9901/389/18 Про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді районного суду міста до дисциплінарної відповідальності та зобов'язання ВРП вчинити дії щодо притягнення судді до відповідальності - 10.04.2018 Прийняття

Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., СаприкіноїІ.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_13 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року (суддя Гриців М.І.) у справі за позовом ОСОБА_13 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,

22 січня 2018 року ОСОБА_13 звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо розгляду його скарг про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 до дисциплінарної відповідальності та зобов'язати ВРП вчинити дії щодо притягнення судді до відповідальності.

У позовній заяві, з урахуванням її уточнень, ОСОБА_13 просив:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Першої Дисциплінарної палати ВРП від 22 грудня 2017 року № 4258/1дп/15-17 (далі - спірна ухвала) про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14;

- визнати бездіяльність ВРП протиправною та зобов'язати її відкрити дисциплінарну справу і притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

При цьому посилається на положення частини другої статті 3, пункт 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

На обґрунтування своєї заяви вказував про те, що звернувся до ВРП зі скаргою на дії судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14, яка, на його думку, вчинила дисциплінарний проступок, що полягає у безпідставному затягуванні процесу розгляду цивільної справи № 757/44615/15-ц. Однак Перша Дисциплінарна палата ВРП прийняла спірну ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_13 до ВРП про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення.

За правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у спірній ухвалі, відповідно до частини другої статті 45 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІ "Про вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ (1798-19) ) спірне рішення оскарженню не підлягає. Крім того, цей суд дійшов висновку про те, що, як випливає зі змісту заяви ОСОБА_13, він вважає протиправною бездіяльність ВРП, яка полягає не стільки у зволіканні з розглядом звернення заявника, скільки в небажанні цього органу прийняти позитивне рішення за його неодноразовими дисциплінарними скаргами на дії судді.

З огляду на це Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_13 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 КАС, відмовив у відкритті провадження у цій справі.

Не погодившись із цим рішенням з підстави порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, 15 березня 2018 року ОСОБА_13 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції у цій справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_13 зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Так, на думку позивача, суд не врахував його доводи щодо наявність у діях судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 складу дисциплінарного правопорушення. Вказує, що ВРП, у свою чергу, не врахувала наведені в його скаргах доводи та безпідставно відмовила у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.

Позивач вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме: пункт 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ (1402-19) ), статті третьої Закону № 1798-VІІІ (1798-19) .

Крім того, позивач посилається на порушення судом статей 6 і 13 Конвенції.

З огляду на ці доводи ОСОБА_13 вважає, що є підстави для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 320 КАС.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ВРП, вважаючи доводи ОСОБА_13 необґрунтованими, просить залишити його апеляційну скаргу без задоволення. Наводить доводи про те, що громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність визначених законом органів за результатами такого провадження.

Ухвалою суддів Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2018 року ОСОБА_13 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року, а ухвалою суддів Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи представника ВРП, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й направити справу на новий розгляд.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 КАС.

Частиною десятою статті 131 Конституції України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

В Україні діє ВРП, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора (пункт 3 частини першої статті 131 Конституції України). Законом № 1402-VIII (1402-19) врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді.

Так, відповідно до частини першої статті 107 цього Закону право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно зі статтею 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIIІ (1798-19) та зурахуванням вимог цього Закону.

За правилами статті 42 Закону № 1798-VIIІ дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону № 1402-VIII (1402-19) , або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження здійснюється в розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом ВРП.

Отже, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами №№ 1402-VIII (1402-19) і 1798-VIІI (1798-19) .

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_13, реалізуючи своє право, звернувся до ВРП зі скаргою на дії судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14, яка, на думку позивача, вчинила дисциплінарний проступок.

22 грудня 2017 року Перша Дисциплінарна палата ВРП прийняла спірну ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 З цієї ухвали видно, що відмова у відкритті справи ухвалена за наслідками розгляду дисциплінарних скарг ОСОБА_13 від 25 липня, 2 та 3 жовтня 2017 року на дії судді щодо розгляду цивільної справи. Копію спірної ухвали надіслано заявнику.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону № 1798-VIII рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.

Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_13 у позовній заяві не зазначив про будь-які дії чи бездіяльність ВРП, які б зачіпали його права та інтереси чи породжували для нього право на судовий захист. Незгода позивача пов'язана лише з відмовою ВРП у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14, яка, на думку ОСОБА_13, умисно та безпідставно затягує розгляд цивільної справи № 757/44615/15-ц.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі від 21 лютого 2018 року дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлений предмет спору, в якому фактично оскаржується рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП, що за законом не підлягає оскарженню, а тому на його перегляд не поширюється адміністративний судовий контроль, дає підстави вважати, що законних підстав для відкриття провадження у справі в частині оскарження цього рішення немає.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що по суті суд прийняв правильне процесуальне рішення, тому немає підстав для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року.