Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 494/1677/13-ц

провадження № 61-32992св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, Степанівська сільська рада Березівського району Одеської області, відділ Державного земельного агенства у Березівському районі Одеської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2017 року у складі судді Дєткова О. Я. та постанову апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У грудні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області, відділу Державного земельного агентства у Березівському районі Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 18 лютого

2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 7,24 га по 1/2 частині кожному.

Рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

25 листопада 2016 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 19 грудня

2016 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку нововиявленими обставинами рішення Березівського районного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року відмовлено з тих підстав, що зазначені ОСОБА_3 обставини не можуть вважатися нововиявленими

У грудні 2016 року ОСОБА_3 повторно звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку нововиявленими обставинами рішення Березівського районного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 в обґрунтування вищевказаної заяви посилався на те, що у резолютивній частині зазначеного рішення суду повинно бути вказано про визнання за позивачами права власності на спірну земельну ділянку, однак не по 1/2, а по 1/3 частині кожному, а також на час розгляду справи ОСОБА_3 не було відомо, що будинок АДРЕСА_1 розбирається. Крім того, з позовом 02 грудня 2013 року ОСОБА_2 до суду не звертався, його підпис у позовній заяві підроблений.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою від 28 листопада 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Березівського районного суду від 18 лютого 2014 року, ухваленому цій справі, - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що обставина, на яку посилається заявник як на нововиявлену, не може вважатися такою, а також не може бути підставою для перегляду справи в порядку, встановленому статями 361- 365 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 28 листопада

2017 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

20 квітня 2018 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Березівського районного суду Одеської області від

18 лютого 2014 року задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що суди взагалі не досліджував матеріали справи.

Доводи інших учасників справи:

19 липня 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини:

Статтею 361 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судом першої інстанції) визначено, що рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 361 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду заяви судами першої та апеляційної інстанцій). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами першої та апеляційної інстанцій), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Аналогічні роз?яснення викладені в пунктах 3, 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені ОСОБА_3 у заяві обставини свідчать про незгоду заявника з ухваленими судовим рішенням, що в свою чергу слугує доказами при оскарженні судового рішення в апеляційному та касаційному порядку. Тому зазначені у заві обставини не є нововиявленими обставинами у даній справі у розумінні статті 361 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судом першої інстанції).

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм процесуального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Березівського районного суду Одеської області від

28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 28 листопада

2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко