742/628/17 Про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - 04.03.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Чередніченко Олександр Миколайович, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Харечко Л. К., Лакізи Г. П., Онищенко О. І.,

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 18 год. 21 хв. ІНФОРМАЦІЯ_15" (ІНФОРМАЦІЯ_19/) було опубліковано статтю російською мовою " ІНФОРМАЦІЯ_11" (ІНФОРМАЦІЯ_12), де викладені відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію наступного змісту:

"ІНФОРМАЦІЯ_13"

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати вказану вище інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію та зобов`язати ОСОБА_2 спростувати цю інформацію шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_19/ спростування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з наданих учасниками справи доказів, неможливо встановити, що саме ОСОБА_2 є дійсним власником (реєстрантом) веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_19.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, викладені у статті російською мовою "ІНФОРМАЦІЯ_14" (ІНФОРМАЦІЯ_12), опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_1 18.21 год. ІНФОРМАЦІЯ_15" (ІНФОРМАЦІЯ_19/), наступні відомості:

" ІНФОРМАЦІЯ_14".

Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування ІНФОРМАЦІЯ_15" (ІНФОРМАЦІЯ_19/) повідомлення наступного змісту:

"ІНФОРМАЦІЯ_15"

ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано статтю російською мовою під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ІНФОРМАЦІЯ_16 ".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що в разі, коли автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Також в рішенні зазначається, що на момент здійснення публікації статті: "ІНФОРМАЦІЯ_14" реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_6, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 був саме ОСОБА_2 і тому він, як власник веб-сайту, відповідає за розміщену на ньому інформацію та за дотримання прав інших осіб при використанні сайту шляхом розміщення на ньому будь-якої інформації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Чередніченко О. М., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (далі - Центр компетенції УЦПНА) уповноважений видавати довідки з відомостями про реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення, що підтверджується свідоцтвом про акредитацію, виданого 11 квітня 2016 року Об`єднанням підприємств "Український мережевий інформаційний центр" (далі - ОП УМІЦ). Крім того, ОП УМІЦ в своєму листі від 28 грудня 2016 року зазначило, що інформація про власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту.

Доводи інших учасників справи

У квітні 2019 року від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Даниленко О. В., надійшов відзив на касаційну скаргу, в я кому останній вказує, що ОСОБА_2, як реєстрант доменного імені " ІНФОРМАЦІЯ_17", є власником однойменного веб-сайту, оскільки власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу, за відсутності доказів іншого (стаття перша Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) ).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_18 року о 18 год. 21 хв. ІНФОРМАЦІЯ_15" (ІНФОРМАЦІЯ_19/), була опублікована стаття російської мовою "ІНФОРМАЦІЯ_20", яка містила наступну інформацію: " ІНФОРМАЦІЯ_21".

Згідно з Свідоцтвом про акредитацію ОП УМІЦ, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р (447-2003-р) "Про адміністрування домену ".UA" та статті 56 Закону України "Про телекомунікації" уповноважене здійснювати адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, підтвердило компетентність Центру компетенції УЦПНА щодо видачі довідок з відомостями про реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення.

Відповідно до довідки Центру компетенції УЦПНА від 23 жовтня 2017 року реєстратору доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_22, реєстрантом цього доменного імені 31 липня 2016 року були повідомлені наступні дані: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_23. При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться наступні відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 : місце проживання - АДРЕСА_2 .

З 28 березня 2017 року та станом на дату видачі цієї довідки власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 є реєстрант доменного імені " ІНФОРМАЦІЯ_24 (з 31 липня 2016 року по 28 березня 2017 року - ОСОБА_2 ), якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, Громадська організація "Комітет по протидії корупції а органах влади" є ймовірним власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_19/.

Згідно з довідкою Центру компетенції УЦПНА від 27 липня 2017 року, інформація про реєстранта доменного імені " ІНФОРМАЦІЯ_25" ОСОБА_2 ., яким вона є з 31 липня 2016 року відносно зазначеного доменного імені. Центром компетенції УЦПНА була запитана зазначена інформація у реєстратора доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_25 у зв`язку із тим, що дані про реєстранта цього доменного імені були скриті в службі WHOIS. Станом на дату підготовки цього листа реєстрантом доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_26" значиться компанія Teka Group Foundation (адреса: 0835, РА (Республіка Панама) Panama (м.Панама) 50th street Global Bank Tower).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічна за змістом норма була закріплена в статті 60 ЦПК України в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують, що саме відповідач ОСОБА_2 є дійсним власником (реєстрантом) веб-сайту " ІНФОРМАЦІЯ_7 . ІНФОРМАЦІЯ_17".

У пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зроблено висновок, що "належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Центру компетенції УЦПНА від 27 липня 2017 року ОСОБА_2 є реєстрантом доменного ІНФОРМАЦІЯ_9 " ІНФОРМАЦІЯ_25", Разом з тим, в указаній довідці зазначається, що реєстрація доменних імен здійснюється реєстраторами, як правило, в онлайн-режимі на підставі даних, повідомлених особисто заявником (реєстрантом доменного імені) без проведення ідентифікації та додаткових перевірок таких даних.

Крім того, відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостпро" від 25 вересня 2015 року, що є адміністратором домену та оператором реєстру " ІНФОРМАЦІЯ_17", реєстрантом вказаного доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_26" є ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з наданих учасниками справи доказів, з урахуванням того, що реєстрація доменного імені є відкритою, здійснюється в онлайн-режимі на підставі онлайн-заявки особи, яка має намір зареєструвати доменне ім`я, та не потребує жодного підтвердження, ідентифікації та авторизації особи реєстранта, неможливо встановити, що саме ОСОБА_2 є дійсним власником (реєстрантом) веб-сайту " ІНФОРМАЦІЯ_25", на якому опублікована стаття під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_11", без зазначення автора статті, від ІНФОРМАЦІЯ_18 року.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, як до неналежного відповідача, посилаючись на відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 є реєстрантом, власником веб-сайту " ІНФОРМАЦІЯ_17", автором спірної статті.

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено суд відмовляє у позові з цих підстав. При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд в постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 742/1159/18) та від 18 грудня 2019 року (справа № 742/286/17).

Крім того, аналогічна стаття під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", яка опублікована на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_5 " за посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_5 " містить вказівку на її автора ОСОБА_4, однак, позовна заява в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 була залишена без розгляду.

Апеляційний суд всупереч нормам процесуального права помилково залишив поза увагою встановлені судом першої інстанції обставини, не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених доказів, не врахував указані вище норми матеріального права, а тому помилково скасував рішення місцевого суду.

Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи усі встановлені обставини справи, докази, належним чином оцінені місцевим судом, враховуючи принцип справедливості та вимоги Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , який захищає право особи мирно володіти своїм майном, дійшли висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, а тому вказане рішення на підставі статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.