303/5025/16-ц Про визнання недійсними прилюдних електронних торгів з реалізації транспортного засобу марки TOYOTA COROLLA - 20.11.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Джуги С. Д., Куштан Б. П.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") та просив визнати недійсними прилюдні електронні торги з реалізації транспортного засобу марки TOYOTA COROLLA1,6І 16 V, 2005 року випуску, сірого кольору, № кузова НОМЕР_4, та складений за їх результатами акт головного державного виконавця Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Зейкан В. Л. про реалізацію арештованого майна від 25 січня 2016 року.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14 січня 2016 року відбулися прилюдні електронні торги з продажу транспортного засобу марки TOYOTA COROLLA1,6І 16 V, 2005 року випуску, сірого кольору, № кузова НОМЕР_4, переможцем яких став ОСОБА_1 . Однак, 26 січня 2016 року даний автомобіль було затримано через підозру невідповідності ідентифікаційного номерного знаку кузова, а 27 січня 2016 року внесено відомості про дане правопорушення до ЄРДР за №12016070040000196 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України. Відповідно до висновку експерта №9/27 від 29 березня 2016 року встановлено, що номерне позначення кузова НОМЕР_4 на автомобілі марки TOYOTACOROLLA, 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, піддавався зміні, первісним ідентифікаційним номером позначення кузову вказаного автомобіля є № НОМЕР_4 . У зв`язку з наведеним вищевказаний автомобіль вилучений з цивільного обороту через підроблення ідентифікаційного номеру складової частини та не може бути реалізований на прилюдних торгах.

Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано прилюдні електронні торги з реалізації транспортного засобу марки TOYOTACOROLLA 1,6І 16 V, 2005 року випуску, сірого кольору, № кузова НОМЕР_4, та складений за їх результатами акт головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області Зейкан В. Л. про реалізацію арештованого майна від 25 січня 2016 року недійсними.

Суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб, який був реалізований на прилюдних електронних торгах, є таким, що вилучений з цивільного обороту через підроблення ідентифікаційного номеру його складової частини, тому наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Разом з тим, позивачем не доведено факт порушення Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (z0427-14) . Окрім того, відповідно до частини другої статті 178 ЦК України види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається, мають бути прямо встановлені у законі. Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року (1388-98-п) , на яку в обґрунтування своїх вимог посилався позивач, не визначає статус конкретного автомобіля як речі, вилученої з цивільного обороту. Встановлення певних обмежень щодо можливості розпоряджатися річчю не відносить таку до речей, вилучених з цивільного обороту.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року та залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що боржнику ОСОБА_2 належав на праві власності автомобіль TOYOTA COROLLA1,6І 16 V, 2005 року випуску, сірого кольору з номером кузова НОМЕР_4, який ним був переданий у заставу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Проданий з електронних торгів автомобіль має інший номер кузову, тому не є власністю боржника, не є предметом застави, однак є таким, що вилучений з цивільного обороту через підроблення ідентифікаційного номеру складової частики (кузову, шасі, рами).

Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року (1388-98-п) , експлуатація, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або зі знищеними, пошкодженими чи підробленими ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.

Продаж арештованого майна, яке вилучене з цивільного обороту, суперечить нормам ЦК України (435-15) та є неправомірним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05 червня 2018 року справу № 303/5025/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до протоколу про проведення електронних торгів № 139950 від 14 січня 2016 року, ОСОБА_1 став переможцем торгів з продажу транспортного засобу марки TOYOTA COROLLA, 1, 6I 16V, 2005 року випуску, сірого кольору, № кузова НОМЕР_4 . 15 січня 2016 року позивачем проведена оплата за придбаний автомобіль. На підставі протоколу № 139950 від 14 січня 2016 року про проведення електронних торгів, державним виконавцем 25 січня 2016 року був складений акт про реалізацію арештованого майна.

26 січня 2016 року працівниками патрульної поліції здійснено огляд та тимчасове затримання вказаного автомобіля з підстав невідповідності ідентифікаційного номерного знаку кузова. Автомобіль було доставлено на штрафмайданчик.

Висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 9/27 від 29 березня 2016 року встановлено, що номерне позначення кузова НОМЕР_4 в автомобілі марки TOYOTA COROLLA, сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, піддавалося зміні кустарним способом. Первісне ідентифікаційне номерне позначення кузова наданого для дослідження автомобіля є НОМЕР_5.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з прилюдних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанову Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі статтею 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Відповідно до пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) , експлуатація, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобівкрім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, відповідно до якого при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

З урахуванням наявності у ОСОБА_1, який придбав автомобіль з прилюдних електронних торгів, права на захист "законних очікувань" щодо проведення його державної реєстрації, оформлення та видачі реєстраційних документів на автомобіль, встановленого факту порушення прав позивача при проведенні прилюдних торгів з реалізації автомобіля зі зміненим номерним позначенням кузова, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі суд першої інстанції не порушив норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального закону, рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України скасовує рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року і залишає в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року.

Головуючий	В. О. Кузнєцов

Судді	В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко

	В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов