372/1191/19 Про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії - 03.02.2021 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі суддіТаргоній Д. О.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Просив стягнути з відповідача на його користь 73 036,37 грн, на відшкодування збитків, заподіяних відповідачем порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року у складі суддіТиханського О. Б. позов ПАТ "Київобленерго" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Київобленерго" суму збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у сумі 73 036,37 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем порушено Правила користування електричною енергією, що полягало у проведенні електричного кабеля поза межами приладу обліку, що призводило до споживання необлікованої енергії, про що був складений відповідний акт, тому з відповідача на користь позивача підлягають збитки, спричинені необлікованим споживанням електричної енергії.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року у складі судді Таргоній Д. О. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме доплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у визначений судом строк ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року та не усунуто недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є незаконною, підлягає скасуванню, оскільки фактично є відмовою у доступі до правосуддя.

Вказує, що ухвалою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме необхідність доплати судового збору у розмірі 1 237,50 грн.

Стверджує, що 05 вересня 2020 року ним було надіслано на адресу апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням квитанції № 0.0.1825149907.1 про сплату судового збору у розмірі 1 237,50 грн.

На підставі вимог частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд самостійно повинен перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявником не усунуто недоліки апеляційної скарги.

Доводи позивача, який подав відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ "Київобленерго", в якому воно просило залишити оскаржувану судову ухвалу без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Судом встановлено, що 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року, яка на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року була залишена без руху. Зазначеною ухвалою надано час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме необхідність доплати судового збору у розмірі 1 237,50 грн.

28 серпня 2020 року копію ухвали Київського апеляційного суду направлено ОСОБА_1 на адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі (а.с. 172).

Копію вказаної ухвали ОСОБА_1 отримав 03 вересня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення копії ухвали Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року (а.с. 173).

05 вересня 2020 року ОСОБА_1 доплатив судовий збір у визначеному судом розмірі.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд керувався нормами статей 185, 357 ЦПК України і виходив з того, що заявником не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року та не сплачено судовий збір у розмірі 1 237,50 грн.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується та вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

До матеріалів касаційної скарги долучено дублікат квитанції від 05 вересня 2020 року № 0.0.1825149907.1 про сплату судового збору у розмірі 1 237,50 грн, яка завірена печаткою АТ КБ "ПриватБанк".

Колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року у зв`язку з невиконанням ухвали Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року та несплатою судового збору у розмірі 1 237,50 грн, є передчасними.

Судом не було перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Неподання стороною вказаних судом платіжних документів не може бути підставою для повернення апеляційної скарги, як такої, що не відповідає встановленим вимогам.

Апеляційний суд не врахував наведеного та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.