивач вказує на порушення вимог Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" (1188-18) щодо порядку і обсягу проведеної Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції перевірки в частині порядку проведення засідання цієї комісії, дотримання принципів верховенства права, відкритості, гласності, законності, рівності прав учасників засідань, незалежності, об'єктивності, повного з'ясування обставин та принципу забезпечення судді права на захист. З огляду на це, позивач просить оспорюване рішення скасувати, а позов задовольнити повністю.

Відповідачем - Вищою радою юстиції, подано заперечення на позовну заяву, на обґрунтування яких зазначає, що 07.04.2015 ним було отримано висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15 про визнання в діях ОСОБА_4 на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва наявності ознак порушення присяги та матеріали перевірки, за наслідками якої приймався цей висновок. Відповідач наголошує, що обставини, викладені у висновку були розглянуті на підставі, в межах повноважень, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" з дотриманням визначених цими Законами принципів розгляду питання про звільнення судді з підстав порушення присяги та прав судді під час здійснення дисциплінарного провадження. Відповідач не погоджується з доводами позивача стосовно невідповідності заяв про проведення перевірки вимогам Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" (1188-18) , посилається на невірне трактування позивачем вимог цього Закону. Також, відповідач вважає надуманими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи твердження позивача щодо недотримання порядку і обсягів проведеної Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції перевірки щодо позивача. Відповідач вказує, що під час розгляду дисциплінарної справи знайшли своє підтвердження викладені у висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції обставини порушення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 присяги, що слугувало підставою для прийняття рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення останнього. У зв'язку з цим, вважає оспорююване рішення правомірним, просить у задоволенні позову відмовити.

09.01.2018 матеріали справи передано з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції для розгляду відповідно до пункту 5 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (надалі - КАС України (2747-15) ).

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 справу прийнято до провадження, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву в строк 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Вищою радою правосуддя подано відзив на позовну заяву, доводи якого є тотожним тим, що наведені Вищою радою юстиції у запереченнях на адміністративний позов.

Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2018 справу призначено до судового розгляду на 22.02.2018 об 11:00 год.

22.02.2018 розгляд справи відкладено до 13.03.2018 на 16:00 год. з підстав, визначених пунктом 2 частини 2 статті 205 КАС України.

12.03.2018 позивачем подано додаткові пояснення на адміністративний позов, в яких наголошує на відсутності у заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. повноважень подавати заяву до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Вказує, що оспорюване рішення прийняте відповідачем на підставі правового аналізу ухвал позивача, постановлених ним як слідчим суддею, і не містить жодних аргументів на користь вчинення ним дисциплінарного проступку.

13.03.2018 у судовому розгляді справи оголошено перерву до 20.03.2018 16:30 год. для витребування від відповідача додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 20.03.2018, судом замінено відповідача - Вищу раду юстиції, його правонаступником, яким є Вища рада правосуддя.

20.03.2018 у судовому розгляді справи оголошено перерву до 03.04.2018 16:00 год. для витребування від відповідача додаткових доказів по справі.

03.04.2018 у судовому розгляді справи оголошено перерву до 17.04.2018 16:00 год. для витребування від відповідача додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просять позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях і відзиві на позовну заяву. Просять у задоволення позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, перевіривши їх дослідженими доказами, а також надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 призначений на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва в межах п'ятирічного строку на підставі Указу Президента України від 25.09.2006 №783/2006 (783/2006) (т. 3 а.с. 38-39). Постановою Верховної Ради України від 06.10.2011 року №3833-VI (3833-17) позивача обрано суддею Солом'янського районного суду міста Києва безстроково (т. 3 а.с. 40).

Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, за наслідками розгляду заяв ОСОБА_5 від 13.10.2014 та заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" (1188-18) , ухвалено висновок від 24.03.2015 №9/02-15 про визнання в діях судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 наявності ознак порушення присяги, який направлено до Вищої ради юстиції супровідним листом від 07.04.2015 №2648/0/9-15 з матеріалами перевірки (т. 1 а.с. 29-36, 73-74, 80-89, т. 3 а.с. 1-32).

Член Вищої ради юстиції Бойко А.М. склав висновок від 06.08.2015 №89/0/10-15 про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15, який направлено позивачу для ознайомлення супровідним листом від 07.08.2015 №4620/0-9-15 (т. 1 а.с. 90-92, т. 3 а.с. 81-83).

Ухвалою Вищої ради юстиції від 10.09.2015 №459/0/15-15, постановленою на підставі висновку дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 27.08.2015, відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4. Копію даної ухвали позивачу надіслано листом від 18.09.2015 №5545/0-9-15 (т. 1 а.с. 98-101, т. 3 а.с. 84-92, 97-106).

Листом від 17.09.2015 №5489/0/9-15, за підписом керівника секретаріату Пушкар С.І., суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 запрошено на засідання дисциплінарної секції Вищої ради юстиції, призначене 22.09.2015 на 10:00 год., до порядку денного якого включено питання про розгляд висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15 (т. 1 а.с. 103, т. 3 а.с. 94).

Крім того, голові Солом'янського районного суду міста Києва скеровано лист від 17.09.2015 №5491/0/9-15, за підписом керівника секретаріату Вищої ради юстиції Пушкар С.І., з проханням повідомити суддю ОСОБА_4 про вказане засідання (т. 1 а.с. 104, т. 3 а.с. 93).

Суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 22.09.2015 ознайомлено під підпис з правами, передбаченими частиною 4 статті 32 та частиною 13 статті 95 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (т. 1 а.с. 105).

Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції на засіданні 22.09.2015 дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва за порушення присяги (т. 1 а.с. 106-109, т. 3 а.с. 99-106).

Листом від 23.09.2015 №5646/0/9-15 за підписом керівника секретаріату Пушкар С.І. суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 запрошено на засідання Вищої ради юстиції, призначене на 01.10.2015 на 10:00 год., до порядку денного якого включено питання про розгляд висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15 (т. 1 а.с. 110, т. 3 а.с. 109).

Крім того, голові Солом'янського районного суду міста Києва скеровано лист від 23.09.2015 №5654/0/9-15, за підписом керівника секретаріату Вищої ради юстиції Пушкар С.І., з проханням повідомити суддю ОСОБА_4 про вказане засідання (т. 1 а.с. 111-112, т. 3 а.с. 108).

Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи відносно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, зареєстроване 30.09.2015 за №С-1936/0/7-15 та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зареєстроване 01.10.2015 за №С-1936/1/7-15 (т. 1 а.с. 113-117).

На засіданні 01.10.2015 Вища рада юстиції вирішила відкласти розгляд дисциплінарної справи відносно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 118).

Листом від 23.10.2015 №7251/0/9-15 за підписом члена Вищої ради юстиції Бойка А.М., від Солом'янського районного суду міста Києва витребувано інформацію та документи відносно судді ОСОБА_4, а саме: копія паспорту; довідка про роботу згідно з записами у трудовій книжці; копії актів про призначення (обрання) на посаду судді; характеристика; копія прийнятої присяги судді; статистичні показники роботи протягом 2013-2015 років у порівнянні з середніми показниками по суду та наявність скасованих рішень за вказаний період (т. 1 а.с. 93, т. 3 а.с. 122).

Зазначені документи надіслані Солом'янським районним судом міста Києва до Вищої ради юстиції листом від 02.11.2015 №1.3/88657/2015 (т. 1 а.с. 94-95).

Як вбачається з картки вхідної кореспонденції, лист за підписом голови Солом'янського районного суду міста Києва від 02.11.2015 №1.3/88657/2015 з додатками на 7 арк., а саме: копією паспорту і копією трудової книжки ОСОБА_4, копією акту про призначення судді на посаду, характеристикою судді, копією прийнятої присяги судді, довідкою про показники роботи судді за 2013-2015 роки, надійшов до Вищої ради юстиції 04.11.2015 і був зареєстрований за вх. №3568/0/8-15 та переданий члену Вищої ради юстиції Бойку А.М. (т. 1 а.с. 94, т. 3 а.с. 145).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що вказаний лист вперше надійшов до Вищої ради юстиції 04.11.2015 засобами електронного зв'язку та повторно поштовим відправленням, яке зареєстроване 06.11.2015 за тим самим вхідним №3568/0/8-15.

Листами від 29.10.2015 №7374/0/9-15, №7379/0/9-15, №7380/0/9-15, за підписом керівника секретаріату Пушкар С.І., суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 та його представника запрошено на засідання Вищої ради юстиції, призначене 05.11.2015 на 10:00 год., до порядку денного якого включено питання про розгляд висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15 (т. 1 а.с. 120-122, т. 3 а.с. 123-124, 126).

Крім того, голові Солом'янського районного суду міста Києва скеровано лист від 29.10.2015 №7375/0/9-15, за підписом керівника секретаріату Вищої ради юстиції Пушкар С.І., з проханням повідомити суддю ОСОБА_4 про вказане засідання (т. 1 а.с. 123-126, т. 3 а.с. 125).

Представник позивача подав клопотання про долучення додаткових доказів, зареєстроване 03.11.2015 за №С-1936/2/7-15 та заперечення на висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15, зареєстроване 03.11.2015 за №С-1936/3/7-15 (т. 1 а.с. 127-137).

Вищою радою юстиції на засіданні 05.11.2015 прийнято оспорюване рішення №809/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді", яке направлено позивачу та його представнику листами від 25.11.2015 №9125/0/9-15, №9126/0/9-15 (т. 1 а.с. 138-143, т. 3 а.с. 204-212).

Вищою радою юстиції внесено до Верховної Ради України подання від 08.12.2015 №56/0/12-15 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді (т. 3 а.с. 225-235).

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

Згідно з частинами 1-3 статті 116 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (що був чинним на час спірних правовідносин, надалі - Закон №2453-VI (2453-17) ), відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у зв'язку з порушенням ним присяги судді. Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) .

Частиною 1 статті 32 Закону України від 15.01.1998 №22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (що був чинним на час спірних правовідносин, надалі - Закон №22/98-ВР (22/98-ВР) ) визначено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

Зокрема, правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості визначені Законом України від 08.04.2014 №1188-VII "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (1188-18) (надалі - Закон №1188-VII (1188-18) ).

За змістом пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1188-VII, суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв'язку з їх участю у таких акціях.

Частинами 1-2 статті 7 Закону №1188-VII встановлено, що за результатами перевірки суддів Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - Тимчасова спеціальна комісія) ухвалює висновок, який повинен бути обґрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) . Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов'язковим для розгляду Вищою радою юстиції.

Пунктом 2 частини 1 статті 27 Закону №22/98-ВР передбачено, що Вища рада юстиції уповноважена на прийняття актів про внесення подання про звільнення суддів з посади.

Аналогічні положення щодо повноважень Вищої ради юстиції про внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад містяться у статті 131 Конституції України.

Отже, чинним на час прийняття оспорюваного рішення законодавством було передбачено можливість розгляду Вищою радою юстиції питання про звільнення судді за порушення присяги на підставі висновку, складеного Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за наслідками перевірки, проведеної відповідно до Закону №1188-VII (1188-18) .

Відповідно до частин 2-3 статті 2 Закону №1188-VII, заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до Тимчасової спеціальної комісії протягом шести місяців з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення про її утворення та повинні містити такі відомості:

1)найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я, по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності);

2)прізвище, ім'я, по батькові судді (суддів), щодо якого (яких) має бути проведена перевірка, його посада;

3)повна назва суду, в якому працює відповідний суддя (судді);

4)обґрунтування необхідності проведення перевірки щодо відповідного судді (суддів) із зазначенням судових рішень, що становлять зміст перевірки суддів відповідно до цього Закону;

5)перелік матеріалів, що додаються до заяви.

До заяви додаються копії судового рішення, прийнятого суддею, щодо перевірки якого подається заява, винесеного у справах з питань, визначених у статті 3 цього Закону, а також копії рішень апеляційної та касаційної інстанцій у цих справах (за наявності).

Згідно з частиною 4 вказаної статті Закону №1188-VII (1188-18) , тимчасова спеціальна комісія може повернути заяву заявнику без розгляду лише у разі, якщо до такої заяви не додано копій судових рішень або якщо заява не відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

Вимоги до заяви про проведення перевірки судді аналогічного змісту містяться у пункті 4.2 Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, що затверджений її рішенням від 03.07.2014 №1 (надалі - Регламент).

Так, підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 Регламенту встановлено, що до заяви додаються копії судового рішення, прийнятого суддею, про перевірку якого подається заява, винесеного у справах з питань, визначених у статті 3 Закону, а також копії рішень апеляційної та касаційної інстанцій у цих справах, якщо справа розглядалася в апеляційному чи касаційному порядку.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що до заяви ОСОБА_5 від 13.10.2014 було додано копії ухвал слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 23.01.2014 у справах №1-кс/760/377/14 та №1-кс/760/379/14, отримані заявником з Єдиного державного реєстру судових рішень, а до заяви заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від 05.12.2014 - фотокопії цих ухвал (а.с. 75-79, 82-88).

Колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача в тій частині, що надані заявниками копії судових рішень є неналежно засвідченими та не відповідають вимогам Закону №1188-VII (1188-18) . Норми законодавства не містять заборони додавати до заяви про проведення перевірки судді копії судових рішень, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень та/або їх фотокопій, а також прямо не передбачають обов'язку заявника додавати до цієї заяви судові рішення в копіях, засвідчених у порядку, визначеному Інструкцією про порядок виготовлення, надсилання, реєстрації, обліку та зберігання на паперових носіях та в електронному вигляді копій судових рішень, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень (на яку посилається позивач). Тому, тлумачення норм частини 3 статті 2 Закону №1188-VII у розумінні, наведеному позивачем, є безпідставним.

Крім того, Інструкція про порядок виготовлення, надсилання, реєстрації, обліку та зберігання на паперових носіях та в електронному вигляді копій судових рішень, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 14.05.2008 року №37 (v0037750-08) , на яку покликається позивач, втратила чинність на підставі наказу Державної судової адміністрації від 10.02.2009 №17 (v0017750-09) .

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 у справі №1-кс/760/379/14 (кримінальне провадження №760/1376/14-к) за наслідками апеляційного перегляду було скасовано, про що Апеляційним судом міста Києва постановлено ухвалу від 03.02.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяв ОСОБА_5 від 13.10.2014 та заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" (1188-18) відносно судді ОСОБА_4 на момент їх подання не було додано копії зазначеного рішення суду апеляційної інстанції.

Проте, частиною 1 статті 6 Закону №1188-VII та підпунктом "а" підпункту 4.1.2 Регламенту визначено, що тимчасова спеціальна комісія для здійснення своїх повноважень може витребовувати та одержувати необхідну інформацію від судових та правоохоронних органів.

Аналіз наведених норм в їх системному зв'язку з нормами частин 2-4 статті 2 Закону №1188-VII дає підстави для висновку, що відсутність серед документів, доданих до заяви про проведення перевірки суддів, копії рішення суду апеляційної інстанції, за умови подання заявником копії судового рішення, ухваленого безпосередньо тим суддею, відносно якого ставиться питання про проведення перевірки, не може слугувати самостійною підставою для повернення заяви без розгляду, оскільки Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції наділена повноваженнями у подальшому витребувати такі рішення.

Також, зі змісту висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15 слідує, що в ньому відображено ту обставину, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 у справі №1-кс/760/379/14 скасована ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03.02.2014.

Рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 №809/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді" теж містить посилання на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 03.02.2014

Відтак, при ухваленні висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та прийнятті оспорюваного рішення зазначеним обставинам було надано належну оцінку.

Тому, відсутність рішення суду апеляційної інстанції на момент подання заяви про проведення перевірки судді не мала безпосереднього впливу на правомірність прийняття відповідачем оспорюваного рішення і колегія суддів відхиляє доводи позивача в цій частині.

Стосовно тверджень позивача про відсутність у заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. повноважень подавати заяву про проведення перевірки відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" (1188-18) , то відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України, заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вища рада юстиції про визнання протиправними та незаконними дій відповідачів, які полягають у поданні на адресу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції заяви про порушення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 норм законодавства України під час прийняття рішень про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2017 по справі №826/22706/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Даним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено ту обставину, що у заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. не було повноважень самостійно звертатися до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції заяви про порушення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 норм законодавства України під час прийняття рішень про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту.

Згідно з частиною 5 статті 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За приписами частини 7 цієї статті, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Тому, відповідач, стосовно якого не було встановлено обставини протиправності звернення Генерального прокурора України Бачуна О.В. до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявою про проведення перевірки відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" (1188-18) щодо позивача, наділений процесуальним правом у загальному порядку спростувати такі обставини. Так само суд може відійти від наданої судами в межах розгляду іншої справи правової оцінки певних юридичних фактів, які мають значення для прийняття рішення.

Частина 2 статті 2 Закону №1188-VII наділяє правом на подання заяви про проведення перевірки судді будь-яку юридичну або фізичну особу, незалежно від факту наявності в останньої спеціально передбачених для цього повноважень.

Крім того, Верховним Судом України було висловлено правову позицію у постановах від 12.07.2016 по справі №21-1040а16, від 25.10.2016 по справі №21-1619а16, згідно якої виходячи зі змісту повноважень прокуратури, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (1789-12) (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) щодо нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, прокурор наділений правом звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявою щодо перевірки суддів. З огляду на вимоги до форми та змісту заяви про проведення спеціальної перевірки судді, встановлених статтею 2 Закону №1188-VІІ, не є обов'язковою передумовою для звернення прокурора до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявою наявність скарг або заяв особи, стосовно якої суддею було винесено відповідне судове рішення. Так само не є обов'язковим для проведення Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції перевірки судді звернення із заявою до цієї комісії особи, щодо якої було прийнято судове рішення.

З цих підстав колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності у заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. повноважень подавати заяву про проведення перевірки до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та не бере до уваги обставини, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2017 по справі №826/22706/15.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону №2453-VI (в редакції чинній на момент прийняття судових рішень, з приводу яких подано заяви про проведення перевірки), пункту 1 частини 5 статті 55 Закону №2453-VI, суддя повинен додержуватися присяги, зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 32 Закону №22/98-ВР (в редакції чинній на момент прийняття судових рішень, з приводу яких подано заяви про проведення перевірки), порушенням суддею присяги визнавалося, в тому числі, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, а також порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Як вбачається з оспорюваного рішення, в основу його прийняття покладено висновки відповідача про порушення позивачем присяги судді, що полягало у порушенні ним норм кримінального процесуального законодавства, нездійснення забезпечення виконання завдань кримінального провадження та недотримання принципу верховенства права при розгляді кримінальних проваджень №760/1374/14-к і №760/1376/14-к.

Зокрема, 23.01.2014 слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 постановлено ухвалу по справі №760/1374/14-к, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського районного управління ГУ МВС України у місті Києві Хория К.Ю., подане в межах кримінального провадження №12014100000000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 294 Кримінального кодексу України, та застосовано до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 03 год. 10 хв. 21.01.2014 до 03 год. 10 хв. 18.03.2014.

Відповідачем під час розгляду матеріалів відносно позивача встановлено, що згідно з клопотанням слідчого слідчого відділу Солом'янського районного управління ГУ МВС України у місті Києві Хория К.Ю., внесеним в межах досудового розслідування кримінального провадження 12014100000000220 та погодженим прокурором прокуратури Солом'янського району міста Києва Ящуком Т.М., доказами вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 294 Кримінального кодексу України, визнано письмові пояснення підозрюваного, протоколи допиту міліціонера БМОП "Беркут" ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_12 та командира взводу БМОП "Беркут" ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_13, рапорт співробітника міліції. Поряд з цим, рапорт працівника міліції відносився до внутрішніх документів МВС України згідно підпункту 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 №747. Відповідачем з'ясовано, що інші докази у матеріалах кримінального провадження відсутні, на їх наявність не вказує ані слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, ані слідчий суддя в ухвалі про обрання запобіжного заходу.

Під час аналізу членом Вищої ради юстиції Бойком А.М. матеріалів перевірки та копії кримінального провадження №760/1374/14-к встановлено, що в рапорті міліціонера БМОП "Беркут" ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_12 значиться прізвище ОСОБА_14 та зазначено, що "на ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження". Проте, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що правової оцінки викладеним у рапорті обставинам з боку судді надано не було. Матеріали кримінального провадження №760/1374/14-к з розгляду Солом'янським районним судом м. Києва клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містили процесуальні документи, оформлені під час досудового розслідування різних кримінальних проваджень: №12014100000000220 (клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10, протоколи допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12) і №12014100000000179 (повідомлення ОСОБА_10 про підозру, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_10, вимога на отримання довідки про судимість ОСОБА_10).

Згідно з пред'явленою ОСОБА_10 підозрою та клопотанням слідчого 20.01.2014 невстановлені досудовим розслідуванням особи організували натовп у кількості приблизно 3000-5000 осіб для вчинення масових заворушень, до складу якого увійшов ОСОБА_10 та інші невстановлені особи. Під час вчинення описаних в клопотанні протиправних дій ОСОБА_10, перебуваючи на Європейській площі по вул. Грушевського, 2-а у місті Києві, 21.01.2014 приблизно о 03 год. декілька разів кинув у працівників міліції, які стояли поряд та несли службу по охороні громадського порядку, каміння та пляшки з легкозаймистими речовинами, чим спричинив останнім тілесні ушкодження. Після чого був затриманий працівниками міліції.

Під час допиту ОСОБА_10 зазначив, що, перебуваючи на станції метро "Святошино" побачив оголошення про роботу, пов'язану з проведенням масовки на мітингах. У подальшому він взяв участь у мітингу на підтримку Партії регіонів у Маріїнському парку, майже весь день знаходився на мітингу, через певний час разом із іншими особами спустився на вул. Грушевського задля огляду подій, які там відбувалися. На вул. Грушевського підозрюваного було затримано, спротиву працівникам міліції останній не чинив, а також в поясненнях зазначив, що заборонених предметів при собі не мав, ніяких незаконних дій не здійснював.

Слідчий слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві Хорий К.Ю. у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 вказав, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 294 Кримінального кодексу України, за яке встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років та з метою забезпечення виконання підозрюваним, який ніде не працює та не має постійного джерела доходу, існує необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні у зв'язку із захворюванням ОСОБА_10 його захисник - адвокат Радіонова Л.І. заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та просила застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що підтверджується журналом судового засідання за 23.01.2014 з розгляду кримінального провадження №760/1374/14-к та ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 23.01.2014. Про захворювання на закриту форму туберкульозу ОСОБА_10 повідомив під час допиту, що відображено у протоколі його допиту у якості підозрюваного.

Також, 23.01.2014 слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 постановлено ухвалу по справі №760/1376/14-к, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського районного управління ГУ МВС України у місті Києві Мельника С.П., подане в межах кримінального провадження №12014100000000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 294 Кримінального кодексу України, та застосовано до ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 04 год. 25 хв. 21.01.2014 по 04 год. 25 хв. 23.02.2014.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03.02.2014 ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 №760/1376/14-к скасовано, застосовано до ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідачем під час розгляду матеріалів відносно позивача встановлено, що у копії матеріалів кримінального провадження №760/1376/14-к, наданих Солом'янським районним судом міста Києва, немає протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_17 Серед переліку зібраних матеріалів у ході досудового розслідування, складеного слідчим Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві Мельником С.П., протокол допиту ОСОБА_17 теж не значиться.

Також, матеріалами підтверджується той факт, що ОСОБА_17 відмовився від підписання протоколу затримання та повідомлення про вручення підозри, що підтверджується розписками захисника у зазначених процесуальних документах.

Доказами вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення значаться протоколи допиту міліціонера БМОП "Беркут" ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_12 та командира взводу БМОП "Беркут" ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_13

Інших доказів, які б доводили обґрунтованість підозри ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, слідчим у клопотанні не наведено.

Надані матеріали кримінального провадження №760/1376/14-к не містять відомостей про вручення підозрюваному та його захиснику копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, копія якого згідно з частиною другою статті 184 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України (4651-17) ) має бути надана не пізніше ніж за 3 години до початку розгляду клопотання.

Також, у матеріалах кримінального провадження №760/1376/14-к містяться процесуальні документи, оформлені під час досудового розслідування кримінальних проваджень №12014100000000220 (клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_17, протоколи допиту свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 від 22.01.2014) та №12014100000000179 (повідомлення ОСОБА_17 про підозру, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 21.01.2014, постанова про залучення ОСОБА_18 у якості захисника).

У вступній частині ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 23.01.2014 з розгляду кримінального провадження №760/1376/14-к серед відомостей про особу підозрюваного вказано, що ОСОБА_17 є приватним підприємцем, має на утриманні малолітню дитину.

В ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 03.02.2014, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції від 23.01.2014 та застосовано до ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, колегія суддів апеляційного суду оцінила в сукупності позитивні дані про особу ОСОБА_17 та те, що останній не притягувався до кримінальної відповідальності і вказала, що судом першої інстанції не в повному обсязі дотримано вимоги закону.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з пунктами 1, 3, 4, 7 частини 1 статті 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 даної статті встановлено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вища рада юстиції при прийнятті оспорюваного рішення виходила з того, що під час розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_17 слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 не встановив, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.

Таким чином, оспорюване рішення містить належні мотиви, з яких Вища рада юстиції дійшла обґрунтованого висновку про порушення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 присяги судді та необхідність внесення подання про звільнення останнього з посади з цих підстав.

У свою чергу, частинами 2, 4-6 статті 32 Закону №22/98-ВР (в редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження. Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право знайомитися з матеріалами перевірки надавати докази та пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності. Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Частинами 12-13 статті 95 Закону №2453-VI визначено, що розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, заслуховуються повідомлення члена органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, свідків, а також інших заінтересованих осіб. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що Вищою радою юстиції під час розгляду питання щодо порушення присяги суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 забезпечено дотримання вимог статті 32 Закону №22/98-ВР та статті 95 Закону №2453-VI, а саме позивач і його представник були запрошені на засідання з розгляду справи, їм надано можливість ознайомлюватись з матеріалами перевірки та надавати письмові пояснення і докази, які враховувались відповідачем при прийнятті рішення.

Крім того, в оспорюваному рішенні повно вказані обставини, які стали підставою для проведення перевірки стосовно позивача, враховані відомості, які характеризують особу, щодо якої прийнято рішення (як характеристику судді, так і відомості щодо відсторонення позивача від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності), наведені норми чинного законодавства, порушені позивачем при здійсненні правосуддя, а також висновки з посиланням на підтверджуючі документи, до яких Вища рада юстиції дійшла після дослідження усіх обставин у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1188-VII, тимчасова спеціальна комісія може витребовувати у відповідного суду або правоохоронного органу копії матеріалів закінчених розглядом судових справ, ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, робити з них копії, отримувати пояснення від суддів, які приймали рішення, що є предметом перевірки, та від суддів, які займали адміністративні посади в суді, де працював суддя на момент ухвалення рішення, яке є предметом розгляду Тимчасової спеціальної комісії, робити відповідні запити, вивчати особові справи суддів, щодо яких проводиться перевірка.

Згідно з підпункту 4.1.2 пункту 4.2 Регламенту, проведення перевірки передбачає:

а) витребування та одержання необхідної інформації від судових та правоохоронних органів відповідно до статті 6 Закону;

б) дослідження обставин, вказаних у заяві про проведення перевірки судді, та витребуваних чи доданих матеріалів;

в) заслуховування на засіданні Комісії пояснень судді, щодо якого проводиться перевірка, або його представника, за необхідності - інших осіб;

г) ухвалення висновку або рішення за підсумками проведеної перевірки судді.

Як вбачається зі змісту висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24.03.2015 №9/02-15, з метою дослідження вказаних у заявах про проведення спеціальної перевірки судді обставин, було вчинено наступні дії: витребувано від Солом'янського районного суду міста Києва копії справ №760/1374/14-к, №760/1376/14-к; направлено лист з додатками, в якому роз'яснено право подачі суддею пояснень відносно викладених у заяві обставин; витребувано від Солом'янського районного суду міста Києва характеристику суддів, довідку про його роботу, згідно записів у трудовій книжці, копію паспорту і документів про призначення (обрання) суддею, прийняття ним присяги та статистичні показники його роботи за останні 3 роки. Безпосередньо суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 та його представник були присутніми 24.03.2015 на засіданні Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 Регламенту передбачено, що учасниками засідання Комісії є суддя, стосовно якого проводиться перевірка та представник судді, стосовно якого проводиться перевірка. З метою повного та об'єктивного розгляду питання Комісія має право запросити на засідання іншу особу.

Суд відхиляє доводи позивача щодо недотримання Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції принципів об'єктивності та повного з'ясування обставин внаслідок того, що на її засідання 24.03.2015 не запрошені ОСОБА_10, ОСОБА_17, відносно яких були постановлені ухвали про обрання запобіжного заходу і під час перевірки не було з'ясовано, чи приймав позивач будь-які інші судові рішення у період Революції Гідності, що стосувались учасників мирних зібрань та масових акцій протесту, які розпочалися 23.11.2013.

За приписами частини 1 статті 3 Закону №1188-VII, предметом перевірки є судові рішення у справах певної категорії, постановлені суддею, стосовно якого вона проводиться.

Тому, у Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, у разі якщо на основі долучених до заяви копій судових рішень можливо з'ясувати обставини, що входять до предмету перевірки, відсутні підстави викликати осіб, відносно яких вони були постановлені. Крім того, з'ясування обставин прийняття суддею інших рішень у певних категоріях справ виходить за межі предмету перевірки, що проводиться Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції і остання позбавлена можливості їх витребування, у тому числі від судів, в силу приписів частини 2 статті 6 Закону №1188-VII.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням з'ясованих судом по справі обставин, підтверджених дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 №809/0/15-15 "Про внесення подання до верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді" відповідає визначеним КАС України (2747-15) критеріям правомірності та скасуванню не підлягає. Тому, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

Як передбачено статтею 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 241- 246, 255, 295 КАС України, суд

Позивачу - ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) в задоволенні адміністративного позову до Вищої ради правосуддя (04050, Київська область, м. Київ, вул. Студентська, 12-а) про визнання незаконним та скасування рішення від 05.11.2015 №809/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді" відмовити повністю.