163/1088/17 Про відшкодування моральної шкоди - 24.10.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення

з мотоциклом "Мінськ", державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) йому завдано тілесних ушкоджень, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров`я та лікування.

Винними діями ОСОБА_2 йому завдано моральної шкоди, яка полягає

у душевних стражданнях та переживаннях, яких він зазнав у момент ДТП та

в подальшому, тому просив стягнути з відповідача на його користь 60 000,00 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 31 липня

2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір

у розмірі 640,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог і які мають значення для справи, відповідно до статей 23, 1167, 1168 ЦК України, а також врахував часткове відшкодування моральної шкоди страховиком - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" в розмірі 1 500,00 грн та зазначив, що інвалідність позивачу встановлена строком на один рік, тому не виключено, що за збігом певного часу стан здоров`я ОСОБА_1 покращиться і він повернеться до попереднього стану.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру компенсації моральної шкоди змінено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто

з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 704,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди не повністю відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних і душевних страждань позивача.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено заявлений ним розмір грошового відшкодування моральної шкоди, оскільки вчинене відповідачем правопорушення є необережним злочином, жодних обтяжуючих обставин немає. Глибина фізичних та душевних страждань не доводилась потерпілим і не підтверджена належними доказами.

Рішення суду апеляційної інстанцій оскаржується в частині зміни рішення суду першої інстанції щодо визначення розміру компенсації моральної шкоди зі збільшенням стягнення до 25 000,00 грн, тому в іншій частині справа

в касаційному порядку не переглядається.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі, зупинено виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2017 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справу передано до Касаційного цивільного суду.

МОТИВУВАЛЬНАЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 25 липня 2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, на порушення вимог Правил дорожнього руху України проявив грубу неуважність, а саме ? належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та не надав переваги у русі мотоциклу "Мінськ", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого скоїв ДТП, в результаті якої водій мотоцикла ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 05 грудня

2016 року, який набрав законної сили 15 березня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік

з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; із застосуванням статті 75 КК України його звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком один рік.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Частиною першою статті 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку

з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судами встановлено, що згідно акта огляду медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, а з індивідуальної програми реабілітації інваліда від 16 лютого 2017 року № 344 випливає, що позивач, маючи професію тракториста, внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, що потягли за собою встановлення інвалідності третьої групи, зокрема порушення статики і ходьби в середній мірі, що зумовило обмеження в пересуванні, трудовій діяльності (визнаний обмежено працездатним, протипоказана важка фізична праця), а також в необхідності проведення медичної, фізичної і трудової реабілітації, відновної терапії, відповідних профілактичних заходів і санаторно-курортного лікування.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Суд апеляційної інстанції врахував установлені обставини справи та обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції щодо розміру компенсації моральної шкоди зважаючи на те, що він не повністю відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача та керуючись принципами справедливості та розумності, збільшив розмір компенсації до 25 000,00 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду апеляційної інстанції в оскарженій частині ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції в оскарженій частині ? без змін.

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2017 року, виконання цього рішення слід поновити.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2017 року

в частині визначення розміру компенсації моральної шкоди зі збільшенням стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до 25 000,00 грнзалишити без змін.