198/328/20 Про встановлення факту, що має юридичне значення - 22.09.2021 Прийняття

Іменем України 22 вересня 2021 року м. Київсправа № 198/328/20провадження № 61-9806св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник- ОСОБА_1,

заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року у складі судді Гайдар І. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л.. Макарова М. О.,

1. Описова частина

Короткий зміст заявиУ липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.Заява мотивована тим, що у період з 29 жовтня 1990 року до 30 серпня 2000 року вона працювала в Колективному господарстві імені Фрунзе Юр`ївського району. 25 травня 2000 року на виробництві з нею стався нещасний випадок, за фактом якого 06 червня 2000 року керівником структурного підрозділу підприємства та представником профспілки складений акт № 1 згідно з формою Н-1.Посилалася на те, що 13 грудня 2019 року вона звернулась до Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою щодо надання направлення на огляд МСЕК для встановлення ступеня втрати професійної працездатності, однак, у відповідь отримала лист, в якому зазначено, що акт № 1 від 06 червня 2000 року не відповідає формі Н-1, затвердженій Постановою КМУ № 623 від 10 серпня 1993 (623-93-п) року.Вважала, що встановленню підлягає факт нещасного випадку, який потрібен їй для звернення до Фонду соціального страхування з метою призначення передбачених законом виплат, а в позасудовий спосіб встановити цей факт неможливо, оскільки Колективне господарство імені Фрунзе Юр`ївського району на теперішній час ліквідоване.Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт нещасного випадку на виробництві.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанціїУхвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовлено на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.Ухвала районного суду мотивована тим, що кінцевою метою звернення до суду із заявою про встановлення вказаного факту є отримання страхових виплат, а тому таке звернення пов`язане зі спором про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням принципу змагальності.При цьому суд першої інстанції послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 522/10864/18 (провадження № 61-9389св19) та від 07 серпня 2019 року у справі № 320/3284/17 (провадження № 61-28700св18).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року залишено без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд, відмовляючи у відкритті провадження, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, так як встановлення факту за заявою ОСОБА_1 безпосередньо пов`язане з виникненням у неї права на призначення передбачених законом виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві. При цьому виникнення такого права передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження, доводи апеляційної скарги про те, що ніякого спору про право заявником не підіймалось, висновку місцевого суду не спростовують.Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про встановлення факту нещасного випадку на виробництві шляхом складення судом акту форми Н-1 не підлягають розгляду в судовому порядку, оскільки складання зазначеного акту відноситься до повноважень відповідного органу, тоді як суд не може виконувати такі функції.

Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що наданий нею до Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області акт форми Н-1 від 06 червня 2000 року не відповідає формі, отже, їй необхідно встановити факт нещасного випадку на виробництві.Вважає, що спір про право не виник, оскільки вона не отримувала відмови від Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.Посилається на те, що у зв`язку з ліквідацією Колективного господарства імені Фрунзе Юр`ївського району, іншого шляху для встановлення факту нещасного випадку, ніж звернення до суду, у неї немає.Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Зазначає, що звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 315 ЦПК України, та просила суд встановити факт нещасного випадку на виробництві, тобто у даному випадку відсутній спір про право. Посилається на правові висновки Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 320/3284/17 та від 29 січня 2020 року у справі № 522/10864/18, які не були враховані судами.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргуУ серпні 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, отже, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїУ червні 2021 року касаційна скарга Державної казначейської служби України надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуПідстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.Згідно пункту 3 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, -- залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). З огляду на зазначене, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.Звертаючись до суду в порядку окремого провадження, ОСОБА_1 просить встановити факт нещасного випадку, що стався 25 травня 2000 року, мотивуючи необхідністюподання відповідного акту до Фонду соціального страхування з метою призначення передбачених законом виплат.Відмовляючи у відкритті провадження у справі районний суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність спору про право, що виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження. При цьому суди зазначили, що складання акту форми Н-1 відноситься до повноважень відповідного органу, а суд не може виконувати такі функції.З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на відповідність оскаржуваних судових рішень положенням статей 263- 265 ЦПК України.Встановлення факту нещасного випадку на виробництві, яке має на меті звернення до відповідних органів з метою призначення певних соціальних виплат, не відноситься до категорії справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження.Наявність спору про право зумовлене наступною реалізацією заявником права на страхові виплати.Такі обставини підлягають доказуванню під час розгляду справи у порядку позовного провадження та можуть бути встановленні на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням принципу змагальності.З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.Колегія суддів вважає, що районний суд правильно врахував при розгляді справи судову практику Верховного Суду, зокрема правові висновки, викладені у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 522/10864/18 (провадження № 61-9389св19) та від 07 серпня 2019 року у справі № 320/3284/17 (провадження № 61-28700св18), оскільки правовідносини у тих справах є подібними до правовідносин у цій справі.Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк