159/999/17 Про захист прав споживача, визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії - 10.07.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Київстар",

представник відповідача - Шумський Назар Миронович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Київстар" про захист прав споживача, визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області у складі судді Миронюка М. Г. від 29 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Карпук А. К., Здрилюк О. І. від 25 вересня 2017 року,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15)

у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Київстар" про захист прав споживача, визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що він є абонентом ПрАТ "Київстар". У січні

2016 року відповідач в односторонньому порядку істотно змінив договірні умови на свою користь, змінив розмір тарифів та нав`язав йому зовсім іншу структуру тарифного плану. При цьому йому було нав`язано надання необмеженої кількості нетарифікованих хвилин для дзвінків на номери абонентів відповідача за 2,00 грн на добу шляхом списання з рахунку вказаної суми на момент здійснення першого дзвінка на номер абонентом протягом доби.

Після нав`язаних змін структури тарифного плану відповідач стягує з нього 2,00 грн за коротку розмову з абонентом відповідача, хоча у разі правильної тарифікації він за цей дзвінок заплатив би менше.

У порушення статей 39, 68 Закону України "Про телекомунікації" відповідач списує кошти з його рахунку на свою користь.

Відповідач порушує пункт 2.9 "Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі", затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 11 серпня 2011 року № 393 (z1046-11) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2011 року за № 1046/19784 (z1046-11) , оскільки в односторонньому порядку, без його згоди, змінив умови надання телекомунікаційних послуг, змінив їх перелік, структуру тарифного плану на послуги, умови і порядок оплати послуг, став привласнювати внесені на його особовий рахунок кошти.

У зв`язку з наведеним позивач просив суд: визнати незаконним односторонню зміну відповідачем у 2016 році умов надання йому послуг рухомого (мобільного) зв`язку на його номер.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області

від 29 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на встановлення факту користування номером НОМЕР_1, як споживач телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар"., оскільки вказаний номер є номером передплаченого сервісу, не зареєстрований і використовувався анонімно.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 25 вересня

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня

2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків не спростовують. При цьому відповідач діяв відповідно до Закону України "Про телекомунікації" (1280-15) та Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу

№ 159/999/17 із Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

11 червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, неправильно застосували норми чинного законодавства. Відповідач як монополіст номерного ресурсу в односторонньому порядку, без його згоди, змінив структуру тарифного плану, що призвело до порушення його прав, як споживача телекомунікаційних послуг.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про телекомунікації" абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з`єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації. Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті (частина перша статті 66 Закону України "Про телекомунікації").

У пункті5 частини першої статті 38 Закону України "Про телекомунікації",

оператори телекомунікацій мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Пунктом 14 частини першої статті 39 Закону України "Про телекомунікації" передбачено обов`язок оператора оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.

Пунктом 59 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" (295-2012-п) закріплено, що оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний: оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності); повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

Судом установлено, що 28 грудня 2015 року позивача ОСОБА_1 шляхом надсилання смс-повідомлення було проінформовано про те, що з

12 січня 2016 року змінюються умови його тарифного пакету "Базовий": необмежене спілкування з абонентами Київстар - 2 гривень за день, дзвінки на інші мобільні становить 1,50 гривень хвилина. Інформація за 922*72 про безкоштовну автоматичну зміну тарифного плану та строк протягом якого буде здійснена така зміна. Одночасно у вказаному повідомленні було зазначено номер, за яким абонент вправі був дізнатись деталі про зміну вказаних тарифів 922*72.

У суді апеляційної інстанції позивач не заперечував факт отримання

смс - повідомлення, зазначаючи, що його не було проінформовано про деталі зміни тарифного плану. Однак такі його твердження є безпідставними та спростовуються інформацією, наданою відповідачем, зокрема текстом самого смс - повідомлення (а. с. 31 зворот).

За таких обставин, враховуючи вимоги пункту 59 Правил та пункту 14 статті 39 Закону України "Про телекомунікації", порушень з боку відповідача щодо строку та способу повідомлення позивача про зміну тарифів допущено не було.

При цьому номер НОМЕР_1, яким користується позивач, підключено до мережі шляхом активації стартового пакету послуг передплаченого зв`язку, послуги за вказаним абонентським номером надаються абоненту знеособлено (анонімно) на умовах передоплати і оператор не має інформації про особу абонента.

Крім того, частиною 2 статті 32 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі

від 11 серпня 2011 року № 393, затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку, абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, в тому числі знеособлено, має право зареєструватись в оператора, провайдера телекомунікацій. Повернення невикористаної частки коштів з особового рахунку абонента у разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг та користування персональним номером, перенесення абонентського номера здійснюється за умови реєстрації абонента у оператора, провайдера телекомунікацій.

19 червня 2015 року були внесені зміни до рішення Національної Комісії з питань регулювання зв`язку України від 11 серпня 2011 року №393 "Про затвердження Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі" (z1046-11) .

Таким чином, якщо абонент належним чином зареєстрований в оператора мобільного зв`язку (подавав письмову заяву про реєстрацію із зазначенням своїх даних), оператор не має права змінювати тарифний план.

Судом установлено, що позивач в передбаченому порядку не зареєструвався в оператора, тому отримує послуги знеособлено без його ідентифікації по прізвищу.

Суд касаційної інстанції вважає, що такі висновки відповідають вимогам закону, судами правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги про те, що суд дійшов суперечливих висновків щодо визначення його абонентом або ж не абонентом послуг

ПрАТ "Київстар" є безпідставними, оскільки суд зазначив, що позивач є абонентом, який отримує від відповідача послуги знеособлено лише за номером телефону, яким користується.

У діях відповідача відсутня нечесна підприємницька діяльність, оскільки позивача було повідомлено оператором про зміну умов тарифів тарифного плану "Базовий", з яким відповідач мав змогу ознайомитись. Крім того, позивач мав право відмовитись від цього тарифу.

При цьому позивача було проінформовано про зміну тарифів тарифного плану 28 грудня 2015 року, зміна відбулася 12 січня 2016 року, однак тільки 20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду