826/3865/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток підприємств - 08.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта С" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ "Атланта С", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "РМА-ГРУП" (код ЄДРПОУ 33493581) за період з 01 вересня 2010 року по 30 березня 2011 року, за наслідками якої складено Акт № 4051/22-222-35455108 від 10 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 17 654, 00 грн., в т.ч. по періодах: за ІІІ квартал 2010 року на суму 5 381, 00 грн., за IV квартал 2010 року на суму 7 947, 00 грн., за І квартал 2011 року на суму 4 326,00 грн., а також п. п. 7.2.4 п. 7.2, п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 14 123,00 грн., у тому числі: у вересні 2010 року на суму 2 509, 00 грн., у жовтні 2010 року на суму 2 509, 00 грн., у листопаді 2010 року на суму 1 507, 00 грн., у грудні 2010 року на суму 2 341, 00 грн., у січні 2011 року на суму 972, 00 грн., у лютому 2011 року на суму 1 551, 00 грн, у березні 2011 року на суму 938, 00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0001792220 від 31 жовтня 2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 20 987, 00 грн., в тому числі 17 654, 00 грн. - за основним платежем, та 3 333, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0001802220 від 31 жовтня 2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в загальній сумі 16 790, 00 грн., в тому числі 14 123, 00 грн. за основним платежем та 2 667, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте останні були залишені без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Аталанта С" мав взаємовідносини із контрагентом ТОВ "РМА-ГРУП" на підставі усних домовленостей, предметом яких були поставка сантехнічного обладнання (відповідно до рахунків фактур).

За наслідками таких взаємовідносини із контрагентом ТОВ "РМА-ГРУП" позивачем формувався податковий кредит та валові витрати у перевіряємому періоді.

Податковий орган посилається на те, що під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірних взаємовідносинах між ТОВ "РМА-ГРУП" та його контрагентами.

Так, згідно Акта перевірки позивача та вироку суду по кримінальній справі встановлено вину ОСОБА_3 (директора ТОВ "РМА-ГРУП", контрагента позивача) у вчинені злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2 КК України та ч. 2 ст. 358 КК України (фіктивне підприємництво з метою прикриття незаконної діяльності), внаслідок чого останнього засуджено до 4-х років позбавлення волі.

Так, вироком суду встановлено, що директор ТОВ "РМА-ГРУП" ОСОБА_3 ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ "РМА-ГРУП" не мав, підприємство зареєстрував за винагороду з метою здійснення останнім незаконної діяльності, та ніяких господарських документів не складав і не підписував

На підставі вказаного, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що наслідком діяльності підприємства ТОВ "РМА-ГРУП" було виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, а, отже, такі правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а тому в позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум, сплачених на користь ТОВ "РМА-ГРУП".

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України - підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється.

Статтею 55-1 ГК України визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Відповідно до п. п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ "РМА-ГРУП" є суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, визначені ст. 55-1 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Згідно п. 2.4, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (z0168-95) - первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (z0168-95) - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вся первинна документація (податкові та видаткові накладні, рахунки фактури) щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "РМА-ГРУП" підписані з боку останнього невстановленою особою, а відповідно така первинна документація не може вважатися належним доказом по справі.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта С"- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 15 серпня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.