761/32122/16-ц Про визнання незаконним та скасування рішення наглядової ради товариства, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 07.08.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 червня 2017 року у складі судді Юзькова О. Л. та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Поліщук Н. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" (далі - ПАТ "Укргазпроект") про визнання незаконним та скасування рішення наглядової ради, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 на підставі трудового контракту від 12 листопада 2013 року був прийнятий на роботу в ПАТ "Укргазпроект" на посаду голови правління. Строк дії контракту був визначений до 11 листопада 2016 року. За час дії контракту відповідач систематично порушував його умови, затримуючи та не виплачуючи заробітну плату. 10 серпня 2016 року відповідач незаконно розірвав контракт з позивачем за рішенням наглядової ради товариства. Одночасно з протоколом засідання наглядової ради йому було надано для ознайомлення наказ про звільнення з посади, який він не підписав оскільки вважає його незаконним.

Крім того, відповідач не здійснив з ним належних розрахунків при звільненні.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення наглядової ради ПАТ "Укргазпроект" від 10 серпня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ПАТ "Укргазпроект", поновити його па посаді голови правління ПАТ "Укргазпроект" та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 28 571,43 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що звільнення позивача за невиконання умов контракту з достроковим його припиненням на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України було проведено у відповідності до вимог діючого трудового законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками районного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, помилково вважав, що припинення повноважень посадової особи та її звільнення є тотожними правовими категоріями, а тому висновок про те, що у наглядової ради ПАТ "Укргазпроект" були повноваження на звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Укргазпроект" не відповідає закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем трудового контракту, суди самоусунулися від розгляду справи по суті.

У жовтні 2017 року представник ПАТ "Укргазпроект" адвокат Пронін Є. І. подав до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи касаційної скарги необґрунтовані, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають закону, підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

У червні 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 04 червня 2019 року № 528/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-29169св18 призначено повторний автоматизований перерозподіл.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Курило В. П.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 листопада 2013 року на підставі контракту ОСОБА_1 було прийнято на роботу у правління ПАТ "Укргазпроект" на посаду голови правління.

Пунктом 7.1 контракту встановлено строк його дії - до 11 листопада 2016 року.

10 серпня 2016 року відбулось засідання наглядової ради ПАТ "Укргазпроект", на якому прийнято рішення про звільнення (відкликання) ОСОБА_1 з посади голови правління ПАТ "Укргазпроект" відповідно до пунктів 10.2.2.7, 11.6.2 статуту ПАТ "Укргазпроект" та пункту 6.2.6. контракту від 12 листопада 2013 року у зв`язку із визнанням роботи голови правління незадовільною на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України.

Рішення наглядової ради відповідача, оформлене протоколом від 10 серпня 2016 року № 10/08.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). У товариствах, в яких законом передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього.

Нормами Цивільного кодексу України (435-15) (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (436-15) (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) (статті 47, 62, 63), Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) (статті 52, 58, 59, 60, 61) визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою 3 статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством або, як зазначено у частині п`ятій статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов`язків або відкликання голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняєтьсявід припинення трудового договору в тому числі з підстав передбачених статтею 36 КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства відсторонити члена виконавчого органу від виконання ним обов`язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю України (322-08) , а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Конституційний Суд України у Pішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (1255-18) ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Згідно із статутом до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та припинення (відкликання) повноважень голови правління товариства (пункт 10.2.2.7 статуту).

Відповідно до пункту 11.6.2 статуту ПАТ "Укргазпроект", наглядова рада може в будь який час та з будь-яких підстав прийняти рішення про припинення (відкликання) повноважень голови та (або) будь якого члена правління.

Пунктом 6.3 контракту визначено, що голова правління може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Наглядової ради до закінчення строку його дії:

а) у випадку систематичного невиконання обов`язків покладених на нього за цим контрактом; б) у випадку одноразового грубого порушення законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, що зумовило для товариства значні негативні наслідки (збитки, штрафи, постраждав авторитет товариства); в) у випадку неналежного виконання доручень наглядової ради; г) в інших випадках, передбачених цим контрактом, Положенням про правління, Статутом товариства або законодавством України.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення наглядової ради про його звільнення з посади голови правління товариства, що є порушенням прав учасника (акціонера) на управління товариством, а не трудових прав керівника товариства.

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено у судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.

У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов`язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року, справа № 145/1885/15-ц, провадження № 14-613цс18.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Оскільки суди розглянули по суті переважно корпоративний спір, який підлягав розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалені рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі та роз`ясненням позивачу права на звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому ГПК України (1798-12) .

Керуючись статтями 255, 409, 414, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" про визнання незаконним та скасування рішення наглядової ради, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	А. Ю. Зайцев
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун
	В. П. Курило