708/665/20 Про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію - 06.09.2021 Прийняття

відповідач - ОСОБА_1 ;розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Темп-3000" на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 січня 2021 року у складі судді Попельнюха А. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Темп-3000" (далі - ТОВ "НВП "Темп-3000") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року об 11 год. 03 хв.

у мережі Інтернет на своїй сторінці соціальної мережі "Facebook" (Фейсбук)

за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 опублікував інформацію, в якій, зокрема, зазначив, що бронежилети поголовно при намоканні прострілювались, 2004-2018 рік навіть при дождюванні, тобто

не відповідають ТУ ТЕМП 3000 не те, що ДСТУ… Бронеплити Корсара прострілюються з АК 74 патроном 7Н10, який є дуже розповсюдженим,

та входить 4й клас, по якому заявлений бронежилет… Це фактично наражає на смертельну небезпеку всіх тих, хто використовує плити ТЕМП 3000 в плитоносках, принаймні плити виробництва 2018 та початку 2019 року…

Публікація розміщена в мережі Інтернет на сторінці соціальної мережі "Facebook" і відкрита для перегляду необмеженого кола осіб як на території України, так і за її межами. У тексті публікації її автор від свого імені зазначає, що виробник бронежилетів "Корсар" ТОВ "НВП "Темп-3000" постачає неякісну продукцію, що наражає на смертельну небезпеку користувачів вказаних бронежилетів.

Позивач вважав, що вказана інформація має стверджувальний характер

та є недостовірною, а тому порушує ділову репутацію позивача і підлягає спростуванню.

Станом на момент звернення до суду відсутні будь-які докази виробництва товариством неякісних бронежилетів, що не відповідають технічним

умовам. Зокрема, ТОВ "НВП "Темп-3000" є єдиним розробником та власником технічних умов й конструкторської документації бронежилетів

"Корсар М3с-1-4". Захисна структура бронежилетів 4 класу захисту

з 2003 року і до моменту звернення до суду є незмінною та складається

з 18 шарів арамідної тканини та жорстких бронеелементів, що виробляються згідно з ТУ У 18.2-31778043.046-2003, із змінами №№ 1-11 (зареєстровані Держстандартом України та Воєнстандартом України).

Відповідач дійшов власного висновку про неналежну якість бронежилетів

та обґрунтував це доданими до вищезазначеної публікації фотознімками документів та наявністю документів, що розміщені ОСОБА_1 на сайті товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика" за посиланням: https://balistyka.ua/rezultaty-perevirkky-bronezhiletiv.html.

Розміщені матеріали є невпорядкованими та є фрагментами результатів двох різних випробувань:

- Інспекційного звіту № 001-19/BV-UKR 6013-19 KIV, який надано Промисловим відділом на замовлення Військової частини А4566;

- Протоколу випробування № 125/2019 бронежилету зовнішнього носіння "Корсар М3с-1-4", затвердженого начальником науково-випробувального відділу Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського від 21 листопада 2019 року, проведеного за дорученням Міністра оборони України від 07 листопада 2019 року № 17244/з та згідно

з Планом робочої групи з вивчення стану організації закупівлі, постачання, обліку та зберігання бронежилетів, які надійшли на забезпечення Збройних Сил України, та підготовки пропозицій щодо удосконалення механізму контролю за якістю продукції; наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського від 20 листопада 2019 року № 371.

Випробування, проведене університетом, здійснювалось щодо 8 бронежилетів різних партій поставки. Промисловим відділом проводились випробування 16 бронежилетів різних партій поставки.

З документів, розміщених ОСОБА_1, вбачається, що випробування проводились щодо складових частин бронежилетів "Корсар М3с-1-4" окремо щодо передньої частини без додаткового бронеелемента; спинної частини без захисного елемента області пахової зони. Хоча положеннями Технічних умов не передбачено можливим проведення балістичних досліджень бронежилетів окремо щодо кожної їх складової частини.

У зв`язку з чим результати випробувань бронежилетів є викривленими та не відображають дійсного стану їх якості.

Випробування університетом щодо бронежилетів проведено за умови попереднього їх витримування у вертикальному положенні у воді, після витримування у відносній вологості повітря 50 % протягом 12 годин, а також промисловим відділом за умови попереднього замочування (при цьому невідомо в яких умовах та протягом якого часу здійснювалося таке замочування) всупереч вимогам щодо експлуатації та проведення випробувань до бронежилетів у кліматичних умовах згідно з ГОСТ

15150-У1.1, що не передбачає їх витримування у воді.

Одне з випробувань проведено університетом при попередньому дощуванні виробу після витримування за температури +23, відносної вологості

повітря 50% атмосферного тиску 750 мм рт.ст. протягом 12 годин, всупереч нормативно-технічній документації. Отже, випробування бронежилетів були здійснені із грубим порушенням Технічних умов, ГОСТ-у 15150 та ДСТУ

В 4104-2002, відповідно результати таких випробувань не можуть свідчити про неналежну якість бронежилетів.

Також з опублікованих ОСОБА_1 фотознімків документів вбачається, що проведеними випробуваннями встановлена відповідність бронежилетів

1-му та 4-му класам захисту, згідно ДСТУ В 4103-2002 - при застосуванні пістолета ПМ, автомата АК-74 та снайперської гвинтівки СВД. Однак,

ОСОБА_1 дійшов висновку про неналежну якість продукції позивача

на основі частини даних, що містяться в опублікованих ним фото, щодо випробувань, проведених з порушенням вимог нормативно-технічної документації до вказаного виробу. Такий висновок відповідач поширив

у мережі Інтернет, тобто довів і доводить до відома необмеженого кола осіб.

З урахуванням того, що у публікації зазначається про постачання позивачем неякісної продукції, яка наражає на смертельну небезпеку її користувачів, позивач вважав таку інформацію негативною, недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача і підлягає спростуванню.

Посилаючись на викладене, ТОВ "НВП "Темп-3000" просило суд: визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ТОВ "НВП "Темп-3000" інформацію, поширену ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год.

03 хв. у мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі "Facebook"

за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: "Бронежилети поголовно при намоканні прострілювались, 2004-2018 рік навіть при дождюванні, тобто не відповідають навіть ТУ ТЕМП 3000 не те, що ДСТУ… Це фактично наражає

на смертельну небезпеку всіх тих, хто використовує плити ТЕМП 3000

у плитоносках, принаймні плити виробництва 2018 та початку 2019 року… Поставка неякісних бронежилетів під час війни, та потім приховування цього факту немає виправдання"; зобов`язати ОСОБА_1 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили розмістити на свої сторінці у соціальній мережі "Facebook" ІНФОРМАЦІЯ_2 спростування інформації наступного змісту: "Розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 11 год. 03 хв інформація про те, що бронежилети Корсар ТЕМП-3000 поголовно при намоканні прострілювались, 2004-2018 рік навіть при дождюванні, тобто не відповідають навіть ТУ ТЕМП 3000 не те, що ДСТУ і це фактично наражає на смертельну небезпеку всіх тих, хто використовує плити ТЕМП 3000 у плитоносках, принаймні плити виробництва 2018 та початку 2019 року, про те, що ТЕМП - 3000 поставляє неякісні бронежилети під час війни, та потім приховує цей факт є недостовірною".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 січня 2021 року у задоволенні позову ТОВ "НВП "Темп-3000" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того,

що розміщена ОСОБА_1 у мережі Інтернет на власній веб-сторінці

у соціальній мережі "Facebook" публікація від ІНФОРМАЦІЯ_1 року обґрунтована проведеною Міністерством оборони України перевіркою

та випробуваннями щодо бронежилетів, вироблених ТОВ "НВП "Темп-3000". Можливі порушення під час проведення випробувань в частині створення умов, які не відповідають вимогам технічних умов до бронежилетів, не можуть бути предметом розгляду у цій справі, а можуть бути оскаржені та/або спростовані позивачем окремо. ОСОБА_1 до ходу випробувань

та отриманих у результаті таких випробувань висновків не має жодного відношення, навіть за умови, якщо вони дійсно були проведені з порушенням. Він лише довів до відома громадськості отримані ним результати випробувань та обґрунтував власні твердження витягами з результатів перевірки. Крім того, у спірній публікації ОСОБА_1 зазначив, що "у комплексі бронежилет витримав випробування", натомість не витримані бронежилетами Корсар випробування щодо складових частин, внаслідок чого за наслідками проведених випробувань були надані висновки про невідповідність таких бронежилетів технічним умовам до них. Питання про умови проведення випробувань не може бути предметом спору у цій справі.

Щодо тверджень про можливість прострілювання окремо бронеплит з бронежилета судом встановлено та визнано сторонами, що таке використання є порушенням настанов з експлуатації, виробником та замовником технічними умовами не передбачалось і дійсно може мати місце.

Крім того, на завершення вказаної публікації ОСОБА_1 розмістив оціночне судження про можливу поставку неякісних бронежилетів під час війни, що не може бути судом перевірено на відповідність дійсності.

Cуд першої інстанції, послався на положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Темп-3000" залишено без задоволення,

а рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 січня 2021 року - без змін.

Погоджуючись із висновком районного суду, апеляційний суд також зазначив, що оспорювана інформація, поширена ОСОБА_1, зокрема: "ІНФОРМАЦІЯ_3", є висловлюванням стверджувального характеру та його можливо перевірити. Проте, на підтвердження вказаного висловлювання ОСОБА_1 послався на: Матеріали перевірки стану організації закупівлі, постачання, обліку та зберігання бронежилетів, які надійшли на забезпечення Збройних Сил України, та пропозиції щодо удосконалення механізму контролю за якістю продукції (окреме доручення Міністерства оборони України від 07 листопада 2019 року № 17244/3, доручення Міністерства оборони України від 12 грудня 2019 року

№ 17244з/4); Інспекційний звіт № 001-12/BV-UKR6013-19KIV; Протокол випробування № 125/2019 бронежилету зовнішнього носіння "Корсар МЗс-1-4" виробництва ТОВ "НВП "Темп-3000", з яких вбачається, зокрема, із пунктів 2-3 Зведеної таблиці результатів випробувань бронежилетів, що бронежилети зразків партії № 035, 038, 2018 року, та зразків партії № 16, 19, 20, 2004 року, не відповідають технічним умовам.

Позивачем не спростовано інформацію, викладену у зазначених

позивачем документах, не надано доказів, що ці документи скасовані

чи не відповідають дійсності. Незгода позивача з умовами та порядком проведення випробувань бронежилетів не є предметом спору у цій справі.

Щодо висловлювання відповідача у своєму пості наступного змісту: "Це фактично наражає на смертельну небезпеку всіх тих, хто використовує плити ТЕМП 3000 в плитоносках, принаймні плити виробництва 2018 та початку 2019 року… Поставка неякісних бронежилетів під час війни,

та потім приховування цього факту немає виправдання", то воно є оціночним судженням позивача та відповідно до чинного законодавства не підлягає спростуванню.

При цьому суд застосовував статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободй відповідну практику Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "НВП "Темп-3000", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати,

а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2021 року відкрито касаційне провадження

у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Чигиринського районного суду Черкаської області.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ "НВП "Темп-3000" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову

у задоволенні позову, оскільки не врахували, що позивачем доведено сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення, вчиненого відповідачем. Оспорена інформація має стверджувальний характер, вона

не є оціночними судженнями відповідача. Достовірність спірної інформації встановлено судами на підставі копій фрагментів документів невідомого походження, які не є належними та допустимими доказами у розумінні статей 77, 78, 95 ЦПК України, оскільки не засвідчені на відповідність

їх оригіналу. У матеріалах справи відсутні належним чином засвідчені копії вказаних документів, отримані відповідно до вимог процесуального

закону. Суди залишили поза увагою, що відповідач, публікуючи інформацію, яка дискредитує ТОВ "НВП "Темп-3000", не переконався та не бажав переконуватись у її достовірності, у подальшому, не маючи належних доказів, у порушення положень статті 81 ЦПК України, не довів суду, що така інформація відповідає дійсності. Саме відповідач, який є автором оспореної інформації, опублікував власне особисте твердження (від свого імені) щодо якості продукції позивача, яку намагався обґрунтовувати даними офіційних (з його слів) документів внаслідок їх перекручення та вільної інтерпретації. Крім того, суди не звернули уваги на те, що інформація опублікованих відповідачем фотокопій документів та інформація, автором якої є відповідач, не є тотожною, а тому висновок судів про те, що відповідач обґрунтував власні твердження витягами з результатів перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1

на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення

є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Позивач, зазначаючи про обставини справи, наводить не тотожний текст, який було опубліковано, а самостійно видозмінений текст, який не відповідає тій інформації щодо форми і змісту, яка зазначена в оспорюваному пості. У своєму дописі він ніде не вказує виробника бронежилетів, як такого, тому вважає такими, що не відповідають дійсності, твердження позивача про те, що у тексті публікації її автор від свого імені зазначає, що виробник бронежилетів "Корсар" ТОВ "НВП "Тепм-3000" постачає неякісну продукцію, що наражає на смертельну небезпеку користувачів вказаних бронежилетів. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач не мав сумніву в достовірності інформації з фотокопій документів, доданих відповідачем до свого посту. Він як фізична особа відповідно до положень частини 2 статті 302 ЦК України не повинен перевіряти правильність завірення фотокопій, тому для нього вказані фотокопії документів є справжніми документами.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідей без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно положень частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування),

а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством

(стаття 201 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону України "Про інформацію"). Відповідно до статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Ніхто

не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За змістом частини четвертої статті 32 Конституції України,статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації і на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням чи поширенням такої недостовірної інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) ).

Частиною другою статті 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом цивільного правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин (пункти 4, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) ): поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію (частини шоста, сьома статті 277 ЦК України).

Судом установлено, що ОСОБА_1 у мережі Інтернет на своїй сторінці

у соціальній мережі "Facebook" розміщено інформацію наступного змісту:

"Важлива інформація по бронежилетам. Все тайне стає явним.

Не дивлячись на те, що я не зміг отримати результати власної перевірки бронежилетів від Міністерства оборони, ці документи все одно потрапили до мене. Враховуючи їх зміст та те, що данні документи містять суспільно необхідну інформацію, я просто зобов`язаний їх опублікувати.

всі документи за посиланням https://balistyka.ua/rezultaty-perevirky-bronezhiletiv.html

Тут я опублікую, лише те, на що на мою думку треба звернути особливу увагу.

Можете кидати посилання тим, хто стверджував про підроблену експертизу ДБР, та висмоктані з пальця звинувачення. Нагадаю, що викладені документи, це внутрішня перевірка МО в двох своїх лабораторіях з залученням міжнародних експертів.

Міністерство Оборони опублікувало, лише попередні результати експертизи в листопаді 2019 року, коли ж отримали повний звіт вирішили мабуть його приховати.

Бо бронежилети поголовно при намоканні прострілювались, 2004 - 2018 рік навіть при дождюванні, тобто не відповідають навіть ТУ ТЕМП 3000 не те, що ДСТУ.

Окремо зауважу на тому факті який не всі побачили. Але який згідно експертизи ДБР мав місце поголовно, та також відображений в експертизі МО. Бронеплити Корсара прострілюються з АК 74 патроном 7Н10, який є дуже розповсюдженим, та входить 4й клас по якому заявлений бронежилет. Не дивлячись на те, що в комплексі бронежилет витримав, випробування (згідно експертизи МО) ми всі знаємо, що плити з Корсарів витягують і використовують в плитоносках без кевларового підкладу, бо на плитах вказано, що вони 4го класу, а не 4й клас за умови використання підкладу. Це фактично наражає на смертельну небезпеку всіх тих, хто використовує плити ТЕМП 3000 в плитоносках, принаймні плити виробництва 2018 та початку 2019 року.

Що ми бачимо по факту? Замість проведення рекламації, як написано в документі, МО продовжує намагатися купувати бронежилети в цього виробника, крім того цей виробник через фірми прокладки продовжує намагатись постачати свою продукцію в інші силові структури. І цьому мабуть не буде кінця, гроші мабуть не пахнуть.

Крім того, ТЕМП 3000 пробує в суді розвалювати справу відводячи принципового прокурора з яким не вдалось домовитись. Нагадаю, цього прокурора спочатку відстороняв від справи ОСОБА_3, потім ОСОБА_4 через передачу справи в НАБУ, і кожен раз їм це вдавалось. Не зумівши закрити питання по лінії прокуратури, тепер ми бачимо намагання порішати через суд. В минулу п`ятницю Печерський суд прийняв відповідне рішення про відсторонення прокурора та слідчого від справи.

В мене просто немає слів, щоб висловити своє обурення всією цією ситуацією. Як на мене поставка неякісних бронежилетів під час війни, та потім приховування цього факту немає виправдання."

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно виходили із того, що оспорювана інформація, поширена ОСОБА_1, зокрема: "ІНФОРМАЦІЯ_3", є висловлюваннями стверджувального характеру та їх можливо перевірити.

Разом з тим, на підтвердження вказаного висловлювання ОСОБА_1 послався на: Матеріали перевірки стану організації закупівлі, постачання, обліку та зберігання бронежилетів, які надійшли на забезпечення Збройних

Сил України, та пропозиції щодо удосконалення механізму контролю за якістю продукції (окреме доручення Міністерства оборони України

від 07 листопада 2019 року № 17244/3, доручення Міністерства оборони України від 12 грудня 2019 року № 17244з/4); Інспекційний звіт № 001-12/BV-UKR6013-19KIV; Протокол випробування № 125/2019 бронежилету зовнішнього носіння "Корсар МЗс-1-4" виробництва ТОВ "НВП "Темп-3000", з яких вбачається, зокрема, із пунктів 2-3 Зведеної таблиці результатів випробувань бронежилетів, що бронежилети зразків партії № 035, 038,

2018 року, та зразків партії № 16, 19, 20, 2004 року, не відповідають технічним умовам.

Позивачем не спростовано інформацію, викладену у зазначених позивачем документах, не надано доказів, що ці документи скасовані чи не відповідають дійсності. Водночас незгода позивача із умовами та порядком проведення випробувань бронежилетів не є предметом спору у цій справі.

Крім того, Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що висловлювання відповідача у своєму пості наступного змісту: "Це фактично наражає на смертельну небезпеку всіх тих, хто використовує плити ТЕМП 3000 в плитоносках, принаймні плити виробництва 2018 та початку

2019 року… Поставка неякісних бронежилетів під час війни, та потім приховування цього факту немає виправдання", є оціночним судженням позивача та відповідно до чинного законодавства вони не підлягають спростуванню.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність

фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати,

і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини

у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08 липня 1986 року (заява

№ 12/1984/84/131).

Таким чином, при вирішенні цієї справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що по суті своїм позовом

позивач використовує такий спосіб судового захисту як право на відповідь (частина перша статті 277 ЦК України), чи власне тлумачення обставин справи (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) ).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.