826/4026/13-а Про визнання протиправними та скасування припису щодо самовільно влаштованої прибудови до нежитлової будівлі - 06.08.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІРИНА-К" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ІРИНА-К" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ПП "ІРИНА-К" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 січня 2013 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з листом № 7/26-3101/24, яким повідомив, що на просп. Г. Сталінграду, 27 у Оболонському районі м. Києва самовільно влаштовано прибудову до нежитлової будівлі та просив перевірити законність виконання будівельних робіт та в разі виявлення порушень при будівництві вжити відповідних заходів реагування.

На підставі вказаного звернення, 05 лютого 2013 року головному державному інспектору Інспекційного відділу № 2 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано направлення для проведення позапланової перевірки б/н. Строк дії направлення з 05 лютого 2013 року по 11 лютого 2013 р.

На підставі зазначених звернення та направлення, посадовою особою Інспекції ДАБК у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП "ІРИНА-К" на об'єкті будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення (кафе), що розташоване за адресою: просп. Героїв Сталінграду, 27 літ. "А" в Оболонському районі м. Києва", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року.

Зі змісту акту вбачається, що за вказаною адресою розташоване нежитлове приміщення (кафе) з прибудовою до нежитлової будівлі. Замовником будівництва ПП "ІРИНА-К" в зареєстрованій Інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09 листопада 2012 року за № КВ 14312213951, наведено недостовірні дані, а саме: самовільно влаштовано прибудову до нежитлової будівлі, без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою та без отримання в установленому порядку містобудівних умов та обмежень, що є порушенням вимог статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

08 лютого 2013 року заступником начальника Інспекції ДАБК у м. Києві та головним державним інспектором Інспекційного відділу № 2 Інспекції ДАБК у м. Києві керівнику ПП "ІРИНА-К" видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис), яким з 08 лютого 2013 року заборонено експлуатацію зазначеного об'єкту та запропоновано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

22 лютого 2013 року головним державним інспектором Інспекційного відділу № 2 Інспекції ДАБК у м. Києві стосовно ПП "ІРИНА-К" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визначена відповідальність за виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

05 березня 2013 року першим заступником начальника Інспекції ДАБК у м. Києві Приватне підприємство "ІРИНА-К" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103 230, 00 грн. (Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/13).

Позивач, вважаючи зазначені припис та постанову необґрунтованими, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (3038-17) (далі - Закон № 3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР (208/94-ВР) ), Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV (687-14) (далі - Закон № 687-XIV (687-14) ), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (244-95-п) (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 244), Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. № 317 (z1361-07) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 р. за № 1361/14628 (z1361-07) (далі - Положення) та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ч. 2 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Згідно з статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Приписами ч. 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 4 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Відповідно до ч. 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

За приписами ч. 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На виконання статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Приписами п. 7 Порядку № 553 (553-2011-п) визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 (553-2011-п) - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 (553-2011-п) - посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 12 Порядку № 553 (553-2011-п) визначено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 13 Порядку № 553 (553-2011-п) суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

У відповідності до п.п. 16-20 Порядку № 553 (553-2011-п) - за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно з п. 22 Порядку № 553 (553-2011-п) - постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

У відповідності до п. 23 Порядку № 553 (553-2011-п) - інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" - правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, як то експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно з п. 2-7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (244-95-п) - справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

Згідно з п. 9, 12 Порядку № 244 (244-95-п) - постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка наклала штраф.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 1024310 від 06 березня 2013 року, позивач є власником нежитлового приміщення-кафе (літ. А), загальною площею 189, 4 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 27.

Нежитлове приміщення-кафе (літ. А), загальною площею 189, 4 кв. м. введено в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 09 листопада 2012 року за № КВ 14312213951.

За результатами перевірки, зафіксованими в акті від 08 лютого 2013 року, встановлено: за вказаною адресою розташоване нежитлове приміщення (кафе) з прибудовою до нежитлової будівлі. Замовником будівництва ПП "ІРИНА-К" в зареєстрованій Інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2012 р. за № КВ 14312213951, наведено недостовірні дані, а саме: самовільно влаштовано прибудову до нежитлової будівлі, без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою та без отримання в установленому порядку містобудівних умов та обмежень, що є порушенням вимог статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відсутність документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, не заперечується й апелянтом.

За фактом виявленого правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовими особами відповідача 08 лютого 2013 року видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

22 лютого 2013 року стосовно ПП "ІРИНА-К" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11 год. 00 хв. " 05" березня 2013 року у приміщенні Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за адресою: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26.

Акт від 08 лютого 2013 року, Припис від 08 лютого 2013 року та Протокол від 22.02.2013 року супровідним листом від 25 лютого 2013 року № 7/26-1/2502/02/2 були направлені на адресу ПП "ІРИНА-К" 26 лютого 2013 року, що підтверджується витягом з Реєстру опису листів з повідомленнями у м. Києві Інспекції ДАБК у м. Києві.

Таким чином, твердження апелянта про те, що в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 лютого 2013 року не зазначено дати розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а лише зазначено, що розгляд справи відбудеться о 11 год. 00 хв., спростовується вищенаведеним.

Крім того, доданий позивачем до позову протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 лютого 2013 року не містить зворотної сторінки, на якій саме і зазначені час, дата та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому твердження апелянта нічим не підкріплені.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права та наявних матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства, посадовою особою інспекції, на підставі Наказу від 23 липня 2012 року № 52 "з" та Направлення для проведення позапланової перевірки від 05 лютого 2013 року б/н, правомірно проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року, в якому були зафіксовані порушення ПП "ІРИНА-К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За наслідками виявлених порушень інспекцією правомірно виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року, складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 лютого 2013 року та винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/13 від 05 березня 2013 року, якою на ПП "ІРИНА-К" накладено штраф у сумі 103 230, 00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв у відповідності до приписів діючого законодавства. З цих підстав суд вважає, що доводи позивача стосовно порушення Інспекцією ДАБК у м. Києві приписів Порядку № 553 (553-2011-п) , є необґрунтованими.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Приписами статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами є правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності, за вчинення яких настає відповідальність, передбачена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) та іншими законами України.

Відповідно до пп. "а" п. 3 ч. 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Оскільки суб'єктом містобудування - ПП "ІРИНА-К" вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, факт якого доведено в судовому засіданні, що тягне за собою відповідальність, суд вважає, що твердження позивача стосовно відсутності у відповідача права видавати обов'язкові для виконання приписи власникам будівель, є необґрунтованими.

Також, твердження позивача, що він не є суб'єктом правопорушення, є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як вбачається з поданої до Інспекції ДАБК у м. Києві Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, замовником виступає Приватне підприємство "ІРИНА-К".

Таким чином, виявлені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року порушення ПП "ІРИНА-К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності знайшли своє підтвердження в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 лютого 2013 року, в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 березня 2013 року № 57/13, а отже, оскаржувані припис та постанова, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відображають факти порушення ПП "ІРИНА-К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є законними, а тому, визнанню протиправними та скасуванню не підлягають.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.