Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (суддя Клочко К.І.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 (судді Бегунц А.О., Резнікова С.С., Старостін В.В.)

у справі № 816/1254/17

за позовом Військової частини А3384

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування рішення,

У серпні 2017 року Військова частина А3384 (далі - позивач, військова частина) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просила суд скасувати рішення від 05.07.2017 № 0007501303.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 05.07.2017 № 0007501303.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені стала несвоєчасна сплата позивачем сум єдиного внеску. За твердженням податкового органу позивач сам визнав факт невірного перерахування коштів на відповідний рахунок податкового органу. Крім того, відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 07.04.2016 № 422 (z0751-16) при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - в рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку) орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Позивач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2017 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 40 367,97 грн. та 34 071,96 грн.

Крім того, позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 47 517,25 грн.

З інтегрованої картки платника (надалі - ІКП) слідує, що станом на 20.02.2017 за позивачем обліковувалась переплата у розмірі 57647,05 грн. та з урахуванням відмінусування самостійно визначеної у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року у розмірі 74 439,93 грн. (34071,96 + 40367,97), сума недоїмки складає 16 792,88 грн.

За твердженням відповідача недоїмка у розмірі 16 792,88 грн. погашена позивачем поточними платежами 28.02.2017.

Також, з ІКП слідує, що станом на 20.03.2017 за позивачем обліковувалась переплата у розмірі 31 571,23 грн. та з урахуванням відмінусування самостійно визначеної у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року у розмірі 47 517,25 грн., сума недоїмки складає 15 946,02 грн.

За твердженням відповідача недоїмка у розмірі 15 946,02 грн. погашена позивачем поточними платежами 29.03.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 23.01.2017 було сформовано платіжне доручення № 72 на суму 34 071,96 грн., яке подано до Держказначейської служби України та проведено 27.01.2017. Однак, позивачем допущено помилку у зазначені рахунку, а саме: зазначено рахунок "37193202021601" замість вірного " 37194201021601".

Отже, позивачем помилково сплачено суми єдиного внеску на аналітичний рахунок 37193202021601, символ звітності 202 (кошти що сплачують військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення), у той час як слід сплачувати на аналітичний рахунок 37194201021601, символ звітності 201 (кошти що сплачуються за осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності).

Після встановлення помилки у частині зазначення рахунку, листом від 27.03.2017 вих. № 161, позивач звернувся до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з проханням перерахувати кошти за платіжним дорученням від 23.01.2017 №72 на рахунок 37194201021601.

05 липня 2017 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено рішення № 0007501303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2017 до 29.03.2017, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 6547,78 грн. та пеню у розмірі 276,40 грн.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до пункту 7 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (z0460-15) таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно статті 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6, помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку 3719, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ. Крім того, податковим органом не доведено, що позивачем порушено порядок черговості платежів, а відтак у відповідача не було правових підстав для самостійного здійснення розподілу таких сум.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.