ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.02.2018
м. Київ
К/9901/3393/17 682/1963/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кравчука В.М., суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П., розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області (у складі судді Шевчука В.В.) від 27.07.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Совгири Д.І., Курка О.П., Білоуса О.В.) від 19.09.2017 у справі №682/1963/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. Позивач 06.07.2017 звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з заявою, в якій просив суд про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа №2-а-2221/11 від 23.08.2011 р. до виконання.
2. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2017 №682/532/17 задоволено його заяву про видачу дубліката виконавчого листа, 27.04.2017 року видано дублікат виконавчого листа від 23.08.2011 року №2-а-2221/11, який з його пояснень був ним втрачений.
3. Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, заяву Позивача задоволено у повному обсязі. Поновлено ОСОБА_1 строк для пред'явлення виконавчого листа №2-а-2221/11 від 23.08.2011 р. до виконання.
4. 09.10.2017 касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху у зв'язку з недотриманням заявником вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень. 03.11.2017 Скаржником було усунено недоліки.
5. У поданій касаційній скарзі Відповідач просить скасувати Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, а також прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 у зазначеній справі було відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. 06.02.2018 до Верховного суду надійшов відзив Позивача на касаційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні касаційної скарги Відповідача та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
7. В касаційній скарзі сторонами не було заявлено жодних клопотань.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено таке:
9. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за наслідками розгляду справи №2-а-2221/11 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій управління неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену додаткову пенсію прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
10. Відповідно до ст. 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
11. Виконавчий лист по даній справі був виданий 08 вересня 2011 року.
12. 27.02.2017 року заявник звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про видачу дублікату вказаного виконавчого листа, який було ним втрачено. Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2017 року №682/532/17 його заяву задоволено, 27.04.2017 року видано дублікат виконавчого листа від 23.08.2011 року №2-а-2221/11.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Оцінюючи доводи та заперечення сторін, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли таких висновків.
14. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року в редакції, яка діяла на час набрання зазначеним рішенням Славутського міськрайонного суду законної сили, виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
15. В силу в ч.1,2 ст. 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.
16. Вказана норма кореспондується з положеннями ч.6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", у відповідності до якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
17. Враховуючи те, що на підставі ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2017 року №682/532/17. 27.04.2017 року видано дублікат виконавчого листа від 23.08.2011 року №2-а-2221/11, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви та поновлення пропущеного строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
40. Відповідач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що при розгляді справи не в повному обсязі встановлено обставини справи, а також було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
42. Крім того, скаржник в обґрунтування покликається, що судами першої та апеляційної інстанцій не було наведено жодних поважних причин пропуску Позивачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання так, як цього вимагає норма ст. 261 КАС України.
V. ОЦІНКА СУДУ
18. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
19. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
20. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
22. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
23. У справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03, Рішення від 03.04.2008, п. 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.
25. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі №682/1963/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Суддя
Суддя
В.М. Кравчук
Н.В. Коваленко
О.П. Стародуб