800/653/16 Про визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - 11.04.2018 Прийняття

Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_15 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_15 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 лютого 2018 року (колегія суддів у складі Смоковича М.І., Бевзенка В.М., Білоуса О.В.),

У грудні 2016 року ОСОБА_15 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому просив визнати незаконним і скасувати рішення Комісії від 5 грудня 2016 року № 22/вс-16 про відмову у допуску ОСОБА_15 до участі в конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Рішення).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_15 зазначив, що на виконання пункту 3 частини четвертої статті 81 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) та підпункту 4 підпункту "а" пункту 15 Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджених рішенням Комісії від 7 листопада 2016 року № 145/зп-16 (далі - Умови), він подав Комісії документи, які підтверджують його більш як десятирічний досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення як вимогу до кандидата на посаду судді, встановлену пунктом 3 частини першої статті 38 Закону № 1402-VIII.

Позивач вказав, що у зв'язку з відсутністю у нього копій судових рішень у судових справах, в яких він брав участь як представник учасників процесу за останні 10 років, з огляду на відсутність обов'язку чи необхідності їх збирання та зберігання він, скориставшись передбаченою підпунктом 4 підпункту "а" пункту 15 Умов можливістю підтвердження досвіду "іншими документами", надав Комісії, зокрема, перелік судових справ (178 справ) за останні 10 років в судах загальної юрисдикції з розподіленням судових справ по роках та зазначенням в таблиці: назви суду, номера справи, учасників судового процесу, інтереси яких представляв.

Однак Комісія незаконно відмовила у допуску позивача до участі в конкурсі, оскільки допустила звужене трактування та практичне застосування підпункту "а" пункту 15 Умов щодо імперативності представлення на підтвердження необхідного адвокатського стажу саме копій судових рішень. Наведене призвело до обмеження права ОСОБА_15 на участь у конкурсі, а також доступу до професії, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є втручанням у приватне життя позивача.

Також позивач зазначив, що здійснене відповідачем трактування положень законодавства є ще й дискримінаційним стосовно нього як адвоката, позаяк ставить до представників цієї професії більш складні вимоги щодо підтвердження досвіду практичної роботи у порівнянні з представниками інших професій (суддів, науковців), які можуть брати участь у конкурсі до Верховного Суду.

Рішенням від 6 лютого 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_15

Ухвалюючи таке рішення, суд дійшов висновку, що зміст наданої Комісії інформації, зазначеної в переліку судових справ (у формі таблиці), у яких, як зазначає позивач, він брав участь саме як представник одного із учасників судового процесу, а також ордери та довіреності про повноваження здійснювати представництво інтересів в суді без документального підтвердження таких відомостей судовими рішеннями, іншими процесуальними документами у конкретних судових справах, не дає можливості дійти висновку про наявність у позивача десятирічного адвокатського досвіду щодо представництва у суді та/або захисту від кримінального обвинувачення.

20 лютого 2018 року ОСОБА_15 подав апеляційну скаргу на вказане рішення Верховного Суду, у якій порушує питання про скасування цього рішення та ухвалення нового - про задоволення позову.

Загалом наведені у скарзі доводи на обґрунтування протиправності Рішення Комісії зводяться до того, що:

- представлення кандидатами-адвокатами, серед інших документів, копій судових рішень не менше ніж за 10 останніх років не передбачено Законом № 1402-VIII (1402-19) та не є імперативною умовою для допущення до конкурсу за підзаконними актами, оскільки підпункт "а" пункту 15 Умов та пункт 4.2 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 2 листопада 2016 року № 141/зп-16 (далі - Положення), передбачають можливість підтвердження відповідності адвокатів умовам пункту 3 частини першої статті 38 Закону № 1402-VIII також іншими альтернативним документами, при цьому визначення якими саме покладається на розуміння позивача;

- за відсутності у позивача копій судових рішень та враховуючи обмежений доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), він надав комісії відповідний перелік 178 справ з його участю, який має абсолютно однаковий статус із запропонованим Комісією до подання переліком електронних адрес постійно діючих веб-сторінок судових рішень в ЄДРСР;

- крім того, Комісія на підставі пункту 4.8 Положення мала здійснити перевірку поданої ним інформації у разі виникнення сумніву в її достовірності (повноти), однак такого свого обов'язку не виконала та протиправно відмовила у допуску за формальною ознакою;

- комісія, вимагаючи у позивача надання відсутніх у нього копій судових рішень, допустила по відношенню до позивача непряму дискримінацію.

У відзиві на апеляційну скаргу Комісія зазначила, що поданий ОСОБА_15 перелік 178 справ, у яких за твердженням цього кандидата він брав участь як адвокат, не підтверджує його безпосередню участь у судових процесах. Подані ОСОБА_15 копії 140 довіреностей від юридичних осіб та 40 ордерів, що підтверджували наявність у адвоката повноважень на представництво учасників справ без подання судових рішень чи інших згаданих вище процесуальних документів, не могли вважатися допустимим доказом реалізації таких повноважень та безпосередньої участі в судовому процесі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

За правилами частини першої статті 38 Закону № 1402-VIII суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше десять років.

Статтею 79 Закону № 1402-VIII визначено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду проводиться Комісією відповідно до закону.

Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Комісією. Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються Комісією (частини друга, четверта статті 79 Закону № 1402-VIII).

Рішенням від 7 листопада 2016 року № 145/зп-16 Комісія оголосила конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, а також затвердила Умови.

На виконання вимог частини другої статті 79 Закону № 1402-VIII Комісія також затвердила Положення.

Відповідно до підпункту 15 пункту 6 Умов для участі у конкурсі кандидат на посаду судді у дату та час, визначені в процесі повідомлення, особисто подає, зокрема, документи, які підтверджують дотримання однієї з вимог, визначених частиною першою статті 38 Закону № 1402-VIII:

а) для підтвердження досвіду професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення - копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, витяг з реєстру адвокатів та такі документи:

1) копії договорів, ордерів або інших документів, які посвідчували повноваження адвоката на надання правової допомоги під час здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення;

2) копії декларацій про доходи від професійної діяльності - для самозайнятої особи або фізичної особи-підприємця;

3) довідки з місця роботи та про заробітну плату, копію трудової книжки - для осіб, що здійснюють адвокатську діяльність у складі юридичної особи чи адвокатського об'єднання;

4) копії судових рішень та інших процесуальних документів, які підтверджують досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення.

Кандидат може подати інші документи, що підтверджують досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення.

Для підтвердження досвіду професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, який здійснював таку діяльність до набрання чинності Законом України від 19 грудня 1992 року № 2887-XII "Про адвокатуру" (2887-12) (далі - Закон № 2887-XII (2887-12) ), подається копія рішення про прийом в члени колегії адвокатів.

Згідно з пунктом 4.1 розділу IV Положення досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення підтверджується свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю, витягом з реєстру адвокатів та документами:

1) договором, ордером або іншим документом, що посвідчували повноваження адвоката на надання правової допомоги під час здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення;

2) декларацією про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи або фізичної особи-підприємця;

3) довідками з місця роботи, про заробітну плату, трудовою книжкою - для осіб, що здійснюють адвокатську діяльність у складі юридичної особи чи адвокатського об'єднання;

4) копіями судових рішень та іншими процесуальними документами;

5) іншими документами, поданими відповідно до умов проведення конкурсу.

Досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, який здійснював таку діяльність до набрання чинності Законом України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року № 2887-XII (2887-12) , підтверджується засвідченою належним чином копією рішення про прийом у члени колегії адвокатів.

Відповідно до пункту 4.1 Положення на підставі поданих кандидатом документів член Комісії-доповідач здійснює перевірку:

1) відповідності осіб, які звернулися для участі в конкурсі, вимогам до кандидатів на посаду судді, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом;

2) дотримання кандидатом встановлених умовами конкурсу строку та процедури звернення для участі в конкурсі;

3) поданих документів на відповідність переліку та вимогам до їх оформлення.

За результатами проведеної перевірки членом Комісії-доповідачем на найближчому засіданні палати або колегії відповідно до повноважень, визначених Комісією при оголошенні конкурсу, ухвалюється рішення про допуск до участі у конкурсі. Повідомлення про вирішення питання щодо допуску кандидатів до участі у конкурсі публікується на офіційному веб-сайті Комісії. Участь кандидата у вирішенні такого питання не є обов'язковою. Інформація про результати вирішення питання про допуск кандидатів до участі у конкурсі розміщується на офіційному веб-сайті Комісії. При електронній формі подачі документів їх статус змінюється на "Допущені до спецперевірки" (пункт 4.6)

Зі змісту наведених нормативних положень убачається, що кандидат на посаду судді Верховного Суду, який виявив намір взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад в цьому суді, зобов'язаний надати Комісії, з-поміж іншого, такий пакет документів, який би містив достовірну і вичерпну інформацію про досвід (стаж) своєї професійної діяльності, на основі якого Комісія змогла б упевнитись у тому, що кандидат дійсно відповідає вимогам, встановленим частиною першою статті 38 Закону № 1402-VIII, без необхідності додаткового з'ясування (підтвердження, співставлення) наданої інформації чи пошуку нової.

При цьому підтвердженню підлягає саме практичний десятирічний досвід щодо представництва в суді (захисту від кримінального обвинувачення) про що могли б свідчити копії процесуальних документів суду, копії процесуальних звернень адвоката до суду з реєстраційною відміткою суду. Ордери чи довіреності про повноваження на представництво інтересів в суді для підтвердження такого досвіду мають бути підкріплені документами щодо фактичної реалізації таких повноважень.

Судом встановлено, що 21 листопада 2016 року ОСОБА_15 подав до Комісії заяву про проведення кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення. У цій же заяві позивач зазначив про те, що кваліфікаційне оцінювання він має намір проходити як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 38 Закону № 1402-VIII, тобто має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років.

На підтвердження відповідності зазначеним вимогам до кандидата ОСОБА_15 надав Комісії: копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 25 березня 1994 року, копію витягу з Реєстру адвокатів України, перелік судових справ за його участю як представника учасника судового процесу за останні десять років (2007-2016 роки, 178 судових справ), копії ордерів адвоката (40 ордерів), копії довіреностей від юридичних осіб на представництво їхніх інтересів в судових органах (140 довіреностей), а також кілька копій процесуальних документів, поданих до судів різної юрисдикції та різних інстанцій у кількості шести примірників (позовні заяви, касаційна скарга, заперечення, заява про перегляд судових рішень), а також заяву, яку він підготував для звернення до ЄСПЛ.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_15 та доданих до неї документів Комісія прийняла Рішення про відмову в допуску позивача до участі в конкурсі.

Викладені у цьому Рішенні мотиви відмови не можна розцінити як імперативну вимогу підтвердження кандидатом його адвокатського стажу виключно судовими рішеннями, про що свідчать викладені у Рішенні висновки щодо можливості подання для цього альтернативних документів (інформації).

При вирішенні питання допуску позивача та ухваленні відповідного рішення Комісією надано оцінку всім поданим кандидатом документів ("переліку судових справ, ордерам, довіреностям, процесуальним зверненням), які однак, і з цим погоджується суд, не дали можливості отримати підтвердження фактичного здійснення адвокатом ОСОБА_15 його представницьких повноважень у конкретних судових провадженнях упродовж визначеного пунктом 3 частини першої статті 38 Закону № 1402-VIII строку.

Щодо посилань скаржника на невиконання Комісією вимог пункту 4.8 Положення слід зазначити, що передбачений у ньому обов'язок перевірки інформації стосується перевірки конкретних даних, указаних безпосередньо кандидатом, і не передбачає самостійного пошуку Комісією додаткової інформації на їх підтвердження, як у цьому випадку - судових рішень, які б свідчили про участь позивача як адвоката у судовому процесі, дати яких, до речі, навіть не були зазначені позивачем.

Крім того, наданий позивачем Комісії перелік 178 судових справ не можна ототожнити зі згаданим у Рішенні як альтернативним способом підтвердження практичного досвіду переліком електронних адрес постійно діючих веб-сторінок судових рішень в ЄДРСР з огляду на законодавчо визначений офіційний статус цього веб-порталу судової влади.

Велика Палата також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складнощі, які виникли у позивача при зібранні документів, необхідних для підтвердження відповідного досвіду за такий тривалий період часу, зумовлені особливостями адвокатської професії та законодавчо встановленими вимогами до кандидатів з числа адвокатів, тому їх не можна вважати підставою для висновку саме про дискримінаційне ставлення до адвокатів у порівнянні з суддями і науковцями та, відповідно, про дискримінаційний підхід Комісії при прийнятті оскаржуваного Рішення.

Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про законність і обґрунтованість оскаржуваного ОСОБА_15 Рішення Комісії грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального й процесуального права. Викладені в апеляційній скарзі міркування й твердження позивача не спростовують правильності таких висновків.

Тому відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 лютого 2018 року залишити без змін.