826/1385/13-а Про визнання протиправною бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо неприйняття рішення за заявою на безоплатне одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах міста - 08.08.2013 Прийняття

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність органів місцевого самоврядування (відповідачів) щодо неприйняття рішення у встановленому законом порядку за заявою позивача від 18 липня 2012 року на безоплатне одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га у межах міста Києва в порядку, встановленому чинним законодавством України; 2) зобов'язати відповідачів розглянути заяву позивача від 18 липня 2012 року на безоплатне одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га у межах міста Києва в порядку, встановленому чинним законодавством; 3) зобов'язати відповідачів надати позивачу відповідь про наявність будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування (із зазначенням її адреси, коду або кадастрового номеру земельної ділянки) у Голосіївському районі, або будь-якому іншому районі міста Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,10 га; 4) зобов'язати відповідачів у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили направити суду звіт про виконання судового рішення, а копію цього звіту направити позивачу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2013 року позовні вимоги задоволено частково:

зобов'язано Київську міську раду та Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) розглянути заяву ОСОБА_4 від 18 липня 2012 року про безоплатне одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га у межах міста Києва в порядку, встановленому чинним законодавством;

зобов'язано Київську міську раду та Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) надати позивачу відповідь про наявність будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування (із зазначенням її адреси, коду або кадастрового номеру земельної ділянки) у Голосіївському районі, або будь-якому іншому районі міста Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,10 га;

зобов'язано орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень двадцять копійок) шляхом їх безспірного списання пропорційно з рахунку Київської міської ради та рахунку Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

встановлено Київській міській раді та Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) місячний строк з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Київська міська державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання з'явився представник відповідача Київської міської державної адміністрації, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача Київської міської ради до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до відповідачів із заявою про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.1 га у межах міста Києва.

Головне управління земельних ресурсів повернуло позивачу зазначену заяву для доопрацювання у зв'язку з її невідповідністю вимогам чинного законодавства.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо неприйняття рішення за заявою щодо безоплатного одержання земельної ділянки позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_4 від 18 липня 2012 року про безоплатне одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га у межах міста Києва та позову в частині надання ОСОБА_4 відповіді про наявність будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування (із зазначенням її адреси, коду або кадастрового номеру земельної ділянки) у Голосіївському районі, або будь-якому іншому районі міста Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,10 га, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не надали суду доказів на підтвердження того, що ними в місячний термін розглянуто заяву ОСОБА_4 від 18 липня 2012 року про надання у власність земельної ділянки та надано відповідь за результатами розгляду такого звернення. Так само відповідачами не надано доказів того, що ними надано відповідь позивачу щодо наявності будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування (із зазначенням її адреси, коду або кадастрового номеру земельної ділянки) у Голосіївському районі міста Києва, або будь-якому іншому районі із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,10 га.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України закріплено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (254к/96-ВР) .

У відповідності до положень частини 1 статті 2, частини 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі по тексту ЗК України) земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які, у свою чергу, регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до обставин справи, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду у місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у місті Києві. Також позивач вважає, що у Київської міської ради відсутні законні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Зі змісту статті 9 та 12 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. До повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

На реалізацію наведених положень Конституції України (254к/96-ВР) та Земельного кодексу України (2768-14) Київською міською радою прийнято рішення "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві" від 15.07.2004р. № 457/1867 (ra0457023-04) з наступними змінами та доповненнями, яким, зокрема, затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Тимчасового порядку, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, останній визначає загальні положення і встановлює особливості та процедуру надання в постійне користування, встановлення сервітуту (права на обмежене користування), передачі в оренду та у власність земельних ділянок в м. Києві, оформлення права користування землею, встановлення сервітуту (права на обмежене користування) та посвідчення права власності на землю на підставі прийнятих Київською міською радою рішень.

Порядок подання клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення за наслідками розгляду названого клопотання врегульовано статтями 5 та 6 Тимчасового порядку.

Відповідно до змісту названих правових норм в редакції, чинній на момент звернення позивача з клопотанням, зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність (крім громадян, які подають клопотання про передачу земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва) звертається до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою через приймальню Київради з земельних питань.

До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки додаються: викопіювання з кадастрового плану міста; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі наявності землекористувача); документи щодо правового статусу будівель та споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (за наявності); копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність у архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки; засвідчені нотаріально копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Після надходження клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформленого відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 5, воно з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради передається в установленому порядку до Головного управління земельних ресурсів для опрацювання.

Приймальня Київради із земельних питань приймає клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з доданими до нього документами, реєструє його у день надходження, протягом доби або наступного дня після вихідних днів, формує відповідну справу-клопотання за умови відповідності клопотання вимогам частин першої та другої цієї статті.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 5 Тимчасового порядку клопотання та додані до нього документи, оформлені без дотримання вимог частин першої та другої цієї статті, не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 18 липня 2012 року звернувся до відповідачів із заявою про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.1 га у межах міста Києва. До клопотання було додано довідку про вислугу років №11/6-1233/4 та довідку щодо перебування на квартирному обліку № 160.

На зазначене клопотання 16.08.2012 року листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу надано відповідь, що подане клопотання не відповідає вимогам п. 2 ст. 15 рішення Київради від 15.07.2004 року № 457/1867 (ra0457023-04) "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві", вказано перелік документів, які мають бути додані позивачем до клопотання, а саме клопотання повернуто позивачу для доопрацювання у зв'язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку таким діям Головного управління земельних ресурсів КМДА, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок діяльності Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) врегульований Положенням про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради від 19.12.2002р. №182/342 (ra_182023-02) (далі по тексту Положення).

Пунктом 1.1. Положення встановлено, що Головне управління земельних ресурсів (далі по тексту Управління) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконує функції місцевого органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

Відповідно до пункту 3.7. зазначеного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань виконує делеговані йому Київською міською радою та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) повноваження.

З аналізу наведених положень можна зробити висновок, що Головне управління земельних ресурсів, повертаючи позивачу клопотання на доопрацювання, діяло в порядку на підставі та у межах повноважень, передбачених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, а отже є помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що заява позивача від 18.07.2012 року розглянута не була оскільки відповідь надано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, до якого позивач не звертався.

Крім того, із змісту листа Головного управління земельних ресурсів від 16 серпня 2012 року слідує, що клопотання щодо надання земельної ділянки було розглянуто останнім відповідно до доручення заступника Київського міського голови - секретаря Київради Гереги Г.Ф.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо зобов'язання Київської міської ради та Виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) розглянути заяву ОСОБА_4 від 18 липня 2012 року, з огляду на те, що її було розглянуто Головним управлінням земельних ресурсів КМДА згідно делегованих повноважень, та, за наслідками такого розгляду, повернуто позивачу на доопрацювання.

Аналізуючи висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині зобов'язання КМР та КМДА надати позивачу відповідь про наявність будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування (із зазначенням її адреси, коду або кадастрового номеру земельної ділянки) у Голосіївському районі, або будь-якому іншому районі міста Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,10 га, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Зазначеною нормою встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Тобто, законодавством встановлений обов'язок громадянина подати заяву про вибір місця розташування земельної ділянки з позначеним на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами, оскільки процедура вибору земельної ділянки здійснюється з метою встановлення можливості відведення тієї чи іншої земельної ділянки для цілей, що вказані в заяві, її граничних розмірів та площі, правового режиму та вимог щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004р. №457/1867 (ra0457023-04) затверджений Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, згідно з яким, місце розташування земельної ділянки, її розмір, площа, цільове призначення, правовий режим, обмеження та обтяження землекористування визначаються проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який затверджується рішенням Київської міської ради після його розроблення на підставі дозволу, наданого Київською міською радою на підставі матеріалів вибору місяця розташування земельної ділянки.

Пунктом 5 зазначеного Тимчасового порядку визначено, що зацікавлена особа, яка має право і намір одержати земельну ділянку в користування чи у власність за проектом землеустрою щодо її відведення, якщо така ділянка потребує вилучення (викупу) у землекористувача (власника) та/або погодження питання вибору місця розташування земельної ділянки, звертається з клопотанням (заявою) про вибір місця розташування земельної ділянки, до якого додаються: матеріали обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; викопіювання з кадастрового плану міста; документи щодо правового статусу будівель чи споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (за наявності); копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відсутності в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки; засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (Землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу) або засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою (її частиною); засвідчені нотаріально копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Отже, саме на громадянина покладений обов'язок зазначити місце розташування земельної ділянки, яку він бажає одержати безоплатно у власність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідачів надати позивачу відповідь про наявність будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування (із зазначенням її адреси, коду або кадастрового номеру земельної ділянки) у Голосіївському районі, або будь-якому іншому районі міста Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,10 га суперечить зазначеним положенням земельного законодавства, а отже є передчасним.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідачів розглянути заяву позивача від 18.07.2012 року та надати відповідь про наявність будь-якої однієї земельної ділянки із земель, не наданих у власність чи користування, є помилковими.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.