800/259/17 Про визнання неправомірною бездіяльність Вищої ради правосуддя та скасування рішення - 02.04.2018 Прийняття

Бившевої Л.І. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М., розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності та скасування рішення,

секретар судового засідання Савченко А.А.,

представник відповідача - Склярук Ю.В.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_6 у червні 2017 року подав до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції позов до Вищої ради правосуддя, в якому просить:

визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради юстиції в період з 15.08.2016 по 05.01.2017 та бездіяльність Вищої ради правосуддя в період з 05.01.2017 по день винесення рішення Вищим адміністративним судом України;

припинити дисциплінарне провадження № 528/1-дп/15-17 до вирішення питання про його відставку та зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути його заяву від 12.08.2016 про звільнення з посади судді за станом здоров'я, направлену до Вищої ради юстиції.

До Вищого адміністративного суду України 01.09.2017 надійшла заява ОСОБА_6 про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, задовольнити повністю:

визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради юстиції України в період часу з 15.08.2016 по 05.01.2017 та бездіяльність Вищої ради правосуддя з 05.01.2017 по день винесення рішення Вищого адміністративного суду України;

скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 13.07.2017 про відмову у задоволенні заяви про відставку з посади судді за станом здоров'я.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Позивач вважає, що Вища рада юстиції у період з 15.08.2016 по 05.01.2017 та Вища рада правосуддя у період з 05.01.2017 по день винесення судом рішення допустили протиправну бездіяльність, оскільки не розглянули заяву позивача про відставку за станом здоров'я, чим порушили його право на припинення трудової діяльності на посаді судді. Зазначає, що заява про відставку подана до Вищої ради юстиції 12.08.2016 і Вища рада юстиції зобов'язана була протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви внести до органу, який обрав суддю, подання про звільнення з посади судді. Наявність у провадженні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради юстиції нерозглянутих скарг на дії судді не може бути підставою для нерозгляду заяви судді про відставку за станом здоров'я.

В обґрунтування своїх аргументів позивач посилається на положення частини другої статті 19 Конституції України, статті 39 Кодексу законів про працю України, статті 11, статті 114 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, пунктів 53, 57 Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 30.07.2015, постанову Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі №21-706а16.

Відповідач проти позиції позивача у письмових запереченнях проти позову зазначає такі аргументи:

заява судді ОСОБА_6 про звільнення з посади у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я, яка надійшла до Вищої ради юстиції 19.08.2016, довідка МСЕК, додана до заяви судді, та подання голови суду не містили відомостей, що свідчили б про неспроможність суддею здійснювати свої повноваження, тому у Вищої ради правосуддя відсутні підстави вважати, що стан здоров'я не дає змоги ОСОБА_6 протягом тривалого часу або постійно здійснювати свої повноваження. У довідці до акта огляду МСЕК від 28.03.2011 у графі "висновок про умови та характер праці" зазначено: пенсіонер. Суддя ОСОБА_6 з 2011 року здійснював розгляд справи різних категорій, у зв'язку з чим Вища рада правосуддя позбавлена можливості встановити, що стан здоров'я судді ОСОБА_6 не дає йому змоги здійснювати свої повноваження;

Вища рада правосуддя ухвалою від 13.07.2017 зупинила розгляд заяви судді ОСОБА_6 про звільнення з посади у відставку на підставі пункту 1 частини шостої статті 126 Конституції України, керуючись частиною третьою статті 55 Закону України "Про вищу раду правосуддя" та пунктом 15.8 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17;

заяви і скарги розглядаються членами Вищої ради правосуддя в порядку черговості їх надходження до Вищої ради правосуддя. Станом на 15.08.2016 на розгляді у члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_11 знаходилося 540 справ, а станом на 13.07.2017 ще надійшло на розгляд 1032 справи. Ураховуючи завантаженість, матеріали стосовно судді ОСОБА_6 розглянуті в порядку черговості та щодо них прийнято відповідне рішення.

Позивач у відповіді на заперечення відповідача проти адміністративного позову, зазначає таке:

положення частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справи Верховному Суду як суду першої інстанції порушує його права як громадянина на справедливий суд та норми міжнародного права, оскільки він позбавлений права на належний судовий захист у судах від нижчого до найвищого рівня;

рішення відповідача від 13.07.2017 є протиправним, оскільки доводи відповідача щодо відсутності чітких критеріїв визначення стану здоров'я судді не можуть братися до уваги; неможливість вільно пересуватися внаслідок отриманої хвороби - артрозу позбавляє позивача можливості достатньо і в повній мірі здійснювати професійну діяльність судді; меншого відсотку втрати працездатності по другій групі інвалідності ніж 80 відсотків документами Міністрества охорони здоров'я не встановлено;

розгляд вимоги про припинення дисциплінарного провадження № 528/1-дп/15-17 до вирішення питання про відставку та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача до Вищої ради юстиції від 12.08.2016 про звільнення з посади судді за станом здоров'я є недоцільним, оскільки Вища рада правосуддя вже прийняла рішення про звільнення позивача незалежно від такої вимоги.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.06.2017 відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а ухвалою від 14.07.2017 призначив справу до судового розгляду.

Позивач у заяві, яка надійшла до Вищого адміністративного суду України 01.09.2017, просив через погіршення стану його здоров'я розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19) , який набрав чинності з 15.12.2017) позовні заяви в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного апдміністративного суду ухвалою від 29.01.2018 прийняв до провадження адміністративну справу та призначив її до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін 26.02.2018.

Верховний Суду у складі Касаційного апдміністративного суду ухвалою від 26.02.2018 ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 19.03.2018 о 15.00 год.

Позивач, належним чином 01.03.2018 повідомлений про дату, час та місце судового засідання 19.03.2018 о 15.00, у засідання не з'явився. Верховний Суд у складі Касаційного апдміністративного суду19.03.2018 о 15.08 год. відклав розгляд справи на 02.04.2018 о 14.00 год.

До Верховного Суду у складі Касаційного апдміністративного суду 19.03.2018 о 15.40 год. надійшла заява ОСОБА_6, в якій він повідомив, що перебуває на лікуванні і не може взяти участь у судовому засіданні. У підтвердження цієї обставини надав копію довідки Лікарні (з поліклінікою) ДУ "ТМО МВС України по Черкаській області", згідно з якою позивач перебуває на обстеженні та лікуванні з 16.03.2018. У цій заяві позивач зазначив, що свої позовні вимоги буде підтримувати у повному обсязі і буде просити їх задовольнити.

У судове засідання 02.04.2018 з'явився лише представник відповідача. Позивач, належним чином 26.03.2018 повідомлений про дату, час та місце судового засідання 02.04.2018 о 14.00, у засідання не з'явився.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно з Указом Президента України від 25.06.1997 № 583/97 (583/97) ОСОБА_6 призначений на посаду судді Соснівського районного суду м. Черкаси строком на п'ять років.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 11.07.2002 № 107-IV (107-15) ОСОБА_6 на посаду судді Соснівського районного суду м. Черкаси обраний безстроково.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, виданого 27.10.1998 серії НОМЕР_1, та вкладкою до цього посвідчення, а також інвалідом 2 групи, що підтверджується копію посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 26.08.2014.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК (видається інваліду) серії 10 ААА № 356554 28.03.2011 проведено повторний огляд ОСОБА_6, який має 2 групу інвалідності з 28.03.2011. У графі "причина інвалідності" зазначено, що захворювання пов'язане з виконанням обов'язків в службі на ПНА на ЧАЕС. У графі "висновок та умови характер праці" зазначено - пенсіонер.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (видається оглянутому) серії 10 ААА № 025848 ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_13 у відсотках становить 80 відсотків з 28.03.2011 у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків в службі на ПНА на ЧАЕС.

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 3 та 15 грудня 2014 року відповідно надійшли заяви Коаліції молодіжних громадських організацій Черкаської області "Молода Черкащина" від 25.11.2014 та заступника прокурора Черкаської області Семенова В.В. від 12.12.2014 № 07/1/2-235вих14 про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_6 відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". У цих заявах зазначено, що суддя ОСОБА_6 обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо осіб-учасників масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності Законом, у зв'язку з їх участю у таких акціях.

Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції у відповідності до частини п'ятої статті 2 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" разом з листом від 29.02.2016 № 2820/0/9-16 передала відповідні заяви та додані до них матеріали перевірки стосовно суддів, щодо яких комісією не було прийнято рішення, до Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції рішенням від 04.08.2016 № 1941/0/15-16 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_6

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 звернувся до Верховної Ради України із заявою від 10.08.2016 про звільнення його з посади на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016), у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я.

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 звернувся до Вищої ради юстиції із заявою від 12.08.2016 про внесення подання про звільнення його з посади судді на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016) - у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я. До заяви додав копію довідки до акта огляду № 356553 Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров'я України від 28.03.2011. Ця заява надійшла до Вищої ради юстиції 19.08.2016 за вхідним номером 2057/0/6-16.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції заяву судді ОСОБА_6 про звільнення передано для розгляду члену Вищої ради юстиції ОСОБА_11

Голова Соснівського районного суду міста Черкаси звернувся до Вищої ради юстиції із поданням від 22.09.2016 № 1.54/33/16, яке надійшло до Вищої ради юстиції 26.09.2016 за вхідним номером 4267/0/8-16, в якому просив задовольнити заяву судді ОСОБА_6 про звільнення з посади судді за станом здоров'я.

Вища рада юстиції звернулася до Міністерства охорони здоров'я з листом від 21.10.2016 № 11359/0/9-16 з проханням надати інформацію про порядок надання медичного висновку щодо неспроможності суддею здійснювати повноваження за станом здоров'я.

Міністерство охорони здоров'я у листі від 23.11.2016 № 3.02-19/1745-16/30260 повідомило Вищу раду юстиції про відсутність форми медичного висновку, положення про проходження медичного обстеження суддів та критеріїв визнання стану суддів таким, що заважає здійснювати свої повноваження на посаді судді, та з цього приводу запропонувало Вищій раді юстиції створити міжвідомчу робочу групу з метою опрацювання нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) . Відповідно до цих змін в Україні діє Вища рада правосуддя (стаття 131 Конституції України).

Вища рада юстиції прийняла рішення від 12.01.2017 про реорганізацію Вищої ради юстиції шляхом перетворення у Вищу раду правосуддя, згідно з яким члени Вищої ради юстиції набувають статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя, Голова Вищої ради юстиції набуває статусу та здійснює повноваження Голови Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарна справа стосовно судді ОСОБА_6, порушена Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) та рішення щодо якої не прийняте, передана дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішення.

Матеріали заяви судді ОСОБА_6 про звільнення з посади на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016), за якою до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) не прийняте рішення, передані до Вищої ради правосуддя для ухвалення рішення.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийняла рішення від 17.03.2017 № 528/1дп/15-17 про притягнення судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 до дисциплінованої відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

Суддя ОСОБА_6 подав скаргу до Вищої ради правосуддя на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17.03.2017 № 528/1дп/15-17.

Вища рада правосуддя рішенням від 06.06.2017 № 1412/0/15-17 залишила без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17.03.2017 №528/1дп/15-17.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя разом з листом від 15.06.2017 № 8862/0/9-17 направила до Вищої ради правосуддя рішення від 17.03.2017 №528/1дп/15-17 про притягнення судді ОСОБА_6 до дисциплінованої відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

У періоди з 22.06.2016 по 02.07.2016, з 30.09.2016 по 13.10.2016, з 25.01.2017 по 04.02.2017, з 15.03.2017 по 24.03.2017 ОСОБА_6 проходив курси стаціонарного лікування у лікарні (з поліклінікою) ДУ "ТМЩ МВС України по Черкаській області".

Вища рада правосуддя звернулася до Міністерства охорони здоров'я з листом від 13.01.2017 № 151/0/9-7, в якому зазначила, що питання звільнення суддів, у тому числі за станом здоров'я, є питанням повсякденної діяльності ради, яке потребує оперативного вирішення, та повідомила про готовність усіляко сприяти у вирішенні питання щодо розробки положення проходження медичного обстеження суддів та критеріїв визнання їхнього стану здоров'я таким, що заважає здійснювати свої повноваження на посаді.

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою від 10.02.2017 про звільнення із посади судді у відставку, з урахуванням раніше поданих у 2016 році заяв про відставку до Верховної Ради України та Вищої ради юстиції. Заява надійшла до Вищої ради правосуддя 20.02.2017 за вхідним номером 306/0/6-17.

Вища рада правосуддя звернулася з листом від 31.03.2017 № 3830/0/9-17 до Прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б., в якому просила посприяти у вирішенні питання розробки положення проходження медичного обстеження суддів та критеріїв визнання їхнього стану здоров'я таким, що заважає здійснювати свої повноваження на посаді.

На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України щодо зазначеного листа Вищої ради правосуддя Міністерство охорони здоров'я України у листі від 10.05.2017 за вхідним номером 3149/0/8-17 від 30.05.2017 зазначило про відсутність порядку надання та форми медичного висновку суддям, та необхідність ретельного опрацювання їх затвердження. Поряд з цим Міністерство охорони здоров'я України вказало на можливість брати до уваги висновок про умови та характер праці, виданий у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 30.07.2017 № 577 "Про затвердження форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях".

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою від 27.06.2017 про звільнення із посади судді у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній з 30.09.2016) (подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням). Заява надійшла до Вищої ради правосуддя 27.06.2017 за вхідним номером 1287/0/6-17.

Вища рада правосуддя рішенням від 13.07.2017 відмовила у звільненні ОСОБА_6 з посади судді Соснівського районного суду міста Черкаси у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я за заявою, що надійшла до Вищої ради юстиції 19.08.2016.

У рішенні від 13.07.2017 Вища рада правосуддя вказала на відсутність підстав вважати, що стан здоров'я не дає змоги ОСОБА_6 протягом тривалого часу або постійно здійснювати свої повноваження. Заява ОСОБА_6, довідка МСЕК і подання голови суду не містять відомостей, що свідчили б про неможливість ОСОБА_6 здійснювати повноваження судді. Медичний висновок медичної комісії, утвореної спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, на підставі якого Вища рада правосуддя у відповідності до пункту 15.10 Регламенту Вищої ради правосуддя могла б установити, що стан здоров'я не дає змоги судді протягом тривалого часу або постійно здійснювати повноваження, не може бути надано через відсутність нормативно-правового регулювання щодо критеріїв визнання стану здоров'я суддів таким, що заважає здійснювати повноваження, порядку надання медичного висновку та його форми. Окрім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень за період 2016 року суддя ОСОБА_6 постійно здійснював розгляд справ різної категорії складності.

Вища рада правосуддя ухвалою від 13.07.2017 № 2043/0/15 зупинила розгляд заяви ОСОБА_6 про звільнення з посади судді у відставку до закінчення розгляду подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Правовими підставами для такого зупинення Вища рада правосуддя зазначила частину третю статті 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" та пункт 15.8 Регламенту Вищої ради правосуддя. В ухвалі Вища рада правосуддя вказала, що 20.02.2017 та 27.06.2017 до Вищої ради правосуддя надійшли заяви ОСОБА_6 про відставку. Водночас на розгляді Вищої ради правосуддя знаходиться подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з рішенням від 17.03.2017 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього стягнення у вигляді внесення подання про звільнення його з посади. У зв'язку з цим, Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність зупинення розгляду заяви ОСОБА_13 про звільнення з посади судді.

Вища рада правосуддя 01.08.2017 № 2321/0/15-17 прийняла рішення про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Соснівського районного суду міста Черкаси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді).

Вища рада правосуддя ухвалою від 05.09.2017 залишила без розгляду заяву ОСОБА_6 про звільнення з посади судді у відставку на підставі пункту 15.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17. Питання вирішено Вищою радою правосуддя щодо заяв ОСОБА_6 про відставку, що надійшли до Вищої ради правосуддя 20.02.2017 та 27.06.2017.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016) в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

За пунктом 3 частини п'ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я.

Відповідно до частин першої і другої статті 114 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI суддя звільняється з посади у разі неможливості здійснювати повноваження за станом здоров'я за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, або за рішенням суду про визнання судді обмежено дієздатним або недієздатним, яке набрало законної сили. Визнавши, що стан здоров'я судді не дає змоги протягом тривалого часу або постійно здійснювати йому свої повноваження, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді до органу, який його обрав або призначив.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про вищу раду юстиції" Вища рада юстиції приймає такий акт як подання про звільнення суддів з посади.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції затверджує регламент Вищої ради юстиції, положеннями якого регулюються процедурні питання здійснення нею передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Законом повноважень.

Регламент Вищої ради юстиції затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 30.07.2015 № 355/0/15-15.

Згідно з частиною першою статті 131 Конституції України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII (1401-19) , який набрав чинності 30.09.2016) в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, вносить подання про призначення судді на посаду, здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) набрав чинності 30.09.2016. З дня набрання чинності цим Законом Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (2453-17) втратив чинність.

Відповідно до статті 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) ", з урахуванням вимог цього Закону.

Закон України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII (1798-19) набрав чинності 05.01.2017. З дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 № 22/98-ВР (22/98-ВР) втратив чинність.

Вища рада юстиції прийняла рішення від 12.01.2017 про реорганізацію Вищої ради юстиції шляхом перетворення у Вищу раду правосуддя. Відповідно до пункту 2 зазначеного рішення члени Вищої ради юстиції набувають статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя.

Згідно з частиною дев'ятою статті 131 Конституції України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII (1401-19) , який набрав чинності 30.09.2016) Вища рада правосуддя набула повноважень 12.01.2017, оскільки станом на час її утворення шляхом реорганізації Вищої ради юстиції вона діяла у складі щонайменше п'ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів"; Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до пункту 14 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) матеріали та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, за якими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) не прийнято рішення Президентом України чи Верховною Радою України, передаються до Вищої ради правосуддя для ухвалення рішення про звільнення суддів з посад з підстав, зазначених у поданнях. Рішення про звільнення судді з посади ухвалюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі без виклику судді, щодо якого розглядається питання про звільнення. Регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура розгляду цього питання.

Відповідно до статті 113 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя звільняється з посади у разі неспроможності здійснювати повноваження за станом здоров'я за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, за зверненням Вищої ради правосуддя. Визнавши, що стан здоров'я судді не дає змоги протягом тривалого часу або постійно здійснювати йому свої повноваження, Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Відповідно до пункту 15.10 глави 15 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17, питання про звільнення судді з посади за станом здоров'я розглядається Радою протягом одного місяця з дня надходження до Ради медичного висновку, наданого медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній з 30.09.2016) підставами для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до частин першої і третьої статі 55 Закону України "Про вищу раду правосуддя" (1798-19) питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. Вища рада правосуддя має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

Згідно з пунктом 9.1 глави 9 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17, розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.

Відповідно до пункту 15.7 цього Регламенту якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, заява (висновок, подання) залишається без розгляду.

VI. ОЦІНКА СУДУ

На час відкриття Вищою радою юстиції 04.08.2016 дисциплінарного провадження стосовно судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_6 та надходження 19.08.2018 до Вищої ради юстиції заяви цього судді від 12.08.2016 про звільнення з посади у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я діяв Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 № 22/98-ВР (22/98-ВР) (зі змінами та доповненнями) та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (2453-17) (із змінами та доповненнями).

У Законах України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 № 22/98-ВР (22/98-ВР) , "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (2453-17) та Регламенті Вищої ради юстиції, затвердженому рішенням Вищої ради юстиції від 04.10.2010 № 791/0/15-10, яким визначались організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції на реалізацію повноважень, наданих Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) , "Про судоустрій і статус суддів" та іншими нормативно-правовими актами, строки розгляду заяви судді про звільнення у разі неможливості здійснювати повноваження за станом здоров'я не встановлені.

Враховуючи наведене, підстави вважати, що Вища рада юстиції у період з часу надходження заяви судді ОСОБА_6 про звільнення з посади у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я від 12.08.2016 і до часу втрати чинності Законами України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 № 22/98-ВР (22/98-ВР) , "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (2453-17) та перетворення Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя допустила протиправну бездіяльність, яка б полягала у нездійсненні розгляду зазначеної заяви та прийнятті відповідного рішення, відсутні.

Позивач посилається на те, що він подав до Вищої ради юстиції заяву від 12.08.2016 про відставку, щодо якої у частині третій статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI встановлено місячний строк внесення Вищою радою юстиції до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Разом з тим установлені судом обставини на підставі безпосередньо дослідженої копії заяви позивача від 12.08.2016, яка надійшла до Вищої ради юстиції 19.08.2016, свідчать, що позивач подав до Вищої ради юстиції заяву від 12.08.2016 про звільнення його з посади судді на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016) - у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я.

Таким чином, посилання позивача на подання ним до Вищої ради юстиції заяви від 12.08.2016 про відставку, яка б мала наслідком обов'язок Вищої ради юстиції протягом місяця внести до органу, який обрав суддю ОСОБА_6, подання про звільнення судді з посади, є безпідставним.

Посилання позивача на положення пункту 53 Регламенту Вищої ради юстиції, за змістом якого, з урахуванням положень пунктів 50, 51 цього Регламенту, у разі якщо на момент розгляду Вищою радою юстиції питання про звільнення судді внесено подання про звільнення судді з інших підстав ніж визначені у пунктах 5, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до 30.09.2016), тобто з інших підстав ніж порушення суддею присяги чи подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням, розгляд питання по суті зупиняється до прийняття рішення за внесеним поданням, суд також знаходить безпідставним з огляду на відсутність у справі таких обставин.

Так, Вища рада юстиції не вносила подання про звільнення судді ОСОБА_6 з інших підстав, ніж передбачені у пунктах 5, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, зокрема у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я, і не здійснювала розгляд питання про звільнення судді з підстав, передбачених у пунктах 5, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, яке б підлягало зупиненню у відповідності до положень пункту 53 Регламенту Вищої ради юстиції.

Так само є безпідставними посилання позивача на положення пункту 57 Регламенту Вищої ради юстиції, за яким якщо на момент розгляду питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, Рада припиняє дисциплінарне провадження (дисциплінарну справу). Вища рада юстиції після відкриття дисциплінарного провадження не розглядала питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, станом на час розгляду якого б суддя ОСОБА_6 був звільнений з посади або його повноваження припинені.

Вища рада юстиції також не визначала причиною нерозгляду заяви судді ОСОБА_6 про відставку наявність у провадженні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради юстиції нерозглянутих скарг на дії такого судді, на що посилається позивач у позовній заяві.

Станом на 12.01.2017 - час набуття повноважень Вищою радою правосуддя та членами Вищої ради юстиції повноважень, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначалися Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII (1798-19) .

Порядок розгляду дисциплінарних справ, відкритих Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та за якими не прийнято рішень, визначався також пунктом 32 розділу XII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) .

Порядок розгляду матеріалів Вищої ради юстиції про звільнення суддів, за якими не прийнято рішень, визначався пунктом 14 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) .

Аналіз зазначених норм законів свідчить, що дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя мали повноваження здійснити розгляд дисциплінарних справ, відкритих Вищою радою юстиції, шляхом прийняття відповідних рішень, а Вища рада правосуддя - розгляд матеріалів заяв суддів про звільнення з посад, щодо яких Вища рада юстиції не прийняла рішень.

При цьому розгляд матеріалів заяви судді про звільнення з посади, за якими Вища рада юстиції не прийняла рішень, здійснювався у відповідності до пункту 14 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) , яким передбачено, що: рішення про звільнення судді з посади ухвалюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі без виклику судді, щодо якого розглядається питання про звільнення; регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура розгляду цього питання.

Цим порядком не передбачено, що матеріали заяви судді про звільнення з посади, за якою до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) не прийнято рішення, здійснюється Вищою радою правосуддя у порядку, який діяв на час звернення із такими заявами до Вищої ради юстиції.

Таким чином, розгляд матеріалів заяви судді про звільнення з посади, за якими Вища рада юстиції не прийняла рішень, правомірно здійснено Вищою радою правосуддя у відповідності до Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) , Закону України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII (1798-19) та Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17.

Аналіз положень статті 113 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" від 02.06.2016 № 1402-VIII та пункту 15.10 Регламенту Вищої ради правосуддя" дає підстави для висновку, що умовою для звільнення судді з посади у разі неспроможності здійснювати повноваження за станом здоров'я є наявність медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, за зверненням Вищої ради правосуддя.

Установлені судом обставини свідчать, що станом на час розгляду Вищою радою правосуддя заяви судді ОСОБА_6, що надійшла 19.08.2016, у Вищої ради правосуддя були відсутні підстави вважати, що стан здоров'я ОСОБА_6 не дає йому змоги протягом тривалого часу або постійно здійснювати повноваження судді.

Медичний висновок, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, був відсутній через неспроможність комісією виконувати свої функції з огляду на відсутність нормативно-правового регулювання щодо критеріїв визнання відповідного стану здоров'я суддів, порядку надання медичного висновку суддям та форми такого медичного висновку.

У відповідь на неодноразові звернення Вищої ради правосуддя Міністерство охорони здоров'я України вказало на можливість брати до уваги висновок про умови та характер праці, виданий у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 30.07.2017 № 577 "Про затвердження форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях".

Водночас наявна у Вищої ради правосуддя відповідна довідка про огляд ОСОБА_6 28.03.2011 не містила інформації про його умови та характер праці.

Окрім того, Вища рада правосуддя врахувала, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень суддя ОСОБА_6 у 2016 році постійно здійснював розгляд справ різної категорії складності, що також не давало підстав вважати, що стан здоров'я ОСОБА_6 не дає йому змоги протягом тривалого часу або постійно здійснювати повноваження судді.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Вища рада правосуддя, ухвалюючи рішення від 13.07.2017 про відмову у звільненні ОСОБА_6 з посади судді у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Вища рада правосуддя не допустила протиправної бездіяльності.

Щодо заяв ОСОБА_6 про відставку, які надішли до Вищої ради правосуддя 20.02.2017 та 27.06.2017, Вища рада правосуддя 13.07.2017 постановила ухвалу про зупинення розгляду заяви про звільнення судді у відставку до закінчення розгляду подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади у зв'язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку, грубим чи систематичним нехтуванням обов'язків, що є несумісним зі статусом судді або виявленням його невідповідність займаній посаді, керуючись частиною третьою статті 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Цією нормою закону передбачено право Вищої ради правосуддя зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстави, визначеної у пункті 4 частини шостої статті 126 Конституції України (подання заяви про відставку), на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді).

Вища рада юстиції щодо заяв ОСОБА_6 про відставку, які надішли до Вищої ради правосуддя 20.02.2017 та 27.06.2017, постановила ухвалу від 05.09.2017 про залишення без розгляду заяви про звільнення ОСОБА_6 з посади судді у відставку, керуючись пунктом 15.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, яким передбачено, що у разі якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, заява (висновок, подання) залишається без розгляду.

Установлені судом обставини свідчать, що на момент розгляду Вищою радою правосуддя питання про звільнення судді за його заявами про відставку суддя ОСОБА_6 звільнений з посади за рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2017 № 2321/0/15-17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Вища рада правосуддя діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на положення статті 39 Кодексу законів про працю України, якими передбачено розірвання строкового трудового договору достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, суд знаходить помилковими, оскільки під час вирішення спорів з питань проходження публічної служби, звільнення з такої служби перевага надається нормам спеціальних законів. Застосованими судом спеціальними законами не передбачено норм, які б вказували на можливість застосування норм трудового законодавства.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 21-706а16 суд знаходить безпідставним, оскільки Верховний Суд України виклав правовий висновок щодо інших правовідносин, що виникли у зв'язку з несвоєчасним розглядом Вищою радою юстиції заяви судді про відставку, поданої 23.03.2015 на підставі частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). У справі № П/9901/396/18, яка вирішується Верховним Судом, відсутні обставини щодо звернення судді до Вищої ради юстиції із заявою про відставку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_6 слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 72- 78, 241- 246, 250, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності, припинення дисциплінарного провадження та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.