800/423/17 Про визнання незаконним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів - 15.03.2018 Прийняття

23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач, КДКП) з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.09.2017 року № 132дп-17 про притягнення керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у виді догани та притягнення прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік (арк. справи 5-17).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що з грудня 2015 року він здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12015220450001739, яке розслідувалось СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області стосовно керівника структурного підрозділу управління юстиції ОСОБА_5

Ухвалою Харківського районного суду від 01 липня 2015 року вжиті заходи про забезпечення позову щодо заборони реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції проводити реєстраційні дії щодо ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт".

15.07.2015 року державним реєстратором Харківського міського управління юстиції було здійснено реєстраційну дію № 14801320042001123 - "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи" щодо ТОВ "Агропромислова Асоціація "Агросвіт".

21.07.2015 року державним реєстратором за № 14801070043001123 проведені реєстраційні дії: "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".

Ухвалою Харківського районного суду від 7 липня 2015 року скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 1 липня 2015 року (щодо заборони проведення реєстраційних дій щодо ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт").

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2015 року, залишено без змін ухвалу Харківського районного суду від 7 липня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 2 жовтня 2015 року ухвала суду від 1 липня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову скасована.

У зв'язку із проведенням цих реєстраційних дій попри ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 01.07.2015 за заявою ТОВ "Агропромислова Асоціація "Агросвіт" слідчим відділом Комінтернівського ВП ГУ НП України в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12015220450001739 за частиною 1 ст. 366 КК України. 22.02.2016 склад кримінального правопорушення був перекваліфіковано на частину 2 ст. 382 КК України. Оскільки вона, будучі службовою особою, перебуваючи на посаді начальника відділу ДРЮФОП умисно не виконувала вимоги ухвали Харківського районного суду Харківської області від 01.07.2015 року, якою заборонено виконувати проведення реєстраційних дій щодо ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт".

Таким чином, зазначені ухвали Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2015 року та 2 жовтня 2015 року мають юридичну силу, оскільки вони набрали законної сили з моменту їх проголошення, а тому позивачем правомірно 28 квітня 2016 року - затверджено обвинувальний акт, який направлений до Комінтернівського районного суду міста Харкова для розгляду по суті.

Позивач посилався на те, що незаконні дії підозрюваної підтверджувались зібраними в ході досудового розслідування достатніми доказами, на підставі яких прийнято рішення про повідомлення про підозру. Зокрема, показаннями свідків, матеріалами цивільної справи, журналами обліку вхідної кореспонденції, державної реєстрації юридичних та фізичних осіб, а також судовими рішеннями (що свідчили про наявність підстав у прокурора для повідомлення про підозру), якими дії ОСОБА_5 визнані незаконними з підстав, які викладені в обвинувальному акті.

Вважає, що КДКП прийнято рішення від 27.09.2017 року за № 132дп-17 без врахування норм Закону України "Про прокуратуру" (1697-18) , зокрема: частини 3 ст. 43 та частини 4 ст. 48; без врахування висновку члена КДКП ОСОБА_6 від 08.09.2017 року про відсутність дисциплінарного проступку; рішення є необґрунтованим у частині викладення змісту, об'єктивної та суб'єктивної сторони дисциплінарного проступку; прийняте на підставі наказу Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" від 19.12.2012 року № 4гн (v_004900-12) , яке всупереч Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3.10.1992 року № 493/92 (493/92) (Указ № 493/92), не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Позивач зазначив на тому, що рішення не містить визначення конкретного службового обов'язку, який не виконав, або неналежно виконав прокурор ОСОБА_3 з посиланням на правову норму, якою такий обов'язок передбачений, до того ж в рішенні не вказано, які з дій, що передбачені п. 18 наказу ГПУ від 19.12.2012 року № 4гн (v_004900-12) ОСОБА_3 не виконав, або виконав неналежним чином.

З огляду на викладене вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення, у зв'язку з неврахуванням відповідачем усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, та, відповідно закриття дисциплінарного провадження у справі.

15 листопада 2017 року КДКП надіслала на адресу суду заперечення, в яких посилалась на те, що рішення від 27.09.2017 року за № 132дп-17, прийняте за наслідками розгляду висновку члена КДКП ОСОБА_6 від 08.09.2017 року є законним та обґрунтованим. КДКП зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були притягнені до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, передбачених пунктами 7 та 18 Наказу № 4гн, при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, яке порушене відносно ОСОБА_5 за частиною 2 ст. 382 Кримінального кодексу України ( КК України (2341-14) ), та у судовому розгляді цієї кримінальної справи, що призвело до безпідставного, за відсутності складу злочину, притягнення особи до кримінальної відповідальності, та як наслідок у подальшому до виправдання особи судом (арк. справи 65-68).

У зв'язку з початком роботи Верховного Суду дана справа у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2018 року передана на розгляд колегії суддів: Васильєвій І.А. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П., Хохуляк В.В., Хановій Р.Ф.

20 січня 2018 року, на адресу суду, через канцелярію від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що окрім не наведення обґрунтованих причин, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення, Комісія прийняла рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності з порушенням строку, передбаченого ч. 4 статті 48 Закону України "Про прокуратуру".

20.02.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву, в яких відповідач зазначив, що підставою для прийняття рішення стало неналежне виконання службових обов'язків при підтриманні державного обвинувачення у кримінальному провадженні . Саме порушення п. 18, 21, 21.1 наказу Генеральної прокуратури України від 19 грудня 2012 року № 4гн (v_004900-12) свідчить про неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що відповідно до ч. 1 статті 43 ЗУ "Про прокуратуру" є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Це порушення було триваючим: з 4 травня 2016 року (дата підготовчого засідання Комінтернівського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5) до 25 квітня 2017 року (дата винесення ухвали Апеляційного суду Харківської області у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5).

В судових засіданнях позивач підтримував позовні вимоги. 14 березня 2018 року на адресу суду надіслав відповідне клопотання про розгляд справи без його участі. У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, колегія суддів встановила наступне.

Наказом прокурора Харківської області від 14.09.2016 № 1806к позивач був переведений на посаду прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області.

10.07.2017 року на адресу КДКП надійшла дисциплінарна скарга прокурора Харківської області Данильченка Ю.Б. про вчинення керівником Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_4 та прокурором Слобідського відділу цієї ж прокуратури ОСОБА_3 дисциплінарних проступків, за якою було відкрито дисциплінарне провадження рішенням голови КДКП від 21.07.2017 року.

За наслідками перевірки цієї скарги головою КДКП складений висновок від 08.09.2017 року № 11/2/4-81дс-29дп-17 про відсутність дисциплінарного проступку прокурорів та запропоновано закрити дисциплінарне провадження з підстав не підтвердження неналежного виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 службових обов'язків (арк. справи 25-30)

За наслідками розгляду цього висновку, рішенням КДКП від 27.09.2017 року за № 132дп-17 керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_4 та прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та накладено на ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у виді догани, а на ОСОБА_3 - у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.

Підставою для такого рішення стали висновки КДКП про неналежне виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своїх службових обов'язків, передбачених пунктом 7 та 18 Наказу Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" від 19 грудня 2012 року № 4 гн (v_004900-12) , при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015220450001739, та під час судового розгляду кримінальної справи, що призвело до безпідставного, за відсутності складу злочину, притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, та як наслідок у подальшому до виправдання особи судом. Так, у рішенні вказано, що досудовим розслідуванням не було доведено обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого частиною 2 ст. 382 КК України, а під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 не зважаючи на те, що не володів достатніми, належними та допустими доказами наявності вини ОСОБА_5 необґрунтовано орієнтував суд на ухвалення стосовно ОСОБА_5 обвинувального вироку.

Як встановлено судом, такому висновку передували наступні, досліджені КДКП обставини.

З грудня 2015 року ОСОБА_3 здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12015220450001739, яке розслідувалось СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області стосовно керівника структурного підрозділу управління юстиції ОСОБА_5

Зокрема в основу покладено те, що у провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходилася справа № 635/4842/15-ц за позовом ОСОБА_12 до ТОВ "Агропромислова Асоціація "Агросвіт" про скасування наказу та поновлення на роботі. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.07.2015 у цій справі було задоволено заяву ОСОБА_12 про забезпечення позову: заборонено Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції проведення реєстраційних дій щодо ТОВ "Агропромислова Асоціація "Агросвіт".

У зв'язку із надходженням копії цієї ухвали до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 03.07.2015 державним реєстратором було створено відповідне попередження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.07.2015 року у справі № 635/4842/15-ц були скасовані вжиті судом заходи забезпечення позову. 13.07.2015 копія цієї ухвали надійшла до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що державним реєстратором були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали від 07.07.2015 від імені ОСОБА_12 на адресу відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було направлено лист, який надійшов 10.07.2015 року, в якому вказано про апеляційне оскарження ухвали від 07.07.2015 та про те, що вона у відповідності до норм пункту 11 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України не набрала законної сили. На цей лист Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було надано відповідь від 21.07.2015 року № 7526/04-13-10, в якому вказано про відсутність підстав для залишення без розгляду, або відмову у проведенні реєстраційних дій через надходження листів від фізичних та юридичних осіб.

15.07.2015 року державним реєстратором було здійснено реєстраційну дію № 14801320042001123 - "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи" щодо ТОВ "Агропромислова Асоціація "Агросвіт", а 21.07.2015 року - № 14801070043001123 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2015 року, залишено без змін ухвалу Харківського районного суду від 7 липня 2015 року про скасування заходів забезпечення позову, якою скасовано такі заходи, вжиті ухвалою суду від 1 липня 2015 року (щодо заборони проведення реєстраційних дій щодо ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт").

У зв'язку із проведенням цих реєстраційних дій попри ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 01.07.2015 за заявою ТОВ "Агропромислова Асоціація "Агросвіт" слідчим відділом Комінтернівського ВП ГУ НП України в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12015220450001739 за частиною 1 ст. 366 КК України. 22.02.2016 склад кримінального правопорушення було перекваліфіковано на частину 2 ст. 382 КК. ОСОБА_5, будучі службовою особою, перебуваючи на посаді начальника відділу ДРЮФОП умисно не виконувала вимоги ухвали Харківського районного суду Харківської області від 01.07.2015 року, якою заборонено виконувати проведення реєстраційних дій щодо ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт".

28.04.2016 року винесено обвинувальний акт щодо ОСОБА_5.

Таким чином, зазначені ухвали Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2015 року та 2 жовтня 2015 року мають юридичну силу, оскільки вони набрали законної сили з моменту їх проголошення. Більш того вони є чинними на 28 квітня 2016 року, тобто на момент затвердження обвинувального акту прокурором.

Вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27 грудня 2016 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року ОСОБА_5 визнано невинуватою та виправдано за недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення у виді злочину.

Кваліфікаційна комісія прокурорів, при наданні оцінки обставинам дисциплінарного провадження зазначила наступне.

Диспозиція частини 2 статті 382 КК України не передбачає відповідальність за невиконання незаконного рішення, а навпаки передбачена можливість настання кримінальної відповідальності за невиконання рішення, ухвали, постанови суду, що набрали силу, тобто правосудне рішення.

Вказані обставини під час досудового розслідування не спростовані. Не здобуто жодних доказів які б прямо або опосередковано підтверджували наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 КК України та умислу на вчинення протиправних дій.

Вказівка на набрання законної сили ухвалою суду від 1 липня 2015 року відсутня і в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення та викладі фактичних обставин справи, що не відповідає диспозиції частин 1 та 2 статті 382 КК України.

Таким чином досудовим слідством не доведено обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 КК України - "умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили". Відсутність цієї ознаки унеможливлює притягнення будь-якої особи до відповідальності за вказаною статтею Кримінального кодексу України (2341-14) .

Крім того, згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Вказівка на набрання судовим рішенням законної сили є обов'язковою, оскільки судові рішення, що не набрали законної сили, не вважаються остаточними і можуть бути змінені.

Згідно з відповіддю Харківського районного суду Харківської області №27224/15 вих. від 11 вересня 2015 року ухвала від 1 липня 2015 року в порядку частини 5 статті 153 ЦПК України була направлена для виконання до відділу державної реєстрації 2 липня 2015 року; ухвала не набрала законної сили у зв'язку з відсутністю даних щодо її отримання відповідачем. Відділ державної реєстрації не був повідомлений про оскарження ухвали суду від 7 липня 2015 року, оскільки таке повідомлення не передбачено чинним законодавством.

Також Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) не передбачено можливості утримання від вчинення реєстраційних дій з підстав надходження до державного реєстратора листів від юридичних та фізичних осіб.

Не зважаючи на викладене прокурором ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_5.

Згідно пункту 7 наказу Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" від 19 грудня 2012 року № 4гн (v_004900-12) керівники органів прокуратури усіх рівнів за наявності підстав зобов'язані перевіряти обґрунтованість повідомлень про підозру, дотримання строків, прав і законних інтересів підозрюваних.

В супереч вказаним вимогам керівником Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_4 не забезпечено належну перевірку обґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_5 та як наслідок, допущено безпідставне, за відсутності складу злочину, притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того відповідно до пункту 18 наказу Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" від 19 грудня 2012 року № 4гн (v_004900-12) прокурор під час судового розгляду повинен брати активну участь у з'ясуванні обставин кримінального правопорушення та перевірці їх доказами, об'єктивно і неупереджено оцінювати їх з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Проте прокурор ОСОБА_3 незважаючи на те, що не володів достатніми, належними та допустимими доказами наявності вини ОСОБА_5 під час судового розгляду необґрунтовано орієнтував суд на ухвалення стосовно неї обвинувального вироку.

Таким чином, Комісія прийшла до висновку, що дії прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 містять ознаки неналежного виконання службових обов'язків, що призвело до безпідставного, за відсутності складу злочину притягнення особи до кримінальної відповідальності та як наслідок у подальшому до виправдання особи судом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 43 закону України "Про прокуратуру" неналежне виконання службових обов'язків прокурором є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

При прийнятті рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів враховані, характер порушень, допущених прокурорами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, їх наслідки, особа прокурорів та ступінь їх вини.

Відповідно до ч. 3 статті 266, з врахуванням вимог ст. 264 КАС України, а також ч.1 ст. 50 Закону України "Про прокуратуру", право на оскарження правового акта індивідуальної дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що прийняте за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора, має лише особа, якої цей акт (рішення) стосується.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність особи у відносинах, що виникають у сфері дисциплінарного провадження щодо прокурора, обмежена, колегія суддів розглядає вимоги виключно в частині правомірності рішення відповідача № 132дп-17, що стосується ОСОБА_3

Таким чином, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27 вересня 2017 року № 132-дп-17 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3", в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.

Підставою для такого рішення стали висновки КДКП про неналежне виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків, передбачених Наказом Генеральної прокуратури України № 4 гн (v_004900-12) під час судового розгляду кримінальної справи, що призвело до безпідставного, за відсутності складу злочину, притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та як наслідок у подальшому до виправдання особи судом.

Таким чином, Комісія прийшла до висновку, що дії прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 містять ознаки неналежного виконання службових обов'язків, що призвело до безпідставного, за відсутності складу злочину притягнення особи до кримінальної відповідальності та як наслідок у подальшому до виправдання особи судом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру" неналежне виконання службових обов'язків прокурором є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України регулює Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (1697-18) (далі - Закон №1697-VII (1697-18) ).

Відповідно до статті 17 Закону №1697-VII прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов'язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Як встановлено частиною першою статті 44 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

У відповідності до частини першої статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.

Після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки (частина четверта).

Під час здійснення перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе (частина шоста).

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення (частина десята).

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься (частина одинадцята).

Згідно частин першої та другої статті 47 Закону №1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п'ята).

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також, за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, подавати заяву про його відвід (частина шоста).

Приписами статті 48 Закону №1697-VII передбачений порядок прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб, обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Частиною 3 ст. 43 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов'язків.

Пунктом 2 частини 1 ст. 49 Закону №1697-VII встановлено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора України).

Колегія суддів зазначає, що статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України ( КПК України (4651-17) ) встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (частина 2 ст. 9 КПК України).

Згідно з частиною 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, окрім іншого, у випадах наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 18 Наказу Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" № 4гн з метою забезпечення ефективного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва ним, підтримання державного обвинувачення, оскарження судових рішень і здійснення інших передбачених законом повноважень з цих питань, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", наказано, що прокурор під час судового розгляду повинен брати активну участь у з'ясуванні обставин кримінального правопорушення та перевірці їх доказами, об'єктивно і неупереджено оцінювати їх з точки зору належності, допустимості, достовірності. За необхідності клопотати про виклик до суду свідків, експертів, спеціалістів, дослідження додаткових доказів, застосування заходів забезпечення кримінального провадження або проведення слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до частини 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (частина 4 ст. 38 КПК України).

Як встановлено судом, неналежне виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків, передбачених Наказом Генеральної прокуратури України № 4 гн під час судового розгляду кримінальної справи, призвело до безпідставного, за відсутності складу злочину, притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та як наслідок у подальшому до виправдання особи судом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що обраний Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів вид застосованого до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення відповідає характеру вчиненого ним дисциплінарного проступку.

При цьому вимога щодо державної реєстрації Міністерством юстиції України наказів Генерального прокурора та включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів була встановлена Законом № 1697-VII (1697-18) лише з 15.07.2015 року - дати набрання чинності цим законом, а наказ прийнятий в 2012 році, та на час прийняття відповідачем рішення є діючим та не скасований.

До того ж колегія суддів не погоджується з твердження позивача, що рішення відповідача не відповідає вимогам частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII, в якій зазначено про те, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж, через рік із дня вчинення проступку.

В цьому питанні, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що вчинене позивачем порушення було триваючим, з 04 травня 2016 року (дата підготовчого засідання Комінтернівського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5) до 25 квітня 2017 року (дата винесення ухвали Апеляційного суду Харківської області у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5). Це порушення тривало до 25 квітня 2017 року, а оскаржуване рішення відповідача було прийнято 27 вересня 2017 року, тобто з дотриманням строків встановлених частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII.

Твердження позивача, що оскарженим рішенням порушені його трудові права, гарантовані Конституцією (254к/96-ВР) та Кодексом законів про працю України (322-08) є безпідставними, оскільки судом встановлено, що рішення відповідача прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення від 27 вересня 2017 року № 132дп-17 прийнято Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема, обґрунтовано, пропорційно та з дотриманням права особи на участь у процесі його прийняття.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.