Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Кузьменко Н.А. від 18 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Коваля М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О. від 19 вересня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Підприємець) звернулась до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Інспекція), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2017 року №0001821305, №0001831305, рішення про застосування штрафних санкцій від 30 січня 2017 року №0001851305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30 січня 2017 року №Ф-0001841305.

В обґрунтування позову зазначала, що висновки відповідача про порушення Підприємцем положень податкового законодавства сформовані на підставі припущень та за відсутності відповідних доказів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі з тих підстав, що відповідачем не дотримано законодавчо визначеної процедури, що передує проведенню контрольного заходу. Крім того, суди приймаючи оскаржені судові рішення, дійшли висновку про недоведеність відповідачем факту порушення позивачем положень податкового законодавства.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на виявлення в ході перевірки порушень правил податкової дисципліни.

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекція на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) та наказу від 23 листопада 2016 року №922 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємця, за результатами якої складено акт від 16 грудня 2016 року №889/21-03-13-05/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення позивачем вимог:

- статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку із чим занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на суму 7269,62 грн.;

- пункту 177.10 статті 177 ПК України у зв'язку із відсутністю книги доходів і витрат за перевіряємий період;

- підпункту 164.13 пункту 164.1 статті 164 ПК України, у зв'язку із заниженням загального оподатковуваного доходу за 2013 рік на суму 22559 грн., отриманого від контрагентів ПП Фірма "УКР-Маркет", ПП "Югспецохрана", ТОВ "Ніколаос", Херсонської міської благодійної організації, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 3142,38 грн.

За результатами проведеного контрольного заходу було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2017 року №0001821305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 3927,98 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2017 року №0001831305, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 510 грн.;

- рішення від 30 січня 2017 року №0001851305 про застосування до Підприємця штрафних санкцій 726,96 грн.;

- вимогу від 30 січня 2017 року №Ф-0001841305 про сплату боргу (недоїмки) на суму 7269,62 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України було передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка також здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Слід зазначити, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за умови ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій в ході розгляду даної справи не встановлено обставин направлення Інспецією на адресу Підприємця письмового запиту з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження, а Інспецією зворотнього не доведено, у зв'язку з чим вірними є висновок судів про прийняття суб'єктом владних повноважень рішень без дотримання законодавчо встановленої процедури проведення перевірки.

До того ж, з огляду на встановлені судами обставини відсутності доказів фактичного отримання Підприємцем коштів від ПП Фірма "УКР-Маркет", ПП "Югспецохрана", ТОВ "Ніколаос", Херсонської міської благодійної організації, колегія суддів погоджується з висновком про те, що доводи Інспекції про отримання позивачем доходу у 2013 році, які ґрунтуються лише на інформації, наявній в базі даних контролюючого органу, є безпідставними й не можуть свідчити про порушення податкового законодавства.

Натомість, Підприємцем надано довідку ПАТ "Банк Національний кредит" від 14 квітня 2014 року №60.1-11/145, на підставі якої судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність руху коштів на банківському рахунку платника податків, що додатково вказує на протиправність оскаржуваних рішень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали протиправними і скасували податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2017 року №0001821305, №0001831305, рішення про застосування штрафних санкцій від 30 січня 2017 року №0001851305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30 січня 2017 року №Ф-0001841305 та не допустили порушень норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.