826/6537/13-а Про визнання протиправними дії ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів - 08.08.2013 Прийняття

за участю представників позивача Шуть С. С., Тюпина В. В., представника відповідача Терещенка С .А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Аналітика Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Аналітика Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -

ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про:

1. визнання протиправними дій відповідача:

- щодо визнання нікчемними правочинів укладених між ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" та контрагентами-покупцями за листопад-грудень 2012 року, про що зазначено у акті №373/22-4/30781411 від 17.04.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет-Трейд" за період листопад, грудень 2012 року;

- при винесенні висновків, які викладені в акті №373/22-4/30781411 від 17.04.2013 року про непідтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту у ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" по контрагенту-постачальнику ТОВ "Маркет-Трейд";

- щодо коригування даних Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацією про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет-Трейд" за період листопад, грудень 2012 року.

2. зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет-Трейд" за період листопад, грудень 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет Трейд" за період листопад, грудень 2012 року, за результатом якої складено акт від 17.04.2013 №373/22.4/30781411.

З акту перевірки, відповідно до наданих до перевірки документів, а також баз даних ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" до податкового кредиту віднесено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Маркет Трейд" за листопад 2012 року в сумі 76 000 грн., за грудень 2012 року в сумі 59 850 грн.

Також, з акту перевірки вбачається, що актом ДПІ у м. Хмельницькому Державної податкової служби від 04.04.2013 №1255/22-3/36355552 встановлено, що у ТОВ "Маркет Трейд" фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено, що відповідно до ч. 1, 5 статті 203, п. 1, 2 статті 215, Цивільного кодексу України (435-15) , правочини мають ознаки фіктивності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (z0034-11) ) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених коштів за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так при дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивачем на користь ТОВ "Маркет-Трейд" надавалися наступні послуги: опитування споживачів приправ "Торчин", опитування споживачів кави торгової марки "Нескафе", опитування споживачів кетчупів торгової марки "Торчин", опитування споживачів майонезу торгової марки "Торчин", опитування споживачів дитячого харчування торгової марки "Нестле", опитування споживачів страв компанії "Макдональдз", опитування споживачів сухих сумішей торгової марки "Торчин", опитування споживачів соусів торгової марки "Торчин", проведення сенсусу торгових точок, опитування споживачів вершків торгової марки "Coffee Mate",.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивача з ТОВ "Маркет-Трейд" ( на підставі ймовірного існуючого договору, оскільки останній відсутній в матеріалах справи) в матеріалах справи наявні наступні документи: рахунки, виписані контрагентом позивача (а. с. 59, 63, 67, 71, 75, 79, 83, 87, 91, 95, 99, 103, 107, 111, 114, 117, 123, 126), акти виконаних робіт (а. с. 60, 64, 68, 72, 76, 80, 84, 88, 92, 96, 100, 104, 108, 112, 115, 119, 122, 127), податкові накладні, видані контрагентом позивача (а. с. 61, 65, 69, 73, 77, 81, 85, 89, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 116, 120, 124, 128) та копії платіжних доручень позивача на користь контрагента без підписів уповноваженої особи і печатки банківської установи (а. с. 58, 62, 66, 70, 74, 78, 82, 86, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 118, 121, 125).

З даних доказів не вбачається як позивачем була реалізована інформація отримана від контрагента на підтвердження руху активів в процесі діяльності позивача, а також повністю відсутня інформація щодо: місць проведення опитувань, виду опитувань (анкетування, інтерв'ювання тощо), фіксації проведення опитувань в залежності від способу (звукозаписи, анкети тощо), контингенту опитаних та критеріїв підбору такого контингенту, кількості опитаних та їх прізвищ і імен ( за відсутності умови анонімного опитування), вікової категорії опитаних, переліку питань для опитування, шкали оцінювання продукції, а також відсутній загальний результат проведених опитувань.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визнання в акті "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет Трейд" за період листопад, грудень 2012 року" від 17.04.2013 року № 373/22.4/30781411 нікчемними правочинів та неправомірності дій по винесенню висновків про непідтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Разом з тим, на думку апелянта, оскільки дії відповідача щодо визнання в акті перевірки нікчемними правочинів, що укладені позивачем з його контрагентами, є неправомірними і незаконними, то, відповідно, і інформація про результати перевірки позивача була незаконно включена до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.6 наказу ДПА України від 24 травня 2011 року №306 (v0306837-11) "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)" у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою "Р"згідно з додатком 2 до наказу №985.

Одночасно, згідно п.п. 6.1 п. 6 вказаного наказу підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, 3.12.2 розділу 3 (на підтверджену до відшкодування суму ПДВ) та пункті 4.8 розділу 4 (на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства) цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Внесення вказаних змін до облікової картки позивача відповідачем заперечувалось.

Відповідачем подано в якості доказу до суду апеляційної інстанції засвідчені копії зворотнього боку облікової картки позивача за листопад-грудень 2012 року, зареєстровані за вх. № 20554 від 07.08.2012 року, в яких вказані зміни відсутні, що не заперечувалось і позивачем в судовому засіданні.

Натомість, колегія суддів зазначає, що внесення змін до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", що зафіксовані в акті перевірки, є правомірним з огляду на те, що відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно з підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (v0266225-08) , для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що інформаційні бази податкового органу є виключно його внутрішнім джерелом інформації і не впливають на права платників податків, а є відображенням результатів перевірок органами податкової служби платників податків.

З огляду на те, що позивачем не спростовано висновків відповідача, що були викладені в акті перевірки, колегія суддів вважає, що у відповідача були наявні всі підстави для відображення цих висновків в інформаційній базі.

Таким чином в цій частині доводи апеляційної скарги на підставі зазначених вище обставин справи не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Аналітика Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Аналітика Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.