666/6787/15-ц Про визнання права власності в порядку спадкування за законом - 08.05.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Петряєвим Володимиром Вікторовичем,

на постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Херсонської міської рад про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивували тим, що вони є синами ОСОБА_4, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому є спадкоємцями першої черги. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить однокімнатна квартира

АДРЕСА_1 . Право власності батька позивачів на вказане вище нерухоме майно підтверджується реєстраційним посвідченням від 23 липня 1996 року, виданим Херсонським Бюро технічної інвентаризації.

Звернувшись до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право власності

на спадкове майно, вони отримали відмову в отриманні свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв`язку з відсутністю у них правовстановлюючих документів на вказану вище квартиру.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 й ОСОБА_2 просили визнати

за ними право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4

на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, по 1/2 частині за кожним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині

за кожним на однокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті їх батька

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачами право власності

по 1/2 частині за кожним на вказану вище квартиру в порядку спадкування

за законом після смерті їх батька ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив

з того, що відсутність правовстановлюючих документів на квартиру перешкоджає позивачам оформити спадщину, що залишилася після смерті батька та в повному обсязі розпоряджатися спадковим майном, а оформити документи в позасудовому порядку вони не мають можливості. Враховуючи,

що право власності на квартиру у члена житлово-будівельного кооперативу виникає у зв`язку із внесенням пайового внеску за неї, й за відсутності у члена житлово-будівельного кооперативу свідоцтва про право власності на квартиру, суд вважав, що квартира у житлово-будівельному кооперативі входить до складу спадщини, оскільки ОСОБА_4 повністю внесено пайовий внесок за квартиру.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 лютого 2016 року скасовано

та постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О. О., ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції в повній мірі не з`ясував обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, зокрема, не перевірив наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 та не звернув увагу на ту обставину, що на момент розгляду судом першої інстанції справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому порядку вирішувалось питання про визнання за ОСОБА_3 права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 разом

із спадкоємцями першої черги й відповідно до рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року ОСОБА_3 таке право одержано, а відтак - частки позивачів у спадковому майні повинні бути визначені з урахуванням права ОСОБА_3 на частку у такому майні.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у січні 2020 року, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Петряєва В. В., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року скасувати й залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 лютого 2016 року.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції

є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно встановлених обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, а висновки апеляційного суду є помилковими, оскільки ОСОБА_3 суду не надано доказів на підтвердження викладених нею обставин, остання на час розгляду цієї справи судом першої інстанції з позовами до ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зверталась та взагалі не мала на той момент будь-якого права

на спадкування після померлого ОСОБА_4 .

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Петряєвим В. В., до Верховного Суду не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2010 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 666/6786/15-ц

з Дніпровського районного суду м. Херсона.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що пайовий внесок за квартиру

АДРЕСА_1 житлово-будівельному кооперативу "Глобус"

(далі - ЖБК "Глобус") ОСОБА_4 повністю виплачений (останній платіж було внесено у вересні 1980 року). Балансова вартість квартири становить

5 518,84 грн. Квартира складається з одної кімнати, загальною площею

30,90 кв. м, житлової площею 16,10 кв. м. У ЖБК "Глобус" на вказану квартиру відкрито особовий рахунок на і м`я ОСОБА_4 .

Реєстраційне посвідчення від 23 липня 1996 року, видане Херсонським бюро технічної інвентаризації, посвідчує, що кооперативна квартира

АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 на праві особистої власності на підставі довідки ЖКБ "Глобус" про повну сплату її вартості. Відомості про право власності ОСОБА_4 внесені до реєстрової книги № 10 за реєстраційним номером 2388.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами померлого ОСОБА_4

та є спадкоємцями першої черги за законом.

Спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О. О. про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті їх батька ОСОБА_4, проте у видачі свідоцтва їм відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

Під час розгляду апеляційної скарги провадження у справі було зупинене

до розгляду справи № 668/13552/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Друга Херсонська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, визнання права на спадщину за законом разом із спадкоємцями першої черги, яка знаходилась у провадженні Херсонського міського суду Херсонської області.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15 лютого

2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено факт проживання її однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_4, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з2004 року до дня його смерті. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та постановлено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_3 право на спадкування після померлогоОСОБА_4 разом із спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року залишено без змін.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року поновлено апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення,

які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником - адвокатом Петряєвим В. В., на постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом

за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня

2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (1618-15) (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи

в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги).

Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону України "Про власність", який регулював спірні правовідносини щодо права власності на житло

у житлово-будівельному кооперативі, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю сплатив свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Такі ж положення закріплені і у частині третій статті 384 ЦК України.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить

до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Положеннями частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право

на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов

про визнання його права власності, якщо це право оспорюється

або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право

на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

На підставі статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом

із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, погодився

з висновком суду першої інстанції про те, що право позивачів підлягає захисту

в судовому порядку, оскільки у спадкодавця ОСОБА_4 виникнуло право власності на спірну квартиру у зв`язку з оплатою ним її повної вартості

й квартира входить до спадкової маси, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, а нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О. О. відмовлено позивачам, як спадкоємцям померлого ОСОБА_4, у видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру через відсутність у них правовстановлюючих документів.

Однак, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо розмір часток позивачів у спадковому майні, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року, яке набрало законної сили, та має преюдиційне значення для вирішення справи

яка розглядається, за ОСОБА_3 визнано право на спадкування після померлого ОСОБА_4 разом із спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а відтак - частка останніх у спадковому майні складає не по 1/2 частині, а по 1/3.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів повністю погоджується.

Спростовуючи доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_3 на час розгляду судом першої інстанції справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 не мала будь-якого права на спадкування майна після померлого ОСОБА_4,

з позовами до ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зверталась спростовуються встановленими у справі обставинами, зокрема тим, що рішення у цій справі судом першої інстанції ухвалено 17 лютого 2016 року, а з позовом

до Херсонського міського суду Херсонської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та зміну черговості одержання права

на спадкування, справа 668/13552/15-ц, визначивши відповідачами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулась у листопаді 2015 року, при цьому звернувшись до Дніпровського районного суду м. Херсона

з клопотанням про зупинення провадження у справі № 666/6787/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Херсонської міської ради.

Однак суд першої інстанції (Дніпровський районний суд м. Херсона) не дослідив у повному обсязі обставини справи та, не взявши до уваги, що від результатів розгляду справи за позовом ОСОБА_3 залежить визначення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_4, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 666/6787/15-ц.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм процесуального та матеріального права й зводяться

до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законним та обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог процесуального й матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції,

Судді:	С. Ю. Бурлаков
	В. М. Коротун
	М. Є. Червинська