Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Мельника Ю.П. від 24.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сафронової С.В. (головуючого), ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 01.12.2016 у справі №215/2896/16-а (2-а/215/92/16) за позовом ОСОБА_3 до Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконним та скасування рішення,-

Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2016, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 адміністративний позов ОСОБА_3 до Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконним та скасування рішення залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 99 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017).

Позивач оскаржив в касаційному порядку вказану ухвалу, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що заявлений позов не пов'язаний з його прийняттям на публічну службу, тому строк звернення до суду має обчислюватись у порядку, встановленому частиною 2 статті 99 КАС України.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що рішення від 29.04.2016 №88 "Про затвердження на посаді заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради", яким на посаді заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради була затверджена ОСОБА_7, як суб'єкта владних повноважень є правовим актом індивідуальної дії, породжує права обов'язки тільки для того суб'єкта, якому його адресовано, що виключає можливість оскарження вказаного рішення позивачем. Оскільки строк для звернення з позовом про оскарження рішення передбачений частиною 3 статті 99 КАС України позивач пропустив, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвали судів попередніх інстанцій про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду - без змін.

Учасники справи не заявляли клопотань про розгляд касаційної скарги за їх участю.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що предметом оскарження у справі є рішення Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Дніпропетровської області від 29.04.2016 №88 "Про затвердження на посаді заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради", яким на посаді заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради була затверджена ОСОБА_7, та яке на думку позивача є незаконним з підстав порушення відповідачем вимог ст.ст. 55, 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 1 розділу II рішення Криворізької міської ради від 31.03.2016 р. №381 "Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів", та його прав, як особи, що претендувала за зайняття вказаної посади.

Як зазначено судами, позивач, займаючи посаду начальника відділу праці та соціально-трудових відносин управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради, претендував на посаду заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради, неодноразово звертався з відповідними заявами до відповідача про призначення його на вакантну посаду, але отримував відповіді, зміст яких розумів як відмову в призначенні його на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів. Позивач вважає, що відповідач навмисно намагався приховати незаконне затвердження на вказаній посаді ОСОБА_7, чим порушив не тільки вимоги чинного законодавства, яким регулюються питання рівного доступу до публічної служби громадян України, а і права посадових осіб місцевого самоврядування, в тому числі і позивача, на просування по службі, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про скасування цього рішення.

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що ОСОБА_3 заявляв про своє бажання зайняти посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів, вимагаючи припинення стосовно нього дій, які мають ознаки дискримінації та перешкоди на його просування по службі, тому він має правові підстави на оскарження в судовому порядку рішення відповідача від 29.04.2016 №88 "Про затвердження на посаді заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради", яке хоча і має ознаки правового акту індивідуальної дії, що стосується безпосередньо ОСОБА_7, але прийняття якого фактично зачіпає і його права на проходження публічної служби, зокрема, на просування по службі. Тому, спірне рішення відповідача стосується проходження позивачем публічної служби в органах самоврядування, а позов до суду ОСОБА_3 має бути поданий у строки, що визначені ч.3 ст. 99 КАС, тобто у місячний строк.

На переконання колегії суддів такі висновки судів є помилковими з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України). Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, судами не враховано, що рішення Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Дніпропетровської області від 29.04.2016 №88 про затвердження на посаді заступника голови Тернівської районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_7 не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії, оскільки стосується конкретної особи, та породжує права й обов'язки тільки для суб'єкта, якому його адресовано, а саме ОСОБА_7 Тому, рішення від 29.04.2016 №88 може бути оскаржено лише особою, безпосередні права, свободи чи охоронювані інтереси якої порушуються таким рішенням.

Оскільки рішення відповідача не порушує прав, свобод чи законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, висновок судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин строків звернення до суду, передбачених частиною 3 статті 99 КАС (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), є помилковим.

Зазначене порушення судами норм процесуального права призвело до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України (у редакції, яка діє з 15.12.2017), підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень було порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 скасувати.

Справу №215/2896/16-а (2-а/215/92/16) за позовом ОСОБА_3 до Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконним та скасування рішення направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.