822/2400/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 08.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехенергокомплект" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехенергокомплект" (Позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000052304/102 від 21.01.2013 року та №0000072304/101 від 21.01.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Позивача в судове не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 19.12.2012 року по 21.12.2012 року працівником державної податкової інспекції у м. Хмельницькому було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укртехенергокомплект" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ТВК "Град" за серпень-вересень 2011 року, про що складено акт № 7360/22-3/35940017 від 28.12.2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення 0000072304/101 від 21.01.2013 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 30483 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7621 грн., та №0000052304/102 від 21.01.2013 року, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 9942 грн.

Висновки податкового органу ґрунтувались на тому, що операції контрагента позивача - ТОВ "ВТК "Град" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності. ТОВ "ВТК "Град" не знаходиться за податковою адресою, згідно бази даних АІС "РПП" стан товариства - "в стані переходу до іншої ДПІ".

Перевіркою зроблено висновок про документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, зазначене порушення призвело до завищення податкового кредиту серпня-вересня 2011 року.

Так, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті, з огляду на наступне.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що між Позивачем (покупець) та ТОВ "ТВК "Град" (продавець) було укладено Договір № 62 від 02.08.2011 року на загальну суму 245838,00 грн., та Договір № 73 від 13.09.2011 року на загальну суму 59652,00 грн., відповідно до яких продавець продає, а покупець купляє продукцію в повній відповідності з технічною характеристикою на умовах, по ціні, та в кількості і у відповідністю з якістю, яка передбачена дійсним договором та Специфікаціями (Додатками) до нього. Продукція за даними договорами поставляється у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року. Умови поставки визначені в Специфікаціях (Додатках) до вказаних Договорів.

Відповідно до підпункту "а" п.198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження реальності виконання умов укладених договорів Позивачем були надані видаткові та податкові накладні на суму 305490,00 грн. (в т.ч. ПДВ 50915,00 грн.). На підтвердження оплати товару на зазначену суму позивачем надано копії виписок по рахунку та копії оборотно-сальдової виписки по рахунку 631 за серпень 2011 року - жовтень 2011 року. На підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ТВК "Град" згідно укладених договорів Позивачем надано копію журналу реєстрації довіреностей. На підтвердження використання отриманого товару у господарській діяльності та його подальшого руху Позивачем надано договори, специфікації до договорів, видаткові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про організацію перевезень вантажів, товарно-транспортні накладні, які були виписані за наслідками договірних відносин з ДП "Львівенергорембуд" ВАТ "Львівобленерго", ТОВ "Оржицький цукровий завод", ТОВ "Буд-М", ТзОВ "Н.П.Б.", ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій Позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Під час укладення договорів контрагент Позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, свідоцтво платника ПДВ на момент виконання договірних зобов'язань було чинним, що підтверджується актом перевірки № 7360/22-3/35940017 від 28.12.2012 року.

Оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останнього, а також законодавством не передбачено обов'язку покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції, то висновок податкового органу, що укладені Позивачем договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків є помилковим.

Що стосується доводів Відповідача про відсутність сертифікатів відповідності та паспортів якості, як на одну з підстав недійсності договорів, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст. 666 ЦК України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, є право, а не обов'язок покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Окрім цього, право використання сертифікованої чи несертифікованої продукції у власній господарській діяльності належить безпосередньо Позивачу, який здійснює діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.