761/23907/16-ц Про визнання кредитного договору таким, що припинив свою дію - 07.08.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року в складі судді Рибака М. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") про визнання договору таким, що припинив свою дію.

Позовна заява мотивована тим, що 07 травня 2012 року між нею та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено кредитний договір № 50004282, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 202 334,24 грн, що на момент укладення договору еквівалентно 25 165,95 доларів США, за обмінним курсом на дату видачі кредиту

8,04 грн/долар США, з процентною ставкою 9,90 %, з цільовим призначенням для придбання автомобіля, строком на 36 місяців, зокрема до 08 травня 2015 року. На забезпечення указаного зобов`язання, 16 травня 2012 року між сторонами укладено договір застави, предметом якого був автомобіль "Caddy GP Maxi Kombi", марка "VW", кузов № НОМЕР_2, об`єм двигуна 1 968,0 куб. см, 2012 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 . Під час виконання нею зобов`язань за указаним кредитним договором, вона не отримувала від відповідача жодних повідомлень щодо зміни обмінного курсу 8,04 грн/долар США, який був погоджений сторонами на дату підписання такого договору, на інший обмінний курс для застосування щодо виставлених рахунків згідно пунктів 1.3., 1.3.1 загальних умов кредитування, як це передбачено пунктом 1.3.2 загальних умов кредитування, у зв`язку із чим вона вважала, що загальна вартість кредиту та процентів за користування кредитом, що підлягають поверненню складала 234 692,43 грн. Станом на 08 травня 2015 року нею указане зобов`язання виконано у повному обсязі, а тому позивач вважала, що її зобов`язання за кредитним договором слід визнати припиненими, оскільки вони фактично виконані, а обтяження з майна, що належить їй на праві власності, повинні бути зняті.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати кредитний договір від 07 травня 2012 року № 50004282, укладений між нею та ТОВ "Порше Мобіліті" як фактично виконаний належним чином з 08 травня 2015 року та визнати договір застави від 16 травня 2012 року № 50004282, укладений між тими ж сторонами, таким, що припинив свою дію з 08 травня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки кредитні зобов`язання за спірним кредитним договором, який забезпечений договором застави, не виконані у повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору від 07 травня 2012 року № 50004282, укладеного між сторонами у справі, як фактично виконаного та визнання договору застави від 16 травня 2012 року № 50004282 таким, що припинив свою дію.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У серпні 2017 року ТОВ "Порше Мобіліті" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законним та обґрунтованим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що 25 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Лепсе" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 1600016701-36422974, відповідно до умов якого

ОСОБА_1 було передано у власність автомобіль Фольксваген. Ціна автомобіля на дату укладення договору складала 238 040,28 грн.

Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 указаного договору покупець оплачує товар поетапно шляхом перерахування на поточний рахунок продавця першого платежу 35 706,04 грн протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку від продавця після підписання цього договору та залишку суми - 202 334,24 грн після надання кредиту відповідно до кредитного договору між покупцем та ТОВ "Порше Мобіліті" протягом 5 днів з дня підписання договору.

07 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті" було укладено кредитний договір № 50004282, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 202 334,24 грн (еквівалент 25 165,95 доларів США) з метою придбання автомобіля Фольксваген під 9,90 % змінної процентної ставки відповідно до статті 2.3 загальних умов кредитування. Також, сторонами було погоджено, що договір між сторонами складають також загальні умови кредитування та графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені та підписані сторонами у відношенні до кредиту.

16 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено договір застави транспортного засобу № 50004282, відповідно до умов якого ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання передала у заставу автомобіль марки "VW", модель "Caddy GP Maxi Kombi", кузов

№ НОМЕР_2, об`єм 1 968,0 куб см, 2012 року випуску.

У графіку погашення кредиту (додаток до кредитного договору № 50004282) було визначено, що погашення кредиту має відбуватися щомісяця у період з 15 червня 2012 року по 15 червня 2015 року. Сума платежу за кожен розрахунковий період згідно цього графіку встановлена у розмірі 6 519,23 грн (еквівалент 810,85 доларів США), що формується з двох складових: погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Також, у графіку погашення кредиту було указано, що загальна сума, яку

ОСОБА_1 повинна була сплатити за весь строк користування кредитними коштами, становить 29 190,60 доларів США, з яких 25 165,95 доларів США - погашення суми кредиту та 4 024,65 доларів США - проценти за користування кредитом.

Іншим додатком до кредитного договору від 07 травня 2012 року № 50004282 є загальні умови кредитування, згідно з якими відповідач зобов`язувався надати позивачу як позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі у гривні.

Відповідно до пункту 1.1 загальних умов кредитування, компанія зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі у гривні. У кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін.

Пунктом 1.3.1 визначено, що розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено у еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. У подальшому позичальник сплачує платежі на повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.

Пунктом 2.4 загальних умов кредитування встановлено, що нарахування процентів відбувається щомісячно 15 поточного числа місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом "30/360" (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту. Про цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання кредиту і до першого календарного дня наступного місяця.

Разом з тим, за умовами договору, сторони погодили, що для обчислення застосовується курс публічного акціонерного товариства комерційного інноваційного банку "Креді Агріколь".

Також, договором передбачено, що перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля було здійснено в еквіваленті 441,05 доларів США.

Згідно із пунктом 1.4.4 загальних умов кредитування, кредит вважається повернутим, а відповідний обов`язок позичальника з повернення/сплати кредиту - виконаним з моменту зарахування грошових коштів у відповідному розмірі на банківський рахунок компанії, указаний у кредитному договорі або повідомлений компанією додатково.

Встановлено, що позивачем не було в повному обсязі здійснено оплату вартості кредиту, а також процентів за його користування.

Крім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року в справі № 761/6981/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Мобіліті" про визнання недійсними пунктів 1.3, 1.3.1, 1.3.2 загальних умов кредитування у задоволенні позову відмовлено.

Указаним рішенням встановлено, що умови кредитного договору від 07 травня

2012 року № 50004282, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті", відповідають вимогам чинного законодавства, повернення кредиту здійснюється на умовах, погоджених сторонами у пункті 1.3.1 кредитного договору.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором за законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Частиною першою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала від ТОВ "Порше Мобіліті" рахунки щодо сплати заборгованості, проте вона сплачувала суму в розмірі, визначеному в графіку погашення заборгованості, без врахування курсу долара на день оплати, тобто, всупереч положенню пункта 1.3.1 кредитного договору, за яким сторони погодили, що позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення обмінного курсу банку, зазначеного у договорі.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухилення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, враховуючи те, що позивачем не у повному обсязі здійснено оплату вартості кредиту та відсотків за його користуванням, обґрунтовано вважав, що кредитний договір у повному обсязі не виконано, а тому дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову про визнання договору таким, що припинив свою дію.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.