362/791/17 Про визнання укладеним договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та стягнення коштів - 07.08.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору та стягнення коштів за касаційною скаргою Васильківської міської ради Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2017 року у складі судді Корнієнко С. В. та ухвалу апеляційного Київської області від 13 вересня

2017 рокуу складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Ігнатченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - Васильківська міська рада Київської області,

представники позивача: Корчинський Богдан Іванович, Артеменко Ольга Володимирівна,

відповідач - ОСОБА_1,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року Васильківська міська рада Київської області (далі - Рада) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просила стягнути з відповідача суму боргу в загальному розмірі 40 286,33 грн за договором про пайову участь.

2. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Ради від 04 квітня 2012 року було затверджений порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків" (далі - Порядок пайової участі). Визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (спорудження нового об`єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об`єктів будівництва) - для нежитлових будівель та споруд. Пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь, що укладається між замовником та Радою в особі міського голови. Договір про пайову участь укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва.

3. Відповідно до Декларації про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 01 серпня 2012 року, в експлуатацію введено об`єкт будівництва - "реконструкція з житлового будинку в магазин по

АДРЕСА_1 ", кошторисна вартість будівництва - 185 133 грн.

4. Нежиле приміщення - магазин по

АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу.

5. Факт порушення відповідачем вимог закону та рішення Ради від 04 квітня

2012 року підтверджено вимогою Васильківської об`єднаною державною фінансовою інспекцією ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства від 28 квітня 2014 року та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, яким зобов`язано виконавчий комітет вжити заходів щодо пайової участі замовників, в тому числі відповідача, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області

від 11 квітня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

8. Місцевий суд указав, що перебіг терміну позовної давності почався після дати введення відповідачем спірної нерухомості до експлуатації, тобто

з 01 серпня 2012 року, а пропозиції про укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску позивачем були направлені відповідачеві лише наприкінці 2016 року, тобто поза строками позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою апеляційного Київської області від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу Ради відхилено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2017 року залишено без змін.

10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач як забудовник, не виконала своїх обов`язків щодо укладення з міською радою договору про його пайову участь та сплати за ним коштів, проте суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

11. Доводи апеляційної скраги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності передбачених законом підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, та не свідчать про неправильне вирішення справи судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Васильківська міська рада Київської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно застосував строки позовної давності, оскільки саме на замовника покладено обов`язок щодо укладання договору про пайову участь, який відповідно до приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування з відповідною заявою.

Доводи інших учасників справи

14. Відповідач письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направила.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

16. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18. У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

19. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

22. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. 04 квітня 2012 року Рада прийняла рішення про затвердження Порядку пайової участі, яким визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (спорудження нового об`єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об`єктів будівництва) - для нежитлових будівель та споруд.

24. Відповідно до пункту 4.2. наведеного Порядку пайової участі пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь у створенні інфраструктури м. Васильків, що укладається між замовником та Радою в особі міського голови. Договір про пайову участь укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва.

25. Відповідно до Декларації про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 01 серпня 2012 року, в експлуатацію введено об`єкт будівництва - "реконструкція з житлового будинку в магазин по АДРЕСА_1 ", кошторисна вартість будівництва - 185 133 грн.

26. Власником нежилого приміщення магазину по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі рішення Ради від 21 серпня

2012 року. За договором оренди від 01 листопада 2012 року приміщення магазину орендується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

27. 28 квітня 2014 року Васильківською об`єднаною державною фінансовою інспекцією Раді направлено вимогу для забезпечення надходження коштів від пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

28. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня

2016 року, виконавчий комітет було зобов`язано вжити заходів щодо пайової участі замовників, в тому числі відповідача, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту

29. Згідно претензії та листа позивача щодо здійснення оплати пайового внеску на адресу відповідача направлені 11 листопада та 22 грудня 2016 року.

30. Відповідачем у справі заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності звернення до суду за захистом порушеного права.

31. У позовній заяві не ставилося питання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

32. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

33. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

35. Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення договором про пайову участь.

36. Вирішуючи спір, суди виходили з того, що за положенням пункту 4.2 Порядку пайової участі пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь, що укладається між замовником та Радою в особі міського голови. Договір про пайову участь укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва.

37. Таким чином, обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі покладено саме на замовника такого будівництва. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим органом місцевого самоврядування Порядком.

38. Виходячи з приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов`язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що зумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі.

39. Органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржене в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію.

40. Згідно з частиною п`ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

41. Таким чином, розмір пайової участі визначається у договорі з огляду на частину п`яту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" саме органом місцевого самоврядування, і такий розмір не може встановлюватись за домовленістю сторін, а вказується у договорі у відповідності із встановленим органом місцевого самоврядування розміром.

42. Частиною дев`ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

43. Однак відповідний строк встановлений саме для добровільного виконання замовником вказаного обов`язку, і невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника від укладення договору та сплати коштів пайової участі.

44. Неукладення договору свідчить про недотримання відповідачем вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

45. Щодо висновку суду про пропуск позивачем строку позовної давності слід указати таке.

46. Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

47. Частиною першою статі 261 ЦК України (435-15) визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

48. За приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

49. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

50. Позивач зазначає, що про факт порушення відповідачем вимог закону йому стало відомо лише 28 квітня 2014 року, з моменту вимоги Васильківської об`єднаної державної фінансової інспекціїї про забезпечення надходження коштів від пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

51. Відповідно до вимог пункту 14 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) (в редакції що діяла на час введення замовником в експлуатацію об`єкта), відповідач був зобов`язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об`єкта подати копію декларації або сертифіката місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об`єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об`єкт до органу державної статистики.

52. Матеріали справи не містять відомостей про виконання відповідачем неведеного.

53. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками (частини п`ята, восьма, дев`ята статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

54. Проте, доказів звернення відповідача до позивача про укладення спірного договору матеріали справи не містять.

55. Особливостями правовідносин між органами місцевого самоврядування та замовниками будівництва щодо укладання договору пайової участі, в тому числі, полягають у тому, що невід`ємною частиною договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є розрахунок розміру величини пайової участі.

56. За положеннями статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" істотною умовою договору є зокрема розмір пайової участі.

57. Тобто органи місцевого самоврядування здійснюють розрахунок на підставі наданих замовником будівництва документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

58. Відтак, для того, щоб позивач міг звернутися із відповідним позовом до суду, йому необхідно було визначити розмір пайової участі у розвитку інфраструктури, в свою чергу здійснити відповідний розрахунок можливо лише за наявності документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

59. Оскільки відповідач ухилився від виконання вимог закону щодо звернення до позивача з клопотанням про укладання договору та не надав позивачу документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками, позивач не мав можливості визначити розмір пайової участі та провести претензійно-позовну роботу та відповідно вчасно подати позов до суду.

60. Отже, хоча позивач дізнався про порушення відповідачем вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) після отримання вимоги ДФІ, а саме 28 квітня 2014 року, він не мав можливості визначити розмір пайової участі та відповідно вчасно подати позов до суду.

61. При вирішенні питання щодо строків позовної давності, суд наведене не врахував, не дав жодної правої оцінки та прийшов передчасного висновку про пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

62. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

63. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

64. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судами не встановлені, судові рішенні не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.