638/8540/20 Про поновлення порушеного права власності шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності - 04.08.2021 Прийняття

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг", про поновлення порушеного права власності шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності, за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 травня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Кругової С. С., Тичкової О. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг",

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень суду першої інстанції

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду

з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А., державного підприємства "Сетам" (далі -

ДП "Сетам"), ОСОБА_2, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І. О., третя особа - товариство

з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг"), про поновлення порушеного права власності шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності.

2. У липні 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила: заборонити відчуження

квартири АДРЕСА_1, до набрання законної сили судовим рішенням по даній цивільній справі; заборонити відповідачеві ОСОБА_2 або іншим особам від його імені вселятись у вказану квартиру, здійснювати відносно квартири будь-які дії до набрання рішенням суду законної сили; заборонити реєстрацію місця проживання/перебування будь-яких осіб в указаній квартирі до набрання рішенням законної сили; заборонити будь-яким підприємствам, установам та організаціям, фізичним особам, а також будь-яким третім особам вживати будь-які дії, спрямованих на відключення спірної квартири від мереж електропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізації тощо за заявою (проханням, клопотанням) ОСОБА_2 .

3. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 липня

2020 року у склад судді Шестака О. І., заяву задоволено частково. Заборонено відчуження квартири

АДРЕСА_1, до набрання законної сили судовим рішенням у даній цивільній справі. В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

4. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня

2020 року у склад судді Шестака О. І. виправлено описку в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 липня 2020 року, вказавши в резолютивній частині такі дані: Стягувач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2 . Боржник: Бабенко Дмитро Анатолійович, адреса:

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погодившись із ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А., подав апеляційну скаргу.

6. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 травня 2021 року цивільну справу №638/8540/20 за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А.

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня

2020 року повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог підпункту 15.11 пункту 15 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) .

7. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у пункті 19 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення. Згідно частини третьої 258 ЦПК України (1618-15) розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Однак норми цивільного процесуального законодавства не передбачають оскарження ухвали суду першої інстанції про виправлення описки в ухвалі суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Харківського апеляційного суду від 21 травня 2021 рокунезаконна, необґрунтована, постановлена з грубим порушенням норм процесуального законодавства, зокрема, статтей 2, 10, 12, 263, 265, 353, 357, підпункту 15.11 пункту 15 частини першої розділу XII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) ЦПК України (1618-15) .

10. Апеляційний суд проігнорував, що ухвалою суду першої інстанції

від 02 вересня 2020 року, на яку подано апеляційну скаргу, внесено виправлення в ухвалу від 29 липня 2020 року про забезпечення позову, що є виконавчим документом, внаслідок чого судом не було застосовано положення пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України та позбавлено сторону у справі можливості захистити своє порушене право саме у такий спосіб, що прямо передбачений ЦПК України (1618-15) .

11. Судом апеляційної інстанції взагалі не звернуто уваги на викладені в апеляційній скарзі аргументи, належним чином не досліджено в повному обсязі фактичні обставини та матеріали справи, що, власне, і призвело до винесення незаконної ухвали.

Доводи інших учасників справи

12. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

14. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

15. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

16. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

17. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені

в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність

або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

18. Частиною третьою статті 406 ЦПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються

у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

19. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

20. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

21. Пунктом дев`ятим частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основною засадою судочинства є обов`язковість судового рішення.

22. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

23. У справі, яка переглядається, Дзержинський районний суд

м. Харкова ухвалою від 29 липня 2020 року частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - заборонив відчуження квартири АДРЕСА_4,

до набрання законної сили судовим рішенням у даній цивільній справі.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовив.

24. Частинами першою та другою статті 157 ЦПК України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом

та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня

її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

25. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

26. Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається

у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

27. Вимоги до виконавчого документа закріплені у статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

28. Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб)

або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб),

дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача

та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків)

29. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду

чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

30. 05 серпня 2020 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернув стягувачу ОСОБА_1 виконавчий документ без прийняття на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим

цією статтею, а саме у виконавчому документі відсутні дані про

дату народження боржника, адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), їх місцезнаходження та повне найменування

(для юридичних осіб) (а. с. 3-4 провадження 2-во/638/228/20).

31. 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просила вказати

в зазначеній ухвалі дані, передбачені пунктом 3 частиною першою статті 4 Закон України "Про виконавче провадження", тобто внести зміни

у виконавчий документ.

32. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня

2020 року виправлено описку в ухвалі Дзержинського районного суду

м. Харкова від 29 липня 2020 року, в резолютивній частині вказавши, зокрема такі дані: Стягувач: ОСОБА_1 . Боржник: Бабенко Дмитро Анатолійович .

33. Тобто боржником у виконавчому документі визначено приватного виконавця.

34. Частиною першою статті 432 ЦПК України визначено, що суд,

який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

35. Частиною п`ятою статті 432 ЦПК України визначено, що ухвала суду за результатами розгляду заяви про виправлення помилки

у виконавчому документі може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

36. Порядок та підстави апеляційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 1 розділу V ЦПК України (1618-15) .

37. Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

38. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.

39. У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права

на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

40. Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

41. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

42. З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

43. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

44. Відповідно до частини шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.