Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 753/7179/19
провадження № 61-14138св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун Олександр Юрійович, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 31 серпня 2020 року у складі судді Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В. М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун О. Ю.,
ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що позовна заява подана
з дотриманням вимог статей 175- 177 ЦПК України, з дотриманням правил предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду, тому провадження у справі підлягає відкриттю.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 20 серпня 2020 року подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року
апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду
міста Києва від 27 травня 2019 року повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у цивільній справі не підлягає оскарженню
в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору
й окремо від цього рішення, оскільки не міститься в переліку статті 353 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, справу передати до Київського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував того, що статтею 352 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі
у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал місцевого суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 353 ЦПК України було передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені
в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Вказує, що вона у серпні 2020 року подала апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року про відкриття провадження, вважаючи, що вказане судове рішення було ухвалено з порушенням правил підсудності.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Крім того, ухвала апеляційного суду від 31 серпня 2020 року не відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 травня
2020 року у справі № 523/6070/19 (провадження № 61-5168св20).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі.
20 серпня 2020 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на цю ухвалу з питань порушення правил підсудності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року
апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду
м. Києва від 27 травня 2019 року повернуто заявнику.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду,
а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень статті 129 Конституції України, статті 17 ЦПК України є складовою права кожного на звернення до суду.
Статтею 352 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі
у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України в редакції, вказаній вище, наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені
в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 353 ЦПК України було передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені
в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .
Цим законом було виключено пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким було передбачено право на апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі з порушення правил підсудності.
20 серпня 2020 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року, вважаючи, що вказане судове рішення було ухвалено
з порушенням правил підсудності.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 353 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) ухвали щодо відкриття провадження у справі
з порушенням правил підсудності немає у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_4 20 серпня 2020 року, тобто після внесення змін до ЦПК України (1618-15) , подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка відсутня у переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував висновки викладені у постанові Касаційного суду у складі Верховного Суду
від 27 травня 2020 року у справі № 523/6070/19 (провадження
№ 61-5168св20), є безпідставними з огляду на таке.
У справі № 523/6070/19 (провадження № 61-5168св20) заявник
30 травня 2019 року подав апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року, тобто на час подання апеляційної скарги (30 травня 2019 року) пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким було передбачено право на апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі з порушення правил підсудності, був чинним.
У справі яка переглядається, ОСОБА_4, яка була залучена до участі
у справі третьою особою лише у лютому 2020 року, 20 серпня 2020 року подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у цивільній справі, вважаючи, що вказане судове рішення було ухвалено з порушенням правил підсудності.
Тобто, у ОСОБА_4 як учасника судового процесу на час подачі апеляційної скарги було відсутнє право на апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі з порушення правил підсудності.
Зазначене положення ЦПК України (1618-15) є зрозумілим і права заявника на час подачі апеляційної скарги не звужено.
Крім того, згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк