ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
03.04.2018
м. Київ
А/9901/93/18
800/169/17
|
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 (колегія у складі суддів: Нечитайла О.М. Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., Стрелець Т.Г., Юрченко В.П.) у справі № 800/169/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції із позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 23.03.2017 № 596/0/15-17 в частині звільнення її з посади судді Апеляційного суду Луганської області на підставі пункту 3 частини шостої статі 126 Конституції України (254к/96-ВР)
; визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 13.04.2017 № 826/0/15-17 про залишення без розгляду її заяви від 10.12.2014 про звільнення за власним бажанням; змінити формулювання підстав звільнення з "відповідно пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України", як зазначено у рішенні ВРП від 23.03.2017 № 596/0/15-17, на звільнення "відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, у відставку, згідно заяви від 10.12.2014".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017, ОСОБА_1 звернулась із заявою про її перегляд з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, що була чинною до 15.12.2017), у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити на новий розгляд до відповідного суду першої інстанції.
Заяву про перегляд судового рішення ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що звертаючись до суду з вказаним позовом, вона посилалася на те, що знаходиться на неконтрольованій Україною території, у зоні антитерористичної операції, виїзд з якої заблоковано. Додає, що в позовній заяві вона зазначала реквізити, за якими суд міг інформувати її про рух справи та про прийняте рішення, однак ніяких повідомлень про дату та місце розгляду справи та причини відкладення розгляду справи, або про те, що судом її явка або її представника у судове засідання була визнана обов'язковою, вона не отримувала.
Ухвалою Верховного Суду України від 06.10.2017 ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та відкрито провадження у справі.
З 15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до КАС (2747-15)
, внесені Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)" (2147а-19)
(далі - Закон № 2147-VIII), та почав роботу Верховний Суд.
За приписами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС (2747-15)
(у редакції Закону 2147-VIII (2147а-19)
) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Отже, розгляд Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду заяв про перегляд Верховним Судом України судових рішень здійснюються за правилами КАС (2747-15)
, які були чинними до 15 грудня 2017 року, тобто до внесення Законом № 2147-VIII (2147а-19)
змін до цього Кодексу.
Листом Верховного Суду України від 03.01.2018, який надійшов 12.01.2018, справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою від 15.02.2018 Верховний Суд прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду за правилами, встановленими пп. 1 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15)
.
Перевіривши наведені у заяві про перегляд судового рішення доводи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позов без розгляду Вищий адміністративний суд України встановив, що ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 12.06.2017 та 06.07.2017, не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неприбуття суд не повідомляла, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надавала.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 128 КАС України Вищий адміністративний суд України суд відкладав розгляд справи.
У судове засідання, призначене на 21.08.2017, позивачка також не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неприбуття суд не повідомила. При цьому клопотань чи заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, виклик позивач у судові засідання здійснювався судом шляхом надсилання тексту судової повістки електронною поштою на адресу електронної пошти позивача, яка була вказана у позовній заяві, що узгоджується з приписами статей 33, 38 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) .
Відповідно до частини третьої статті 128 КАС України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017), у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно пункту 4 частини першої статті 155 КАС України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналізуючи зазначені вище обставини колегія суддів приходить до висновку, що Вищий адміністративний суд України у даному випадку обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України, у зв'язку з тим, що позивачка двічі поспіль не з'являлась у судове засідання. Таким чином, підстав до скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 немає.
Крім того, при відкритті провадження у справі Верховним Судом України відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI (3674-17)
) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду у 2017 році, заявила три позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.
Підпунктом 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції Закону України від 17.05.2017 року № 2037-VIII (2037-19)
(далі - Закон № 2037-VIII (2037-19)
), що діяла на момент подання заяви, встановлена ставка судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї заяви, складає 2496,00 грн. (1600х0,4х130 %)х3.
З таких підстав, несплачена сума судового збору за подання даної заяви у розмірі 2496,00 грн. підлягає стягненню з позивача.
Керуючись статтями 241, 242, 244 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), пунктом 1 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15)
, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 у справі № 800/169/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2496,00 гривень (дві тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 00 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31213207700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)).
Постанова є остаточною та не оскаржується.
|
Головуюча суддя:
Судді:
|
І.Л. Желтобрюх
О.В. Білоус
В.М. Шарапа
|