524/6004/17 Про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення особи до адміністративної відповідальності - 14.02.2018 Прийняття

перевіривши касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області в складі судді Рибалки Ю.В. від 23.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Дюкарєвої С.В. (головуючий), суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С. від 05.12.2017 у справі №524/6004/17 за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Герко Антона Валентиновича, третя особа - Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Герко Антона Валентиновича, третя особа - Департамент патрульної поліції та просив: визнати протиправною та скасувати постанову серії АР №454818 від 09.08.2017 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.10.2017, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 05.12.2017, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відповідача серії АР №454818 від 09.08.2017.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 09.08.2017 полійцейським роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Герко А.В. винесено постанову серії АР №454818, 09.08.2017 про притягнення до відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП громадянина ОСОБА_2 В постанові вказано, що 09.08.2017 о 09 год. 55 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Peugeot" д.н.з. НОМЕР_1 рухався на перехресті вул. Е.Пугачова та вул.Ревенко в м. Кременчуці та був зупинений відповідачем за те, що керуючи автомобілем здійснив поворот праворуч по вул. Ревенка, при цьому не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 "б" Правил дорожнього руху.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в порушення вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументами на обгрунтування вимог скарги зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, здійснив поворот праворуч без ввімкнення світлового покажчика повороту. Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського встановлено факт виявлення відповідачем порушення позивачем п.9.2 "б" ПДР (1306-2001-п) , а саме - о 09 год. 57 хв. 11. сек. транспортний засіб під керування позивача знаходився перед перехрестям без ввімкненого світлового покажчику повороту "праворуч". Зазначене вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не зафіксовано факт порушення позивачем правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху.

Позивач надав суду відзив на касаційну скаргу. Вказує, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Учасники справи не заявляли клопотань про розгляд касаційної скарги за їх участю.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 (3353-12) №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (1306-2001-п) (із змінами та доповненнями).

Пунктом 9.2 "б" ПДР (1306-2001-п) встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).

За приписами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За змістом статті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як встановлено судами під час перегляду відеозапису реєстратора патрульного, який працював у період часу, коли було виявлено адміністративне правопорушення, відповідачем не зафіксовано факт порушення позивачем п.9.2 "б" ПДР (1306-2001-п) , оскільки на відеозаписі не видно, чи вмикав позивач показчик повороту чи ні, через його низьку якість. При цьому, відповідачем зафіксовано вже завершення позивачем відповідного маневру, водночас п. 9.4 ПДР (1306-2001-п) встановлено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50- 100 м у населених пунктах і за 150- 200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, касаційним судом відхиляються аргументи позивача про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем зафіксовано факт порушення позивачем правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху.

Зазначені доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Інших аргументів касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці не містить.

Крім цього, відповідно до частин 1-2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.10.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 - без змін.