460/2304/14-ц Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - 28.07.2021 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 липня 2014 року в складі судді Гоцко В. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Крайник Н. М., Шеремети Н. О.,

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області та просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини: житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами, 1/2 частини цього житлового будинку, присадибної земельної ділянки та земельної ділянки, площею 0, 25 га, що знаходяться в селі Ясниська хутір Лісовий Потік Яворівського району Львівської області і залишилися після смерті її батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшло вищезазначене майно.

Вказувала, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька. Спадкоємців, які б претендували на обов`язкову частку в спадковому майні після його смерті, не залишилося.

Посилаючись на те, що вона не змогла прийняти спадщину у визначений законом строк, оскільки з 2002 року постійно проживала в Республіці Італії й на території України бувала рідко, чинного законодавства України не знала, просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 28 липня 2014 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1, як спадкоємцю за законом першої черги, додатковий строк терміном три місяці для прийняття нею спадщини на спадкове майно: житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами, 1/2 частини цього житлового будинку, присадибної земельної ділянки та земельної ділянки, площею 0, 25 га, що знаходяться в селі Ясниська хутір Лісовий Потік Яворівського району Львівської області і залишилися після смерті її батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши поважною причину пропуску цього строку.

Суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позивач з поважних причин пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, а тому їй, як спадкоємиці за законом першої черги, необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

У березні 2020 року ОСОБА_2, яка не брала участі в справі, оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 липня 2014 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, а тому, незважаючи на те, що рішення суду першої інстанції стосується інтересів ОСОБА_2, апеляційний суд дійшов висновку про залишення його без змін, оскільки таким захищено законні права позивача, як спадкоємиці першої черги.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

01 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 липня 2014 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 рокуй ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2020 року в справі № 350/1850/17, від 01 липня 2020 року в справі № 554/5000/18, від 30 квітня 2020 року в справі № 352/382/18, від 25 березня 2020 року в справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року в справі № 200/9984/16-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 697/2052/17-ц, від 03 жовтня 2018 року в справі № 2516/1356/12-ц, від 06 червня 2018 року в справі № 592/9058/17-ц, у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не перевірив наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_3, не встановив коло спадкоємців померлого й розглянув справу без її участі та участі ОСОБА_4, як спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 . У свою чергу, апеляційний суд на наведене уваги не звернув, не надав жодної оцінки її доводам щодо визнання позову неналежним відповідачем та незалучення до участі в справі належних відповідачів.

Окрім цього зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не зазначили, які саме об`єктивні, непереборні, істотні труднощі стали причиною пропуску позивачем установленого законом строку для прийняття спадщини та якими належними та допустимими доказами позивач підтверджує поважність причин пропуску такого строку. При цьому вказує, що постійне проживання за кордоном не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі й витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

26 листопада 2020 року справа № 460/2304/14-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новояворівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину як спадкоємець першої черги після смерті батька ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори від 14 липня 2014 року відмовлено позивачу в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, оскільки нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок про те, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами в справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У справі, яка переглядається, установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина.

Позивач звернулася до суду з позовом до Ясниської сільської ради Яворівського району про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, оскільки постановою державного нотаріуса від 14 липня 2014 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Відповідно до цієї постанови, після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини за законом звернулась, зокрема, ОСОБА_2 (дочка).

Отже, заявлені позивачем вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2, яка до участі в справі в якості відповідача не залучена, клопотань про її залучення відповідачем за цим позовом позивач не заявляла. При цьому, Ясниська сільська рада в цьому випадку як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 пред`явила позов до неналежного відповідача - Ясниської сільської ради, висновки суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про задоволення позову, є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам щодо законності й обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 липня 2014 року та постанови Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу задоволено, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та в задоволенні позову відмовлено, то сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 365, 40 грн та за подання касаційної скарги в сумі 487, 20 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на її користь.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 липня 2014 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської областіпро визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 852, 60 грн судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов