Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, за участю третьої особи - Державного казначейства України, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_10 - представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року, прийняту у складі головуючого судді Нуруллаєва І. С., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Жигилія С. П., суддів: Дюкарєвої С. В., Калитки О. М.,

та касаційною скаргою Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на зазначену постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16 звернулись до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - ГУМВС України в Харківській області), Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - ХМУ ГУМВС України в Харківській області), за участю третьої особи - Державного казначейства України, в якому, з урахуванням уточнень, просили:

визнати протиправними діяння ГУМВС України в Харківській області, що виразилися у неналежній організації та здійсненні охорони позивачів та відмові припиняти протиправні дії третіх осіб щодо позивачів в період з 20 травня по 4 червня 2010 року при будівництві автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської в районі вул. Білої Акації в парку культури та відпочинку ім. Максима Горького в м. Харкові, а також у періодичних нападах та перешкоджанні позивачам висловити свій протест проти вирубки дерев;

визнати протиправними діяння ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що виразилися у неналежній організації та здійсненні охорони позивачів та відмові припиняти протиправні дії третіх осіб щодо позивачів в період з 20 травня по 4 червня 2010 року при будівництві автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської в районі вул. Білої Акації в парку культури та відпочинку ім. Максима Горького в м. Харкові, а також у періодичних нападах та перешкоджанні позивачам висловити свій протест проти вирубки дерев;

стягнути з ХМУ ГУМВС України в Харківській області на користь кожного з позивачів по 1000 гривень моральної шкоди.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою від 11 вересня 2014 року Харківський окружний адміністративний суд позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 залишив без розгляду.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 10 листопада 2014 року позов задовольнив частково:

визнав протиправними діяння відповідача ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що виразилися у неналежній організації та здійсненні охорони позивачів та відмові припиняти протиправні дії третіх осіб щодо позивачів в період з 20 травня по 4 червня 2010 року при будівництві автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської в районі вул. Білої Акації в парку культури та відпочинку ім. Максима Горького в м. Харкові, а також у періодичних нападах та перешкоджанні позивачам висловити свій протест проти вирубки дерев;

в іншій частині в позові відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 лютого 2015 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову, яким:

визнав протиправною бездіяльність ХМУ ГУМВС України в Харківській області щодо належної організації та здійсненні заходів відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про міліцію" в період з 20 травня по 4 червня 2010 року при проведенні будівництва автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської в м. Харкові;

в іншій частині в позові відмовив.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_9, ОСОБА_10 - представники позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішень у частині відмови в позові, просять скасувати їх рішення та ухвалити рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач - ХМУ ГУМВС України в Харківській області у своїй касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення в частині задоволення позову, просить скасувати його рішення в цій частині та ухвалити в ній рішення про відмову в позові, в іншій частині - залишити без змін.

Заперечень (відзивів) на касаційні скарги не надійшло.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ХМУ ГУМВС України в Харківській області на виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 19 травня 2010 року № 156 "Про видалення зелених насаджень на ділянці будівництва автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської (в районі вул. Білої Акації) у місті Харкові" затверджено план забезпечення безпеки громадян та охорони громадського порядку під час проведення в Лісопарковій зоні м. Харкова підготовчих робіт з будівництва автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської з 20 травня 2010 року.

До участі в забезпеченні охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху при проведенні вказаних заходів залучені працівники органів і підрозділів ХМУ ГУМВС України в Харківській області, а саме з Дзержинського РВ, полку ПС, та також ВДАІ з обслуговування м. Харкова, ІТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області, НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області.

Згідно з цим планом працівникам міліції, задіяним у вказаних заходах, поставлено загальне завдання: забезпечення належної безпеки громадян та правопорядку в місцях несення служби, документування можливих протиправних дій, припинення порушення громадського порядку як зі сторони учасників цих заходів, так і інших громадян.

У період з 20 травня 2010 року по 4 червня 2010 року під час здійснення видалення зелених насаджень на ділянці будівництва автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської (в районі вул. Білої Акації) у м. Харкові працівниками СКП "Харківзеленбуд" мало місце проведення заходу протесту, в якому брали участь і позивачі. При цьому протестувальниками здійснювалися активні заходи щодо протидії вирубки дерев та будівництва дороги, внаслідок чого виникали чисельні сутички. Вже 20 травня 2010 року, відразу після початку вирубки дерев, відбулося загострення ситуації на будівельному майданчику та потребувало невідкладних додаткових заходів для забезпечення громадського порядку та безпеки громадян.

Суд апеляційної інстанції також установив, що ХМУ ГУМВС України в Харківській області не надано доказів забезпечення участі достатньої кількості працівників міліції, а також прийняття додаткових наказів, розпоряджень, змін до зазначеного вище плану заходів, або інших дій, направлених на ефективне забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян у згаданий період при проведенні будівництва автодороги, враховуючи кількість осіб, які протестували проти проведення будівництва, значної площі території будівельного майданчику та інших обставин.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що прокуратурою м. Харкова проведено дослідчу перевірку стосовно дій працівників міліції на місці будівництва автодороги у лісопарку. Після проведення дослідчої перевірки у порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції було відмовлено за відсутністю складу злочину в їх діях.

При цьому ряд керівників Дзержинського РВ (структурний підрозділ ХМУ ГУМВС України в Харківській області), які організовували охорону громадського порядку під час проведення указаних заходів, притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Не погоджуючись із діями відповідачів, які, на думку позивачів, полягали у відсутності реагування на їх повідомлення про вчинення відносно них протиправних дій під час сутичок між ними та муніципальною охороною та будівельниками, а отже порушенням відповідачами вимог Закону України "Про міліцію" (565-12) , яке виразилось в не виконанні своїх службових обов'язків по попередженню правопорушень, в неналежному забезпеченні охорони громадського порядку під час будівництва автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської в районі вул. Білої Акації в парку культури та відпочинку ім. Максима Горького в м. Харкові, позивачі звернулись до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із протиправності дій ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що виразилися у неналежній організації та здійсненні охорони позивачів та відмові припиняти протиправні дії третіх осіб щодо позивачів в період з 20 травня по 4 червня 2010 року при будівництві автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської в районі вул. Білої Акації в парку культури та відпочинку ім. Максима Горького в м. Харкові, а також у періодичних нападах та перешкоджанні позивачам висловити свій протест проти вирубки дерев. В іншій частині позовних вимог суд указав на їх необґрунтованість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав на передчасність висновків суду першої інстанції та констатував протиправність бездіяльності ХМУ ГУМВС України в Харківській області щодо належної організації та здійсненні заходів відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про міліцію", а саме не вжиття заходів, необхідних для охорони безпеки громадян та забезпечення правопорядку.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що цим відповідачем не надано доказів, які би вказували на здійснення достатніх заходів щодо забезпечення правопорядку під час проведення видалення дерев на ділянці автодороги від вул. Сумської до вул. Новгородської (в районі Білої Акації) у м. Харкові в зазначений вище період.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачами разом із іншими особами проводилися протести та останні мали можливість висловити свою незгоду з діями влади щодо проведення видалення дерев відповідно до рішення Харківської міської ради, та мало місце протидія вказаним діям позивачів з боку працівників СКП "Харківзеленбуд", ТОВ "Паркінг+", які здійснювали будівельні роботи, та КП "Муніціпальна охорона", яка здійснювала охорону території будівельного майданчику під час проведення будівельних робіт. Позивачами не надано доказів, які би вказували на вчинення саме ХМУ ГУМВС України в Харківській області дій, які були б направленні на перешкоджання позивачам на реалізацію права на мирні зібрання.

В частині вимог до ГУМВС України в Харківській області апеляційний суд указав на те, що позивачами не наведенні обставини та не обґрунтовано, якими саме діями чи бездіяльністю цього відповідача порушено права, свободи чи законні інтереси позивачів, тоді як саме керівництвом ХМУ ГУМВС України в Харківській області розроблено заходи щодо забезпечення громадського порядку на спірному об'єкті, а співробітники ГУМВС України в Харківській області до охорони громадського порядку в зазначений період часу у зазначеному місці не залучались.

Щодо вимог про стягнення на користь позивачів моральної шкоди, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх фактичну недоведеність.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (565-12) , згідно зі статтею 1 якого міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Стаття 2 цього Закону серед основних завдань міліції визначає забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорону і забезпечення громадського порядку.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок (пункт 1 частини першої статті 10 згаданого Закону).

За змістом частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга цієї ж статті).

ХМУ ГУМВС України в Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, не надало належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним усіх необхідних заходів щодо забезпечення правопорядку під час проведення вищенаведеного видалення дерев і в ситуації, що склалася у спірних правовідносинах, а тому суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

У свою чергу, доводи вказаного відповідача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують зазначених висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що останній допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зокрема, колегія суддів відхиляє твердження ХМУ ГУМВС України в Харківській області про відсутність у спірних правовідносинах порушення прав позивачів з боку працівників міліції, адже встановлений судами факт бездіяльності цього відповідача в частині необхідності забезпечення правопорядку має наслідком порушення прав, свобод та інтересів усіх учасників указаного конфлікту, в тому числі позивачів.

У частині інших позовних вимог суд зазначає таке.

Наведені вище положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, не звільняють особу, що звернулась до суду, від обов'язку доведення обставин, які стали підставою для звернення з позовом.

Як уже зазначено, за висновком апеляційного суду, з яким погоджується суд касаційної інстанції, ГУМВС України в Харківській області не було виконавцем відповідних заходів щодо забезпечення громадського порядку на спірному об'єкті.

Матеріали справи не містять доказів обмеження прав позивачів на мирні зібрання з боку працівників міліції, тоді як відповідні сутички відбувалися між групою протестувальників та СКП "Харківзеленбуд", ТОВ "Паркінг+", КП "Муніціпальна охорона".

До того ж матеріали справи не містять доказів заподіяння позивачам моральної шкоди, що виключає застосування в спірних правовідносинах інституту відшкодування такої шкоди.

За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення відповідних позовних вимог.

Доводи касаційної скарги позивачів таких висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а відповідне судове рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

Касаційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_10 - представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та касаційну скаргу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.