Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупова Т.О., Стародуба О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 у справі №591/610/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про відмову в призначенні соціальної допомоги від 16.11.2015 та зобов'язання відповідача призначити соціальну допомогу при народженні дитини.

2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови виплатити позивачу соціальну допомогу при народженні дитини за відсутності законних підстав для такої відмови.

3. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, позов задоволено повністю.

4. У поданій касаційній скарзі Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Клопотань про розгляд касаційної скарги за їх участю учасниками справи не заявлено.

II. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що допомога при народженні дитини призначається та виплачується виключно за умови, якщо відповідне звернення надійшло від особи не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. В даному випадку позивач у встановлений строк із зверненням про призначення допомоги до відповідача не звернулась, а відтак втратила право на отримання зазначеної допомоги.

7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.

III. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 23.05.2014 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3.

9. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4. Місце народження дитини - м. Свердловськ Луганської області.

10. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області, позивач разом з малолітньою дитиною переїхала на постійне місце проживання до м. Суми.

11. 15.10.2015 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

12. Рішенням відповідача від 16.11.2015 відмовлено ОСОБА_2 в призначенні зазначеної допомоги з мотивів, що подане нею разом із заявою свідоцтво про народження дитини є недійсним.

13. Вважаючи зазначене рішення відповідача від 16.11.2015 незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не змогла вчасно надати Управлінню соціального захисту населення Сумської міської ради повний пакет документів, необхідних для призначення допомоги, внаслідок обставин, які не залежали від її волі, а тому її право на отримання зазначеної допомоги підлягає поновленню.

IV. ОЦІНКА СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

17. Згідно з ст. 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

18. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки від 09.09.2015 позивач взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території до м. Суми.

20. Звертаючись 15.10.2015 до відповідача із заявою про нарахування і виплату допомоги при народженні дитини, позивач надала свідоцтво про народження дитини, видане 01.11.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області.

21. Відповідач слушно зазначає, що в силу положень ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" зазначене свідоцтво є недійсним і не створює правових наслідків, оскільки видане на території, яка державними органами України тимчасово не контролюється.

22. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що на момент прийняття спірного рішення від 16.11.2015 у відповідача з огляду на положення ст. 19 Конституції України не було законних підстав для призначення позивачу допомоги при народженні дитини, оскільки останньою не було додано до заяви всіх необхідних документів.

23. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про відмову в призначенні соціальної допомоги від 16.11.2015, а тому оскаржувані судові рішення у зазначеній частині підлягають скасуванню.

24. У той же час, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

25. Як вже зазначено вище, позивач внаслідок бойових дій на сході України змушена була переїхати з місця свого постійного проживання до м. Суми.

26. В межах встановленого в ст. 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" строку позивач звернулась до відповідача за отриманням допомоги при народженні дитини.

27. Отримавши відмову, позивач звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту.

28. 05.11.2015 Рішенням Зарічного районного суду м. Суми (справа №591/7251/15-ц) встановлено факт народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

29. На підставі зазначеного судового рішення позивачем отримано свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, видане 24.11.2015 Зарічним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції.

30. Відповідно до п. 44 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (1751-2001-п) , у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

31. Свідоцтво про народження дитини видане позивачу на підставі судового рішення після спливу строку, визначеного в п. 44 Порядку №1751.

32. Проте, Верховний Суд доходить до висновку, що факт отримання позивачем свідоцтва про народження її дитини лише 24.11.2015 (понад через рік після народження) не залежав від волі позивача та зумовлений обставинами, які об'єктивно завадили ОСОБА_2 отримати згадане свідоцтво раніше.

33. Суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

34. Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

35. В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

36. Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи із завдань адміністративного судочинства, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2 соціальну допомогу при народженні дитини ОСОБА_4.

37. У зазначеній частині рішення судів попередніх інстанцій є законним та скасуванню не підлягає.

38. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

39. Згідно з ч. 4 ст. 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваних судових рішень.

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 351 КАС України, Суд -

1. Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 у справі №591/610/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Управління соціального захисту населення Сумської міської ради від 16.11.2015 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини і в цій частині у задоволенні позову відмовити.

3. В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 у справі №591/610/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.