ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
07 серпня 2018 року
справа №807/909/13-а
адміністративне провадження №К/9901/21847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (суддя - Гаврилко С.Є.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (судді - Сеник Р.П., Хобор Р.Б., Попко С.Я.), за заявою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 807/909/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - скаржник у справі) у серпні 2017 року звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження - управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області на Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, обґрунтовуючи заяву тим, що з 11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи" (406-18) , яким врегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №807/909/13, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа відмовлено. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявник з огляду на законодавство не втратив статусу стягувача у виконавчому провадженні, оскільки у нього зберігаються повноваження з адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур.
Не погодившись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, заявник подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвали судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає ті самі доводи, що і заяві поданій до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача у справі не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, відповідно до частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічні приписи містить і частина 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тобто, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року №1657/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (z0839-16) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969 (z0839-16) , отриманих з офіційного веб-порталу Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області ліквідовано 31 березня 2016 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" від 16 грудня 2015 року №1055 (1055-2015-п) управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області реорганізовано шляхом злиття до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.
Таким чином, відсутні підстави вважати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області універсальним правонаступником управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області. При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняті до уваги посилання заявника на те, що адміністрування у сфері єдиного внеску станом на час розгляду заяви має здійснюватись податковими органами, відповідно, стягувачем має бути саме заявник у справі з огляду на таке.
Відповідно до абзацу 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін в деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративних реформ" (406-18) (далі - Закон № 406-VII (406-18) ), процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання ним чинності.
Згідно із підпунктом 14.1.1-1 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Отже, Законом № 406-VII (406-18) не передбачено правонаступництва державними податковими інспекціями Міндоходів України в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.
При цьому, відповідно до приписів абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 406-VII (406-18) органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року № 807/909/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер