2-1550/11 Про визнання права власності на самовільно збудоване домоволодіння - 02.10.2019 Прийняття

третя особа - комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі судді Баранніка О. П. від 09 серпня

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15)

у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самовільно збудоване домоволодіння.

Позовна заява мотивована тим, що 22 вересня 1999 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав домоволодіння, загальною

площею 58,9 кв. м., з господарськими будівлями, що розташоване

по АДРЕСА_1 .

У подальшому він оформив державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 18 квітня 2000 року за вказаною вище адресою. Оскільки домоволодіння перебувало в аварійному стані, проживання

в ньому було небезпечне для життя, а переобладнення було неможливим, він на належній йому земельній ділянці побудував нове домоволодіння, загальною площею 240,2 кв. м., з відповідними прибудовами. Будівництво було завершено у червні 2004 року.

На підставі статтей 182, 331, 376 ЦК України ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на самовільно збудоване домоволодіння

по АДРЕСА_1 без необхідності отримання акту вводу будинку до експлуатації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду

м. Дніпропетровська від 21 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння загальною площею 243,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове рішення мотивовано тим, що позивач збудував новий будинок на належній йому земельній ділянці, згідно з висновком ПП "Март"

від 06 жовтня 2006 року самочинно збудований будинок відповідає будівельним нормам, а 20 грудня 2011 року в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ним зареєстровано Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У серпні 2017 року комунальне підприємство (далі - КП) "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради подало на вказане рішення районного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 серпня

2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради відмовлено.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради по суті звернулося з апеляційною скаргою з метою захисту прав та інтересів Дніпропетровської міської ради, яка приймала участь у розгляді справи та рішення районного суду від 25 січня 2012 року не оскаржила.

Отже, в силу частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту оголошення рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу

№ 2-1550/11 з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року системою автоматизованого розподілу визначено суддю-доповідача у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що положення частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року не може бути застосовано, так як КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради не є суб`єктом владних повноважень, не є органом місцевого самоврядування, а є самостійною юридичною особою, комунальним підприємством.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої сттаті 4 ЦПК України (1618-15) 2004 року здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Абзацом 3 частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року визначено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

За змістом вказаної норми процесуального права можна дійти висновку, що присічний строк в один рік з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення встановлено, зокрема, для органів місцевого самоврядування.

Дніпропетровська міська рада, яка є органом місцевого самоврядування, апеляційної скарги не подавала, а зі змісту апеляційної скарги КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (а. с. 135-141) не вбачається, що КП діяло з метою захисту прав та інтересів Дніпропетровської міської ради. Довіреності від імені Дніпропетровської міської ради на представлення її інтересів КП не видавалося.

Згідно з пунктом 1.5. Статуту КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах Банку, круглу печатку тощо. КП від свого імені виступає у правовідносинах з юридичними і фізичними особами, від свого імені виступає в судах загальної юрисдикції

На вказане апеляційний суд уваги не звернув та не врахував, що КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради - це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади (розділ 3 Державного класифікатора України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання").

Зазначене дає змогу дійти висновку про те, що КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради не є суб`єктом владних повноважень, а є комунальним підприємством.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази;

Частиною шостою статті 411 ЦПК України зазначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради задовольнити.