805/5093/15-а Про визнання дій ГУ Національної поліції України неправомірними, скасування наказу про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді, та стягнення грошових коштів і моральної шкоди - 14.02.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, Артемівського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Донецькій області, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання дій неправомірними, скасування наказу про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді, стягнення грошових коштів, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 07 вересня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Жаботинської С. В., суддів: Васильєвої І. А., Казначеєва Е. Г.,

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції України в Донецькій області (далі - ГУ Національної поліції України в Донецькій області), Артемівського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Донецькій області, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС України в Донецькій області), за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - ГУ ДКС України у Донецькій області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України № 354 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-221912) з органів внутрішніх справ;

поновити позивача (М-221912), лейтенанта міліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області або на рівнозначній посаді в поліції;

зобов'язати ГУ Національної поліції України в Донецькій області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) у Артемівському відділенні поліції Донецького відділення поліції та видати з цього приводу відповідний наказ;

зобов'язати Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 27 лютого 2015 року по 03 листопада 2015 року;

стягнути з Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2015 року по 18 травня 2016 року;

стягнути з Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області 30000,00 грн. завданої моральної шкоди.

В мотивування позову зазначає, що на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року та наказу ГУМВС України в Донецькій області № 331о/с від 03 листопада 2015 року позивача поновлено на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 27 серпня 2014 року.

05 листопада 2015 року з метою проходження служби в Національній поліції України ОСОБА_1 подано заяву про переведення та надано дозвіл на проведення перевірки відносно неї.

Однак, 06 листопада 2015 року ГУМВС України в Донецькій області видано наказ № 354о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, через скорочення штатів.

Позивач вказує на порушення процедури звільнення з органів внутрішніх справ за скороченням штатів, а саме: про звільнення не було попереджено за два місяці, не запропоновано іншу посаду та зазначає, що посаду слідчого не було скорочено на час її звільнення.

Вважаючи дії відповідачів незаконними, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернулась до суду з вимогою про скасування наказу щодо її звільнення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі, а саме з 27 лютого 2015 року по 03 листопада 2015 року в сумі 10136,72 гривень.

В решті позову - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України в Донецькій області № 354 о/с від 06 листопада 2015 року "По особовому складу" про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, лейтенанта міліції ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 06 листопада 2015 року.

Стягнуто з Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 27 лютого 2015 року по 03 листопада 2015 року в розмірі 10140,08 гривень.

Стягнуто з Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2015 року по 07 вересня 2016 року в розмірі 30988, 36 гривень.

Зобов'язано ГУ Національної поліції України в Донецькій області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

В решті позову - відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10 січня 2018 року касаційні скарги Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області та ГУМВС України в Донецькій області надійшли до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, які ухвалою судді-доповідача від 12 січня 2018 року прийняті до провадження.

У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Свою касаційну скаргу Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області мотивує правомірністю звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів, оскільки ОСОБА_1 не було прийнято на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення після офіційного оприлюднення Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

Аналогічні обґрунтування вказані і в касаційній скарзі ГУМВС України в Донецькій області.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, починаючи з 03 серпня 2012 року, працювала на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

11 серпня 2014 року наказом МВС України № 879 о/с позивача звільнено з посади слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

На підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року та наказу ГУМВС України в Донецькій області № 331о/с від 03 листопада 2015 року позивача поновлено на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 27 серпня 2014 року.

05 листопада 2015 року позивачем, на ім'я начальника ГУМВС України в Донецькій області подано рапорт з проханням звільнити її з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" Положення № 114 у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства та відомства (організації) з 05 листопада 2015 року, який у той же день отримано ОСОБА_2.

06 листопада 2015 року, позивач звернулась до начальника ГУ Національної поліції Донецької області із заявою з проханням прийняти її на службу до поліції та призначити на посаду слідчого відділу Артемівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області.

Однак, позивача на службу до Національної поліції не прийнято, натомість, відповідно до наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 354 о/с від 06 листопада 2015 року "По особовому складу", згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення № 114 за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів), зокрема, лейтенанта міліції, ОСОБА_1 (М-221912), слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 06 листопада 2015 року.

Із наказом про звільнення позивач ознайомлена 09 листопада 2015 року, про що свідчить лист-ознайомлення з наказом ГУМВС України № 354 о/с від 06 листопада 2015 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з несвоєчасним винесенням наказу ГУМВС України в Донецькій області від 03 листопада 2015 року в частині поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ, факт наявності у позивача права на виплату їй грошового забезпечення за вказаний період не є спірним між сторонами, а тому підлягає в цій частині до задоволення.

Донецький апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, прийшов до висновку, що позивач відповідно до вимог пункту 24 Положення № 114 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого вона була протиправно звільнена, а саме на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, з дати її звільнення, тобто з 06 листопада 2015 року.

Верховний Суд висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (565-12) , в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.

Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

За приписами пункту 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Водночас, на момент розгляду даної справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" (565-12) втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію" (580-19) .

Відповідно до пункту 1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон України "Про Національну поліцію" (580-19) опублікований в газеті Голос України 06 серпня 2015 року за № 141-142, набрав чинності 07 листопада 2015 року.

Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач на час опублікування вказаного Закону не перебувала на службі в органах МВС України через невиконання насамперед відповідачем постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, у справі № 826/16481/14, якою позивача поновлено на службі, а тому вона не може вважатися попередженою про можливе майбутнє звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поновлена на посаді лише 03 листопада 2015 року.

Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Таким чином, вищезазначені норми Розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" (580-19) та Положення, на які йдеться посилання у спірному наказі, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.

З матеріалів справи вбачається, що після поновлення позивача на посаді наказом ГУМВС в Донецькій області від 03 листопада 2015 року позивач приступила до роботи лише 05 листопада 2015 року.

Цього ж дня позивачем, на ім'я начальника ГУМВС України в Донецькій області подано рапорт з проханням звільнити її з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" Положення № 114 у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства та відомства (організації) з 05 листопада 2015 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач не відмовлялась від проходження служби, а навпаки, виявила бажання проходити службу в поліції, подавши відповідну заяву, що підтверджується показаннями свідків, які допитані судом першої інстанції, а також копіями рапорту про звільнення за пунктом 64 "з" Положення № 114 та заяви про прийняття на службу.

За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу ГУМВС України в Донецькій області № 354 о/с від 06 листопада 2015 року щодо звільнення позивача із займаної посади.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

Касаційні скарги Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області залишити без задоволення.