Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі судді Капустинського М.М. від 11.12.2017 у справі №296/5552/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту тридцятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, зокрема, надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

Копію ухвали від 27.10.2017 отримано відповідачем 02.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію постанови Корольовського районного суду м. Одеси відповідач отримав лише 06.10.2017р. Посилається на практику Європейського суду з прав людини та на наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для його поновлення.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Вказує, що суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження з формальних причин та не дослідив належним чином заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII (2136-19) , апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що в рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 року по справі №6-26370кс04 вказано, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Посилається на висновки Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до правосуддя.

Частиною першою статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що в поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем дійсно не зазначено жодних суттєвих та поважних причин його пропуску. В апеляційній скарзі як причину пропуску строку зазначено, що представник Міноборони 17.10.2017 року, що було останнім днем строку на апеляційне оскарження, перебував у відрядженні. Проте вказана підстава не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, яка в штаті має не одного уповноваженого працівника на вчинення дій від імені установи.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.