Постанова
Іменем України
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа №523/13751/18
провадження №61-6934св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
третя особа - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради,
у якому просила визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1, яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
2. Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 березня 2018 року. Від шлюбу
у сторін є малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_4 проживає разом із позивачем в квартирі АДРЕСА_1 .
4. Позивач указала, що ОСОБА_2 не цікавиться вихованням сина, періодично з`являється в роздратованому стані, вчиняє сварки, погрожує відібрати у позивачки сина, що спричиняє негативний вплив на психіку дитини, який вимушений бути свідком їх сварок.
5. Сторони намагалась мирним шляхом врегулювати питання визначення місця проживання дитини із позивачкою та визначити порядок спілкування дитини з батьком, однак намагання не знайшли успіху та сторони не дійшли з відповідачем згоди щодо того, з ким буде проживати син ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада
2018 року у складі судді Дяченко В. Г. позов задоволено.
7. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1, яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не проживає
з дитиною, його робота пов`язана з відрядженнями, проживання дитини
з матір`ю та знаходження дитини на її утриманні задовольняє на теперішній час потреби дитини у фізичному, духовному та моральному розвитку.
9. Місцевий суд указав, що проживання дитини з матір`ю найбільше відповідає інтересам дитини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
10. Постановою Одеського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано висновок Органу опіки та піклування щодо місця проживання дитини,
а матеріали справи містять нотаріально посвідчений договір про участь
у вихованні та утриманні дитини від 08 лютого 2018 року, яким у пункті 1 визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю
ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, який відповідачем не оспорюється, тому звернення до суду позивача є передчасним та підстав для задоволення позову немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 161 СК України, так як між сторонами тривалий час існує спір щодо визначення місця проживання їх спільного малолітнього сина.
14. Заявник також зазначає, що жодним чином не перешкоджає батькові
у спілкуванні з дитиною. Натомість, відповідач не враховує інтереси матері
та дитини, погрожує відібрати сина.
Доводи інших учасників справи
15. Відзив відповідача ОСОБА_2 аргументовано тим, що оскаржена постанова прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням процесуального закону. Доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують.
16. Третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направила.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
18. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
19. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
21. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
22. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього сина
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24. Після розірвання шлюбу між сторонами малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю - позивачем ОСОБА_1 в квартирі
АДРЕСА_1 .
25. 08 лютого 2018 року між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір про участь у вихованні та утриманні дитини, у пункті 1 якого визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 в квартирі
АДРЕСА_1 .
26. Зазначений договір є дійсним, не скасований.
27. Згідно довідки про склад сім`ї від 27 вересня 2018 року разом з позивачем та сином зареєстрований відповідач - ОСОБА_2, але останній за даною адресою не проживає, що підтверджується актом про непроживання особи, складений та підписаний сусідами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який завірений головою ОСББ "Дніпро 109".
28. Згідно з характеристикою, наданою Одеською загальноосвітньою школою № 73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради ОСОБА_4 навчається в 1-д класі, характеризується як дисциплінований школяр. Мати постійно приділяє увагу сину, приймає участь в соціальному житті класу та школи. За час навчання дитини батько до школи не зявлявся.
29. ОСОБА_1 займає посаду консультанта по маркетингу служби забезпечення збуту фармпрепаратів структурного підрозділу у м. Одесі в
СП "Оптіма-Фарм, ЛТД". Згідно наданої характеристики позивач характеризується на роботі як кваліфікований та ініціативний співробітник, у спілкуванні - доброзичлива, привітна та ввічлива, шкідливих звичок за час роботи не було помічено.
30. Згідно характеристики з місця мешкання ОСОБА_2 від 18 грудня 2008 року, останній за місцем мешкання характеризується позитивно, сусіди помічають часто ОСОБА_2 з сином, який після розлучення залишається в гостях у батька, крім того до розлучення ОСОБА_2 проживав з сім`єю саме за адресою: АДРЕСА_2, і сусіди жодного разу не чули ані скандали, ані сварки, на які у позові наголошує позивач.
31. Суворовською районною адміністрацією, як органом опіки та піклування, не надано висновку щодо розв`язання спору батьків про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4
32. За змістом листа Служби у справах дітей Одеської міської ради
від 16 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_2 перебуває у відрядженні до кінця листопада 2018 року, тому питання стосовно визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 буде розглянуто після повернення батька.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
34. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
36. У справі, яка переглядається, предметом позову є визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
37. За положеннями частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
38. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
39. Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
40. Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
41. Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
42. Суд апеляційної інстанції, дійшовши вірного висновку про обов`язковість висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання цього спору, при цьому не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин, не витребував і не дослідив висновку органу опіки та піклування із цього питання, з огляду на те, що він не позбавлений такої можливості у силу процесуального законодавства та не з`ясував, чи належним чином ураховуються та чи найкращим чином забезпечуються при цьому інтереси дитини.
43. Крім того, вказуючи на відсутність спору між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитиною, апеляційний суд не звернув уваги на те, що саме по собі подання даного позову та заперечення відповідача про його задоволення, свідчить про наявність такого спору, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.
44. Саме по собі укладення між батьками договору участь у вихованні та утриманні дитини, яким погоджено, що малолітня дитини буде проживати з матір`ю, не може виключати наявність спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та його вирішення в судовому порядку.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
45. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
46. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
47. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, постанова суду апеляційної інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного суду від 06 березня 2019 року скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська