Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 591/876/16-ц
провадження № 61-31841св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представники позивача: Сокуренко Євген Сергійович, Прокопенко Наталія Володимирівна,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2017 року у складі судді Бурди Б. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 08 квітня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 була підписана заява про відкриття поточного рахунку. Згідно з заявою ОСОБА_2 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, за умовами якого останній був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді.
ПАТ КБ "ПриватБанк" своє зобов`язання за вказаним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_2 кредитний ліміт у розмірі 4 400,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування від 08 квітня 2011 року станом на 12 лютого 2016 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 17 043,18 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 399,70 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5 033,66 грн, пені у розмірі 6 383,39 грн, комісії у розмірі 1 226,43 грн.
02 березня 2015 року зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Однак, у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою.
На підставі вказаного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського обслуговуваннявід 08 квітня 2011 року у загальному розмірі 17 043,18 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2 250,24 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Всупереч вищевказаним нормам закону позивач на порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження укладення договору з ОСОБА_2 та наявності у останньої невиконаних зобов`язань перед ПАТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що надана позивачем заява про відкриття поточного рахунку від 08 квітня 2011 року не є належним доказом на підтвердження виникнення між сторонами кредитних правовідносин, оскільки підпис у цій заяві виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, що встановлено висновком почеркознавчої експертизи від 07 квітня 2017 року № 19/119/6-6/5е.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року № 594/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій відступили від принципів повноти і об`єктивності судового розгляду, оскільки взяли до уваги неналежний доказ, а саме висновок почеркознавчої експертизи, що була проведена з порушеннями процесуального законодавства. Крім того, суд не дослідив належним чином надану позивачем первинну документацію, яка містить посилання на кредитний договір від 08 квітня 2011 року, укладений між сторонами.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У січні 2018 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. На підставі вказаного просила касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Звертаючись до суду із цим позовом, ПАТ КБ "ПриватБанк" вказувало на те, що 08 квітня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 була підписана заява про відкриття поточного рахунку. Згідно з заявою ОСОБА_2 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, за умовами якого останній був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді. ПАТ КБ "ПриватБанк" своє зобов`язання за вказаним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_2 кредитний ліміт у розмірі 4 400,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування від 08 квітня 2011 року станом на 12 лютого 2016 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 17 043,18 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 399,70 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5 033,66 грн, пені у розмірі 6 383,39 грн, комісії у розмірі 1 226,43 грн.
02 березня 2015 року зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Однак, у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 лютого 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам Сумського науково-дослідний експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи виконаний підписи у заві про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки від 08 квітня 2011 року у розділі клієнт (підпис власника рахунку) та зразок підпису (власника рахунку/довірених осіб) від імені ОСОБА_2 - ОСОБА_2 чи іншою особою.
Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 07 квітня 2017 року № 19/119/6-6/5е досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки від 08 квітня 2011 року у розділі клієнт (підпис власника рахунку) та зразок підпису (власника рахунку/довірених осіб), виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його до 15 грудня 2017 року, не могла бути стороною у господарському процесі. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18.
Оскільки припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зареєстровано 02 березня 2015 року, а з позовом до суду ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося у лютому 2016 року, то справа обґрунтовано розглянута судами за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Звертаючись із позовом до ОСОБА_2, ПАТ КБ "ПриватБанк" вказувало, що 08 квітня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 була підписана заява про відкриття поточного рахунку, згідно з якою ОСОБА_2 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, за умовами якого останній був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок.
Разом з тим, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 07 квітня 2017 року № 19/119/6-6/5е, призначеної ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 лютого 2017 року, підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про відкриття поточного рахунку від 08 квітня 2011 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
Належних і допустимих доказів на спростування вказаних обставин ПАТ КБ "ПриватБанк" суду не надано, із клопотанням про призначення додаткової або повторної експертизи позивач також не звертався.
На підставі вказаного, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк", оскільки позивачем у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надано суду доказів на підтвердження укладення кредитного договору з ОСОБА_2 та наявності у останньої невиконаних зобов`язань перед ПАТ КБ "ПриватБанк".
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не впливають та фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян