727/8636/17 Про усунення порушень прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії - 01.08.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 06 листопада 2017 року в складі судді Семенка О. В. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Яремка В. В., Височанської Н. К., Литвинюк І.М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Регіон-Центр" (далі - ПП "Регіон-Центр") про усунення порушень прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

01 червня 2005 року між ним та ПП "Регіон-Центр" укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 25450, яким передбачено, що відповідач як виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій житлового будинку АДРЕСА_2, а позивач як споживач забезпечує своєчасну оплату цих послуг.

Проте протягом 2008-2017 років відповідач не надавав якісних послуг, у зв`язку з чим він оплачував лише за фактично отримані та спожиті послуги.

Станом на 29 травня 2017 року відповідач нарахував йому заборгованість за оплату житлово-експлуатаційних послуг у розмірі 3 967,04 грн.

Посилаючись на порушення його прав як споживача, ОСОБА_1 просив зобов`язати ПП "Регіон-Центр" здійснити перерахунок вартості наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території та розміру заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 06 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 07 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із безпідставності та недоведеності позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 07 лютого 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами обох інстанцій, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для правильного вирішення зазначеної справи, не дослідили надані позивачем докази, не взяли до уваги, що він подавав декілька актів-претензій, обсяг наданих відповідачем послуг не підтверджено відповідною документацією, та дійшли помилкових висновків про відмову у позові.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ПП "Регіон-Центр" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Регіон-Центр" про усунення порушень прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії та витребувано справу з Шевченківського районного суду міста Чернівців.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Будинок є комунальною власністю територіальної громади м. Чернівців та обліковується на балансі Департаменту житлові-комунального господарства Чернівецької міської ради.

Відповідач у справі - ПП "Регіон-Центр" є виконавцем з надання житлово-комунальних послуг у будинку.

01 червня 2005 року між ПП "Регіон-Центр" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 25450, яким передбачено, що відповідач як виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій житлового будинку АДРЕСА_2, а позивач як споживач зобов`язаний проводити своєчасну оплату визначених послуг.

Вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем обов`язків з надання таких послуг з 2008 року до липня 2017 року, відмовою у перерахунку заборгованості відповідно до Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 970 (970-2013-п) (далі - Порядок).

Як на підставу проведення такого перерахунку позивач посилався на його численні звернення до відповідача, Держфінінспекції в Чернівецькій області, відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, Чернівецького міського голови тощо.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 5 частини першої статті 20 Закону передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не у повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону виконавець/виробник зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Обов`язок оформлення та розгляду актів-претензій сторони передбачили у пунктах 6.1, 6.2 договору.

Отже, належним доказом наявності перерв в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі може бути акт-претензія споживача.

Звернення до відповідача, інших органів та посадових осіб суди не визнали належним доказом невиконання відповідачем обов`язків за договором про надання послуг.

Позивач надав єдиний акт-претензію від 21 липня 2017 року, підписаний ним та споживачем із квартири АДРЕСА_3 цього ж будинку. Акт складений без участі ПП "Регіон-Центр".

За наведених обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку проведення перерахунку заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а відповідно підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим доводи касаційної скарги про неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування судами норм матеріального права є необґрунтованими.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх спростували.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та залишення без змін рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 06 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Чернівецької області від 07 лютого 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.