826/4004/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 08.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета-Регіон" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромета-Регіон" (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009101520 від 06.12.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року вимоги адміністративного позову задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС 09 листопада 2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета-Регіон" з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений Акт перевірки від 09 листопада 2012 року № 4331/1520/37312106, в якому контролюючим органом зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) , щодо завищення суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 13 520,00 грн.

Відповідачем було встановлено, що сума ПДВ у розмірі 13 520,04 грн. (відображена у рядку 10.1 декларації), включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної № 2236 від 27.06.2012 р., отриманої від контрагента ДП "Кнауф-Маркетинг", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків вищевказаного Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009101520 від 06.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 16 900,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 13 520,00 грн., штрафні санкції - 3 380,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо завдання шкоди Державному бюджету внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту серпня 2012 р. суми ПДВ за наслідками правовідносин із контрагентом ДП "Кнауф-Маркетинг", а саме щодо несплати позивачем коштів за правовідносинами такому контрагенту, чи невизначення таким контрагентом податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із позивачем в перевіряємому періоді.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що при формуванні реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який разом з декларацією з ПДВ за серпень 2012 року було скеровано засобами телекомунікаційного зв'язку до податкового органу та прийнято останнім 19.09.2012 р., позивачем було допущено описку в даті виписки однієї з податкових накладних, а саме:

- замість податкової накладної № 2236 від 23.06.2012 р. із сумою ПДВ 13 520,04 грн. до реєстру було помилково внесено № 2236 від 27.06.2012 р. із тією ж сумою ПДВ 13 520,04 грн. (в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних порядковий номер 174).

13.11.2012 р., самостійно виявивши допущену описку в реєстрі, позивач, керуючись абзацом 2 п. 201.6 ст. 201 ПКУ, Порядком № 1002 (z1402-10) та Методичними рекомендаціями, виправив допущену в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних описку в даті податкової накладної № 2236, а саме: з 27.06.2012 р. на 23.06.2012 р.

Виправлення описки в Реєстрі було здійснено методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку встановленими Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженими наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1005 р. (z0168-95) , а саме, 13.11.2012 р. позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив відповідачу Реєстр з виправленою опискою: податкова накладна № 2236 з помилкою в даті виписки (27.06.2012 р.) була виключена з Реєстру, а податкова накладна з правильною датою виписки (23.06.2012 р.) була внесена до Реєстру.

Таким чином, в результаті виправлення описки в Реєстрі, загальна сума задекларованого позивачем податкового кредиту не змінилась та відповідала відомостям додатку № 5 до Декларації з ПДВ за серпень 2012 р. (рядки 74, 75, 76 розділу 2 додатку № 5).

Як видно з наявних матеріалів справи, камеральна перевірка декларації позивача з ПДВ за серпень 2012 р. буда закінчена 09.11.2012 р., про що відповідачем складений Акт перевірки.

Акт перевірки був направлений відповідачем рекомендованим листом 20.11.2012 р. (згідно штемпеля на конверті), та отриманий позивачем 22.11.2012 р. (згідно витягу з бази розшуку поштових відправлень Укрпошти).

Таким чином, самостійне виявлення та виправлення позивачем допущеної в Реєстрі помилки було здійснено 13.11.2012 р. тобто до отримання Акта перевірки від відповідача (22.11.2012 р.).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0009101520 було видано відповідачем 06.12.2012 р.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби виявивши розбіжності в реєстрі податкових накладних, не повідомила про такі розбіжності позивача, чим відповідно порушила п. 3.3. Методичних рекомендацій та п. 201.6 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затвердженими Наказом ДПС України № 420 від 15.05.2012 р. (v0420837-12) , податковий орган зобов'язаний вжити заходів щодо самостійного виправлення помилки платником ПДВ шляхом коригування РПН методом "сторно" на підставі п. 1 Порядку № 1002 (z1402-10) (за необхідності - надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за відповідний період на підставі ст. 50 та п. 201.6 ст. 201 Кодексу) (наприклад, шляхом направлення посадовим особам СГД інформаційного листа із відповідними пропозиціями коригування РПН).

Згідно з абзацом 2 п. 44.6 ст. 44 ПКУ, якщо платник податків після закінчення перевірки та прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під чає розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 1002 від 24.12.2010 р. (z1402-10) (надалі порядок № 1002), виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент направлення відповідачем Акта перевірки № 4331/1520-37312100 та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0009101520 розбіжності в Єдиному реєстрі податкових накладних між даними позивача та даними контрагента ДП "Кнауф-Маркетинг" були відсутні.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року - без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.