Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 127/7320/13-ц
провадження № 61-18125св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області в складі колегії суддів: Панасюка О. С., Медвецького С. К., Камзалова В. В. від 13 листопада 2013 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 вересня 2012 року він є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частини вказаної квартири належить його брату ОСОБА_2, який в установленому законом порядку своє право власності на частку у спадщині після їх матері не зареєстрував. У зазначеній квартирі також зареєстровані та проживають колишня дружина відповідача ОСОБА_3 та повнолітня дочка ОСОБА_4 .
Посилаючись на вказані обставини, просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з подальшим відкриттям окремих особових рахунків, виділивши йому в користування кімнату "5" площею 8 кв. м, а в користування ОСОБА_2 - кімнату "5" площею 8 кв. м; прохідну кімнату "7" площею 14,3 кв. м з балконом, кухню "4" площею 5,5 кв. м, вбиральню "2" площею 1,2 кв. м, ванну кімнату "3" площею 2 кв. м, коридор "1" площею 6,1 кв. м залишити у спільному користуванні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено необхідності встановлення саме такого порядку користування спірною квартирою, у якій позивач не проживає, а відтак відсутні підстави вважати його право власності на неї порушеним, а подальше відкриття окремих особових рахунків не передбачено статтею 16 ЦК України як спосіб захисту.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Встановлено між співвласниками квартири АДРЕСА_1 порядок користування житловими приміщеннями, без зміни ідеальних часток у праві спільної часткової власності: виділено в користування ОСОБА_1 кімнату "6" площею 11,5 кв. м; а в користування ОСОБА_2 - кімнату "5" площею 8 кв. м; прохідну кімнату "7" площею 14,3 кв. м з балконом, кухню "4" площею 5,5 кв. м, вбиральню "2" площею 1,2 кв. м, ванну кімнату "3" площею 2,0 кв. м, коридор "1" площею 6,1 кв. м залишено у спільному користуванні сторін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач в силу вимог частини третьої статті 358 ЦК України вправі ставити питання про визначення порядку користування спірною квартирою, проти запропонованого ним порядок відповідач не заперечував. Суд вважав, що відсутність реєстрації права власності на 1/2 частини квартири за відповідачем не позбавляє позивача можливості звернутись до нього з позовом про захист свого права у інший, передбачений частиною другою статті 16 ЦК України спосіб, тому що згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи, або дня, з якого вона оголошена померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з`ясував належним чином всіх фактичних обставин справи; не встановив належних відповідачів та всіх осіб, які зареєстровані та проживають у спірній квартирі та мають право користування нею нарівні із власником. Установлений судом порядок користування спірною квартирою є несправедливим по відношенню до інших квартирокористувачів та погіршує житлові умови сім'ї відповідача. Позивачу було виділено кімнату житловою площею більше за його ідеальну частку, але не вирішено питання щодо сплати компенсації іншому співвласнику.
Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2017 року до касаційного суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на відсутність підстав вважати порушення права ОСОБА_3 як члена сім`ї співвласника квартири на користування спірним майном, та законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення апеляційного суду, просив касаційну скаргу відхилити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 23 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 127/7320/13-ц з Вінницького міського суду Вінницької області. Зупинено виконання рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 успадкували квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах (по 1/2 частини кожен).
Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 86141 спірна квартира складається з трьох житлових кімнат: кімнати "5" площею 8,0 кв. м, кімнати "6" площею 11,5 кв. м та кімнати "7" площею 14,3 кв. м, коридору "1" площею 6,1 кв. м, туалету "2" площею 1,2 кв. м, ванної кімнати "3" площею 2,0 кв. м та кухні "4" площею 5,5 кв. м. Загальна площа квартири 48,6 кв. м, житлова площа 33,8 кв. м.
У квартирі зареєстровані також: відповідач ОСОБА_2, його колишня дружина ОСОБА_3 та їх повнолітня дочка ОСОБА_4 .
У добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо користування спільним житловим приміщенням.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При встановленні порядку користування майном кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина майна з урахуванням його частки в праві спільної власності на нього. Разом з тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них.
Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
Установивши, що сторонам на праві спільної часткової власності належить спірна квартира, у порядку користуванні якої останні добровільно не можуть дійти згоди, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення порядку користування нею.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи заявника про те, що розмір площі кімнати, яка виділена відповідачу у користування, не відповідає розміру права його власності, не заслуговують на увагу, оскільки самі співвласники не заперечували проти запропонованого позивачем порядку користування спірною квартирою.
Незгода ОСОБА_3, яка є колишнім членом сім`ї одного із співвласників спірної квартири - ОСОБА_2, із встановленим судом порядком користування спірною квартирою не впливає на правильність вирішення спору по суті.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Оскільки оскаржуване рішення апеляційного суду залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Ураховуючи, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 23 березня 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун