727/9423/19 Про стягнення заборгованості за договором позики - 20.05.2021 Прийняття

Короткий зміст вимог скарги У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В., заінтересовані особи: Перший відділ державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .На обґрунтування вимог скарги зазначав, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувало зведене виконавче провадження № 57519215 щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 вересня 2017 року у справі № 727/4714/17 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 339 822,67 дол. США, що за курсом НБУ станом на 02 серпня 2017 року еквівалентно 8 730 044,39 грн, судового збору у розмірі 8 960,00 грн та витрат на правову допомогу у розмір 20 250,00 грн (виконавче провадження № 54885937), а також рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 липня 2018 року про стягнення зі ОСОБА_3 (батько) на користь ОСОБА_4 (син) заборгованості за договором позики у розмірі 250 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23 травня 2018 року становить 6 517 500,00 грн та судового збору у розмірі 8 810,00 грн (виконавче провадження № 57496878).Після відкриття виконавчих проваджень № 54885937 та № 57496878, та їх об`єднання у зведене виконавче провадження № 57519215, згідно з постановою заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 24 жовтня 2018 року, Сторожинецьким районним судом Чернівецької області ухвалено рішення від 25 квітня 2019 року у справі № 723/419/19 про стягнення зі ОСОБА_3 (батько) на користь ОСОБА_4 (син) заборгованості за договором позики від 12 листопада 2007 року у розмірі 28 000 000,00 дол. США та судового збору у розмірі 9 605,00 грн.Реальність договору позики від 12 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (син), є предметом перевірки правоохоронних органів за його заявою, оскільки вважає, що позов ОСОБА_4 про стягнення зі ОСОБА_3 заборгованості за договором позики подано штучно з метою зменшення обсягу арештованого майна, що підлягає реалізації на виконання рішення суду про стягнення зі ОСОБА_3 на його користь заборгованості за договором позики.Після набрання законної сили рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2019 року, ОСОБА_3 пред`явив виконавчий лист № 723/419/19 для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, яким 29 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59658211.Постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. від 14 серпня 2019 року матеріали зведеного виконавчого провадження № 57519215 передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Зазначену постанову ОСОБА_1 просив визнати неправомірною та скасувати, посилаючись на те, що:- Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерстваюстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), не передбачають можливості передачі зведеного виконавчого провадження щодо одного і того ж боржника, яке раніше відкрите в одному органі державної виконавчої служби, до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, у випадку відкриття цим відділом виконавчого провадження щодо боржника; - оскаржувана постанова не містить посилань на номер виконавчого провадження, у рамках якого її винесено; - посилання в оскаржуваній постанові на складність виконання виконавчих документів (пункт 6.5) належним чином не вмотивовано;- виконавче провадження № 59658211, що перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відкрито на 1 рік та 10 місяців пізніше ніж перше виконавче провадження № 54885937, яке відкрито Першим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 12 жовтня 2017 року, тоді як інше виконавче провадження № 574906878, яке об`єднано з попереднім у зведене виконавче провадження № 57519215, відкрито 24 жовтня 2018 року, тому згідно з приписами пункту 14 розділу ІІІ Інструкції, саме виконавче провадження № 59658211, після його відкриття, мало бути передано для приєднання до зведеного виконавчого провадження № 57519215.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанціїУхвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. від 14 серпня 2019 року про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57519215 з Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що питання передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого, урегульовано частинами першою-третьою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", розділом V Інструкції. Ні Інструкція, ні Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) , не передбачають передачу зведеного виконавчого провадження щодо одного і того ж самого боржника, яке раніше відкрите в одному органі державної виконавчої служби, до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у разі відкриття таким відділом виконавчого провадження. Інструкцією передбачена можливість передачі простого виконавчого провадження, а не зведеного. З оскаржуваної постанови від 14 серпня 2019 року убачається, що підставами для її прийняття визначено звернення адвоката Поляка П. П. від 09 серпня 2019 року, наявність у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на виконанні зведеного виконавчого провадження № 57519215 про стягнення зі ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 15 285 564,39 грн на користь різних стягувачів, дані автоматизованої системи виконавчого провадження про перебування у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на виконанні виконавчого провадження № 59658211 про стягнення коштів зі ОСОБА_3, з посиланням на пункти 6.4, 6.5 Інструкції, тоді як конкретних мотивів і підстав, які зумовили прийняття постанови про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57519215 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малим О. В. у постанові не зазначено. Крім того, оскаржувана постанова не містить номера виконавчого провадження, у рамках якого її винесено. За змістом частини першої статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 14 розділу ІІІ Інструкції, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малий О. В., отримавши інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження про наявність у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області зведеного виконавчого провадження № 57519215, яке відкрито раніше, у порушення наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкції, не виконав обов`язку щодо передачі відкритого виконавчого провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог скарги у частині визнання неправомірною та скасування постанови заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. від 14 серпня 2019 року про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57519215 з Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.В задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. винести постанову про направлення матеріалів виконавчого провадження № 59658211 до Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області для виконання у рамках зведеного виконавчого провадження № 57519215 кількох рішень щодо одного боржника та направити матеріали, суд відмовив посилаючись на те, що зобов`язання заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. вчинити будь-які дії не є належним способом захисту порушеного права заявника.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанціїПостановою Чернівецького апеляційного суду від 29 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що за змістом пункту 14 розділу ІІІ Інструкції, у разі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 45, 46 постанови від 05 грудня 2018 року у справі

№ 904/7326/17. Суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми права, оскільки аналіз визначення поняття "виконавче провадження", що міститься у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", разом з викладеним у абзаці 1 та 6 пункту 14 розділу ІІІ Інструкції словосполученням "виконавче провадження передається", при відсутності у ній прямих заборон щодо передачі зведених виконавчих проваджень до відділу вищого рівня, якими у структурі органів державної виконавчої служби є, зокрема, відділи примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, свідчить про правомірність передачі матеріалів з Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області зведеного виконавчого провадження № 57519215 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Висновки суду першої інстанції про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено підстав передачі матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57519215 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області є необґрунтованими, оскільки у постанові міститься посилання на пункти 6.4, 6.5. Інструкції. Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, дозволяє зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справиУ липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій вона просила скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 травня 2020 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що ухвалюючи судове рішення за наслідками вирішення скарги на дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В., суд першої інстанції правильно застосував приписи статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", положення якого мають вищу юридичну силу, ніж положення Інструкції. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та визнаючи правомірними дії щодо передачі матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57519215 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, апеляційний суд не урахував, що ні Інструкція, ні Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) , не передбачають передачу зведеного виконавчого провадження щодо одного й того ж боржника, яке відкрито раніше в одному органі державної виконавчої служби, до відповідного відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), відповідно до якого, стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає лише обов'язок державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. У свою чергу, дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. щодо прийняття оскаржуваної постанови суперечать статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" щодо пріоритету першого відкритого виконавчого провадження. Тому саме виконавче провадження № 59658211 про стягнення коштів зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, яке було відкрито 29 липня 2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, підлягає передачі для приєднання до зведеного виконавчого провадження № 57519215.Апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що оскаржувана постанова не містить обов'язкових реквізитів, які має містити постанова, а саме: посилання на номер виконавчого провадження, у рамках якого їх винесено, назви виконавчого документа, коли та ким він виданий, резолютивної частини документа, дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене (невідповідність форми), а також обґрунтування складності виконання виконавчих документів (пункт 6.5. Інструкції) (невідповідність змісту).Матеріали зведеного виконавчого провадження № 57519215 на суму 15 285 564,40 грн не підлягали передачі до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області для подальшого виконання та приєднання до виконавчого провадження № 59658211, сума стягнення у якому становить 49 999 999,00 грн, ще й тому, що у такому випадку загальна сума до стягнення буде становити 65 285 563,40 грн, тоді як відповідно до пункту 4 Інструкції рішення, за якими сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті підвідомчі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Установлені судами фактичні обставини справиСудами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 вересня 2017 року у справі № 727/4714/17 стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 04 вересня 2014 року у розмірі 339 822,67 дол. США, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 960,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 20 250,00 грн.На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист та постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 12 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54885937. 24 жовтня 2018 року на примусове виконання до Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області надійшов виконавчий лист 723/1833/18 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 250 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 23 травня 2018 року становить 6 517 500,00 грн, та судового збору у розмірі 8 810,00 грн, який прийнято до виконання та відкрито інше виконавче провадження № 57496878.Постановою заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Громовою Л. В. від 24 жовтня 2018 року виконавчі провадження № 54885937 та № 57496878 об'єднано у зведене виконавче провадження № 57519215.Майно боржника ОСОБА_3 у зведеному виконавчому провадженні було передано на примусову реалізацію.Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2019 року у справі № 723/419/19 стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 12 листопада 2007 року у розмірі 28 000 000,00 дол. США та судовий збір у розмірі 9 605,00 грн.На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 29 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59658211. Постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. від 14 серпня 2019 року матеріали зведеного виконавчого провадження № 57519215 передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Підставою винесення зазначеної постанови визначено пункти 6.4, 6.5 Інструкції.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3). Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (частина четверта статті 25 Закону України "Про виконавче провадження").Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого. Вирішуючи питання про те, чи може слугувати достатньої обґрунтованою підставою для передачі від одного органу державної виконавчої служби до іншого недостатня чисельність особового складу органу державної виконавчої служби, значне надходження виконавчих документів до виконання та значне навантаження виконавчих документів на кожного виконавця, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 657/233/14-ц (провадження № 14-447цс18) дійшла висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) наділяє орган державної виконавчої служби дискреційними повноваженнями щодо передачі виконавчих проваджень, перелік обставин яких не є вичерпним. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розроблено відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (1403-19) , яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню. Пункт 14 розділу ІІІ Інструкції регламентує дії державного виконавця у випадках, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, та встановлює обов`язок перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного і того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.Системний аналіз наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкції дає підстави для висновку, що загальний принцип передачі виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, не діє у випадку, коли наступне виконавче провадження відкрито відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.Установивши, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебуває виконавче провадження № 59658211 про стягнення грошових коштів зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малий О. В. вважав доцільним передати матеріали зведеного виконавчого провадження № 57519215 щодо того ж боржника ( ОСОБА_3 ) для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, що оскаржувані дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О. В. щодо прийняття постанови від 14 серпня 2019 року про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57519215 для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області вчинені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкції, а отже є правомірними. Виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 вересня 2017 року у справі № 727/4714/17 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 339 822,67 дол. США, судового збору у розмірі 8 960,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 20 250,00 грн, державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області не порушує прав стягувача ОСОБА_1 . Твердження представника заявника про те, що внаслідок передачі зведеного виконавчого провадження № 57519215 для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області буде знівельовано пріоритет ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні, який підтверджено постановою Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 727/1818/19-ц (провадження № 61-13136св19) є необґрунтованими, оскільки такі дії не призводять до зміни порядку розподілу стягнутих з боржника грошових сум, визначеного статтями 45- 46 Закону України "Про виконавче провадження".