800/73/17 Про визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - 04.04.2018 Прийняття

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від

23 січня 2018 року (судді Смокович М.І., Бевзенко В.М., Білоус О.В., Шарапа В.М., Стрелець Т.Г.) за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним і скасування рішення та

28 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 27 липня 2017 року № 522/вс-17 про припинення участі позивача у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням ВККС від 07 листопада 2016 року № 145/3п-16 (далі - Рішення).

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишив без руху та встановив позивачу (його представнику) десятиденний строк для усунення недоліків.

Судове рішення мотивоване тим, що представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала позовну заяву про визнання протиправним і скасування Рішення з перевищенням встановленого процесуальним законом місячного строку. Проте заяву про поновлення пропущеного процесуального строку сторона позивача до суду не подала.

18 січня 2018 року представник позивача подала до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. На обґрунтування поважності причин несвоєчасного звернення з цим позовом до суду представник позивача зазначила, що: ВККС не надсилала позивачеві копії оскарженого Рішення та не оприлюднила його, через що позивач не мав можливості з ним ознайомитись; копію Рішення представник позивача отримала лише 14 листопада 2017 року у відповідь на адвокатський запит від 02 листопада 2017 року, надісланий до ВККС в інтересах ОСОБА_3; ОСОБА_4 як адвокат не мала можливості обговорити з клієнтом правову позицію з приводу спірного Рішення у зв'язку з тим, що

ОСОБА_3 07, 08, 14, 15 грудня та з 22 грудня 2017 року по 07 січня 2018 року знаходився у відпустці та перебував за межами України, а в інший час був надзвичайно зайнятий на роботі у зв'язку зі збільшенням навантаження на нього як на суддю Вищого господарського суду України; в період з 23 листопада по 06 грудня 2017 року представник позивача перебувала у щорічній відпустці, а другий представник позивача - ОСОБА_5 з 20 листопада по 08 грудня 2017 року був у відрядженні. На підтвердження цих обставин до заяви долучені відповідні документи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 січня 2018 року позовну заяву повернув позивачеві, оскільки представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала позовну заяву про визнання протиправним і скасування Рішення після закінчення встановленого законом місячного строку, а причини, через які цей строк було пропущено, суд вважає неповажними.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник позивача подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій зазначає, що оскаржуване судове рішення постановлене судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник вказує на обставини, викладені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, що наведені вище.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що оскільки кваліфікаційне оцінювання позивача було зупинено рішенням відповідача на невизначений строк, то позивач з об'єктивних причин не міг бути у рейтинговому списку 320 кандидатів на посади суддів Верховного Суду, а відтак не міг припустити, що його участь у конкурсі припинена.

Поряд з цим представник позивача вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ініційований позивачем спір відноситься до категорії спорів, пов'язаних з публічною службою.

З огляду на викладене в апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від

23 січня 2018 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Положеннями статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Повертаючи позовну заяву, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними.

Мотивуючи своє рішення, суд зазначив, що ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року на підставі частини першої статті 123 КАС України позовну заяву було залишено без руху. Цією ж ухвалою позивачеві та його представнику було надано десятиденний строк з дня отримання її копії для подання до суду заяви про поновлення строку звернення з цією позовною заявою.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача подала заяву про поновлення пропущеного строку.

На обґрунтування поважності причин несвоєчасного звернення з цим позовом до суду представник позивача зазначила, що: ВККС не надсилала позивачеві копії оскарженого Рішення та не оприлюднила його, через що позивач не мав можливості з ним ознайомитись; копію Рішення представник позивача отримала 14 листопада 2017 року у відповідь на адвокатський запит від 02 листопада 2017 року, надісланий до ВККС в інтересах ОСОБА_3; ОСОБА_4 як адвокат не мала можливості обговорити з клієнтом правову позицію з приводу спірного Рішення у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 07, 08, 14, 15 грудня та з 22 грудня 2017 року по 07 січня 2018 року знаходився у відпустці та перебував за межами України, а протягом іншого часу був надзвичайно зайнятий на роботі у зв'язку зі збільшенням навантаження на нього як суддю Вищого господарського суду України; в період з 23 листопада по 06 грудня

2017 року представник позивача перебувала у щорічній відпустці, а другий представник позивача - ОСОБА_5 з 20 листопада по 08 грудня 2017 року був у відрядженні. На підтвердження цих обставин до заяви долучені відповідні документи.

Проте, як правильно визнав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зазначені в заяві причини, через які цей строк було пропущено, не є поважними.

Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що конкурс до Верховного Суду, оголошений рішенням ВККС від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16, тривав більше року і його перебіг висвітлено в багатьох мас-медіа - як офіційних (зокрема на веб-сайті ВККС), так і в неофіційних електронних та друкованих виданнях.

27 липня 2017 року ВККС, окрім прийняття оскарженого Рішення, під час пленарного засідання затвердила рейтинг 320 кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Якщо рішення щодо припинення участі позивача у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, як твердить представник позивача, не було оприлюдненим, то повідомлення про рішення ВККС щодо рейтингового списку, та власне і сам список, є на офіційному веб-сайті ВККС у відкритому доступі.

29 вересня 2017 року Вища рада правосуддя оголосила прізвища 111 кандидатів на призначення суддями до Верховного Суду. Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 (357/2017) цих осіб призначено на посади суддів Верховного Суду. Зазначені рішення також були оприлюднені на офіційних веб-сайтах Вищої ради правосуддя та Президента України, а власне самі події, пов'язані із завершальним етапом конкурсу до Верховного Суду, отримали широкий розголос у засобах масової інформації (електронні видання, телебачення).

Отже, ОСОБА_3 як учасник конкурсу до Верховного Суду і, відповідно, як особа, зацікавлена у цьому процесі, якщо й не отримував від ВККС оскарженого Рішення, то мав бути поінформованим (не міг не бути поінформованим) про перебіг цього конкурсу та про факт його завершення.

Проте з дати прийняття оскарженого Рішення (27 липня 2017 року) і до дати подання цього позову пройшло п'ять місяців. При цьому від дати отримання представником позивача оскарженого Рішення (14 листопада 2017 року) і до дати звернення до суду з цим позовом (28 грудня 2017 року) минуло більше місяця.

Посилання сторони позивача на перебування ОСОБА_3 та його представників у відпустках, а також на зайнятість позивача на роботі виходячи з встановлених обставин справи не є поважними причинами для поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, серед іншого, професійна діяльність суддів.

На підставі наведеної норми процесуального закону, всупереч наведеним в апеляційній скарзі доводам, до спірних правовідносин мають застосовуватися положення частини п'ятої статті 122 КАС України, якими встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Саме такий строк звернення до суду у цих справах був визначений і частиною третьою статті 99 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

З огляду на викладене висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про повернення позивачеві позовної заяви про визнання протиправним і скасування Рішення відповідача є обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.